''Не треба шукати в художніх творах прототипів реальних людей''

14 травня Тальне відвідав Андрій Кокотюха. Зранку один з найвідоміших українських письменників зустрівся з бібліотекарями та читачами центральної бібліотеки, а в другій половині дня у міському центрі культури і дозвілля мав творчу зустріч із шанувальниками його творчості.

– Я не дуже люблю коли мене називають письменником. Тому що в Україні склався такий імідж письменника: вусатий дядько в брилі та старому не дуже модному костюмі, при краватці, який постійно вчить всіх жити, – починає свій виступ Кокотюха. – І головне, в Україні синонім до слова письменник – злидень, який постійно на щось скаржиться. Скажу, як автор 70 книжок, в Україні письменником бути цікаво, але фінансово не вигідно. Я з цього не живу. Це моє хобі.

Письменник детально розказав про кожний із жанрів в якому працює: історичний роман, ретро, детектив. Кокотюха позиціонує себе ще й як дитячого письменника, який пише для хлопчиків. Час від часу від занурювався у розповіді про кіно, розповідав історії пов’язані із зйомками фільмів. Відчувалося, що це йому дуже близьке.

– Кіно – це мрія, яка збулася 21 рік тому, – каже Кокотюха.

Письменник згадав про перший фільм і той, над яким працює зараз – «Червоний. Без лінії фронту». Зараз відзнято дві третини фільму.

Глядачі переглянули буктрейлер та змонтований робочий матеріал фільму в якому поряд із професійними акторами знімались лідер гурту «Гайдамаки» Олександр Ярмола та мер міста Кременець.

Значна частина зустрічі була присвячена запитанням читачів. Перше було від одного із організаторів заходу – Олександра Лущана. Стосувалось воно згадки у романі «Червоний» про танкіста з Тального.

– Дуже просто, найвідоміше мені місто Черкаської області – Тальне! Мій однокурсник журналіст і поет Олександр Чекмишев з Тального, – відповідає Кокотюха. – Є ще одне відоме мені місто Черкаської області – Жашків. Звідти моя кума. Про Жашків у мене є книга «Чужі скелети». Там йдеться про хірурга Антона Сахновського, який побажавши змінити Київ на Жашків, потрапляє у світ страшних родинних таємниць.

А ось тальнівський журналіст Валентин Гордєєв пригадав, як років 20 тому публікував одне із перших оповідань Кокотюхи про Миколу Півня і поцікавився чи бува не з тальнівчанина воно написане, бо в ті часи тут жив «прихильник Чорновола» з таким ім’ям і прізвищем.

– Це ніяк не пов’язано. Не треба шукати в художніх творах прототипів реальних людей. Це оповідання в мене осучаснене. Воно є у збірнику «ДНК». І там уже герой має інше прізвище.

На завершення письменник поділився найзаповітнішою мрією: «Хочу щоб усі книги були екранізовані. І щоб в кожному українському місті були книгарня і кінотеатр».

Зустріч із Андрієм Кокотюхою мала відбутися у малій залі міського центру культури і дозвілля, але прийшло стільки пошановувачів, що довелося проводити її у великій залі.

Олег ШАТАЙЛО

Нагадаємо : Вишиванки треба вміти читати