На залізничній станції у Тальному працюють родинами

Щорічно 4 листопада працівники залізничного транспорту відзначають своє професійне свято, засноване Президентом України в 1993 році. Дата вважається початком історії залізниць у нашій країні. 4 листопада 1861 року на міський вокзал Львова прибув «Ярослав» – перший пасажирський состав. Він курсував між Віднем, столицею Австро-Угорської імперії, та Львовом, перетинаючи міста Краків і Перемишль.

З Вікіпедії дізнаємося, що залізниці на території східної України почали будувати в 60-х роках ХІХ ст. Тоді виникла необхідність з’єднати Одеський порт і південно-західні кордони Російської імперії. 7 червня 1870 року затверджено Статут Південно-Західних залізниць. У 1891 році ця організація збудувала дільницю Христинівка – Шпола (нині Христинівка – Цвіткове). За версту від центру нашого міста граф Павло Шувалов збудував залізничну станцію «Тальне». Світлана Проценко, директорка Тальнівського музею історії, розповідає: «Вокзал залізничної станції «Тальне» побудований за типовим проєктом, за береговою схемою (будівля розташована паралельно залізничним коліям), яка була поширена в Україні наприкінці XIX століття». Отже, ця будівля – пам’ятка архітектури ХІХ століття.

Залізниця – складний механізм, де важлива кожна деталь: служба руху, сигналізація і зв’язок, електропостачання, колійне, локомотивне, вагонне, пасажирське, лісозахисне господарства. Усі станції й обгінні пункти – малесенькі гвинтики великої залізничної системи. Без них неможливі якісні й безперебійні перевезення пасажирів та вантажів. Сьогодні, під час воєнного стану в Україні, усі залізничники пліч-о-пліч працюють на перемогу. У колективах підприємств працює багато майстрів своєї справи, які щодобово, за будь-яких погодних умов, під час ракетних атак, під ворожими пострілами, забезпечують злагоджену роботу залізничного транспорту.

Залізнична станція «Тальне» – складова інфраструктурного об’єкта на дільниці «Цвіткове – Христинівка», на якій трудиться багато досвідчених фахівців. З-поміж них – подружжя Романенків. Катерина Романівна закінчила Харківську академію залізничного транспорту й у 2010 році розпочала трудовий шлях на станції «Тальне». За 13 років обіймала професії прийомоздавальника вантажу й багажу, чергової по станції, а з 2012 року – начальника станції. Юрій Миколайович – шляховий майстер. З 1997 по 2022 рік працював у колійній бригаді: спочатку колійником, а згодом, здобувши досвіду й знань, бригадиром. З 2023 року Юрій Романенко обіймає посаду шляхового майстра. Він зі своєю бригадою обслуговує колії: ремонтує, очищає від бруду й сміття, щоб пасажирські й вантажні поїзди безпечно рухалися за призначенням. Поряд з Юрієм працював його брат. Зараз Сергій Романенко захищає Україну. До виходу на пенсію вантажним касиром трудилася на станції «Тальне» їхня мама Лідія Василівна.

У колективі працює ще одне подружжя – Ключко Валерій Дмитрович та Ольга Миколаївна (дядя й тьотя Катерини Романенко). За їхнім прикладом жінка обрала професію залізничниці. Валерій Дмитрович обіймає посаду ревізора з безпеки руху, Ольга Миколаївна вже двадцять восьмий рік – чергова по станції.

Продовжуючи справу своїх батьків, трудяться на станції «Тальне» електромеханіки брати Волкодаєви, Ключко, чергова по станції Мельник О. І. та квитковий касир Журавльова І. А., зв’язківці батько й син Майданики. Походять із сім’ї залізничників комерційний агент Микитюк Т. О. та черговий по станції Стасюк Ю.О.

Начальник станції Катерина Романенко та профспілковий комітет за клопітку напружену працю висловлюють подяку електрику Е4-2 Терниці І.М, старшому електромеханіку Мірошику О.В., електромеханіку Червоному О.І, черговим по станції Килимниченку В.Л. та Манжулі Р.І., бригадиру колії Скічку М.В., прибиральнику виробничих приміщень Поліщуку В.П., іншим робітникам та ветеранам праці.

Працівники редакції газети «Новий Дзвін» вітають всіх залізничників з прийдешнім святом і бажають міцного здоров’я, щастя, добра й усяких гараздів. Нехай на життєвих та професійних перехрестях в усьому і завжди вас супроводжує зелене світло.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА