Новий погляд на рідне місто приніс перемогу: як ліцеїстки з Тального підкорили область!

Свіжий погляд на знайомі вулиці, архітектурні таємниці й прагнення зберегти спадщину для наступних поколінь принесли перемогу Анні Коваленко, Анні Бабій і Марії Стригун – ученицям Тальнівського академічного ліцею. Творча команда медіастудії «VIKNO» здобула переконливу перемогу в обласному конкурсі відеопроєктів «Мандруємо рідним краєм». Робота «Тальне, якого ми не знали» виборола перше місце в номінації «Найцікавіше відео».

Ті емоції складно передати словами!

Перша реакція ліцеїсток на новину про перемогу в номінації «Найцікавіше відео» була бурхливою: спочатку вони відчули здивування, яке швидко змінилося радістю, та, звичайно, гордістю за свою команду. «Нам особливо приємно, що журі відзначило оригінальність і якість роботи, – зазначає Марія Стригун, – адже ми прагнули продемонструвати Тальне на екрані, по-справжньому захопити глядачів і змусити їх подивитися на знайоме місто абсолютно по-новому». Для творчої команди медіастудії ця перемога стала важливим підтвердженням того, що історія рідного краю та її дослідження можуть бути по-справжньому захопливими для сучасної молоді.  

Відкриття за межами туристичних маршрутів

Ідея створення відеопроєкту виникла після того, як ліцеїстки здивовано усвідомили: щодня проходячи рідними вулицями повз знайомі будівлі, вони майже нічого не знають про приховану в них історію. «Найбільшим відкриттям для нашої команди під час знімань стала єврейська сторінка минулого Тального, адже виявилося, що колись євреї становили понад половину місцевого населення (зокрема, у 1897 році тут проживало 5452 євреї, що становило 56,7% від усіх жителів), – каже Анна Коваленко. – Особливо вразила історія старого єврейського кладовища, здатного детально розповісти про людей, громаду й цілу епоху, хоча сьогодні про нього мало хто знає».

Готуючись до конкурсу «Мандруємо рідним краєм», учасниці медіастудії вирішили повністю відступити від звичних туристичних маршрутів і показати Тальне з іншого, маловідомого боку. Локації та історії для свого відео шукали у відкритих джерелах, активно використовуючи матеріали єврейської громади, а також публікації в місцевих виданнях. При цьому вони приділяли особливу увагу перевірці достовірності кожного знайденого факту, оскільки чітко розуміли свою відповідальність за історичну інформацію, яку доносили до глядачів. Анна Бабій зізнається, що вона з подругами не очікувала такого потужного резонансу навколо своєї роботи: «Якби знали заздалегідь, що ця тема викличе настільки великий інтерес, обов’язково звернулися б ще й до місцевого музею, щоб доповнити власне дослідження новими унікальними матеріалами».

За лаштунками творчого процесу: від ідеї до монтажу

У команді медіастудії кожна мала свою важливу роль. Дівчата працювали безпосередньо на локаціях: брали активну участь у зніманнях, з’являлися в кадрі й записували озвучення, тоді як керівниця студії повністю координувала творчий процес і відповідала за фінальний монтаж відео. «Цікаво, що весь матеріал ми знімали на звичайний мобільний телефон. Для нас було принципово важливим не технічне обладнання, а сама ідея, зміст і щире бажання створити захопливу історію, – підкреслює Анна Коваленко. – Проєкт ще раз довів, що якісна відеоробота починається не з дорогої камери, а з вдалої ідеї та однодумців, які горять своєю справою». 

Хоча під час знімань і не траплялося якихось надзвичайних подій, вони постійно жартували, підтримували одна одну й іноді не могли стримати емоцій. «Ось такі миттєвості й створювали особливу атмосферу командної роботи, адже важливо не лише отримати якісний фінальний результат, а й насолоджуватися творчим процесом», – переконана Анна Бабій.

Водночас робота вимагала подолання труднощів. Найскладніший етап – об’єднання зібраних фактів у цілісну відеорозповідь: дівчата прагнули не сухо переповідати історію, а викликати в глядачів емоції. «Для цього ми ретельно відбирали матеріали, продумували логіку розповіді, добирали кадри, озвучували й зводили все це під час монтажу. Головна наша мета – не лише розкрити маловідому сторінку Тального, а й надихнути глядачів зазирнути в історію міста ще глибше», – ділиться Марія Стригун.

Ліцеїсток особливо вразила історія єврейської громади Тального, яка згодом зникла. Важко усвідомлювати, що колись це була велика частина життя міста: люди працювали, створювали родини, виховували дітей, мали свої традиції, віру, культуру. А сьогодні від тієї громади залишилися переважно історичні свідчення й старе кладовище. «Для нас це стало нагадуванням, що за кожним історичним фактом стоять людські долі, а мовчання старих каменів іноді розповідає більше, ніж сторінки підручників», – каже Анна Коваленко.

Відчуття дому й нові горизонти для «VIKNO»

Знати історію свого міста важливо, адже це формує коріння й справжнє відчуття дому. Якщо мегаполіси асоціюються з глобальними подіями, то в невеликому містечку минуле надто особисте: будинки, вулиці, старий лісопарк, пам’ять про людей, які жили тут раніше. Дослідження змінило й ставлення дівчат до Тального. Раніше воно сприймалося як звичний дім, а тепер – як простір, де майже кожна куточок приховує власну історію. Вони зрозуміли: місто не мусить бути відомим, аби залишатися особливим. Цей досвід надихнув медійниць і надалі шукати нові сюжети, адже тепер вони намагаються містечко «прочитати». Успіх проєкту надихнув студію «VIKNO» працювати далі. Дівчата шукатимуть маловідомі історії Тального, але тепер у співпраці з музеєм, місцевими краєзнавцями й старожилами, які зберігають живу пам’ять краю.

Окрім історичних сюжетів, Анни й Марія плануватимуть ролики про українську спадщину й безпеку, тому що переконані: медіа повинні не лише розважати, а й допомагати людям. Зараз «VIKNO» шукає нових учасників. До команди запрошують усіх ліцеїстів, які мріють знімати, монтувати чи працювати в кадрі. «Попередній досвід не потрібен, – наголошують дівчата. – Головне – прагнення створювати щось власне».

Поради для початківців

Для старту не потрібні ідеальна техніка чи великі бюджети. «Починайте з того, що вже є під рукою: оберіть цікаве місце, розпитайте старших людей і зробіть перші кадри, – закликають авторки. – Не варто боятися помилок чи сумніватися у власних ідеях. Найзахопливіша історія часто ховається за звичайними дверима або на знайомій вулиці: знімайте її із завзяттям».

Творча команда дякує своїй наставниці Владиславі Доманіцькій за постійну підтримку й допомогу у втіленні задумів. Завдяки спільній праці медіастудія «VIKNO» стала відкритою спільнотою, готовою до нових викликів і проєктів.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Освіта Тальнівщини в умовах війни: реформа, бюджетні обмеження та проблема підвезення школярів

Читайте нас також в Telegram!