Вісті Черкащини 
Чверть століття в точних цифрах: як гартувався Тальнівський ліцей
Історія цього закладу почалася у 2001-му з амбітної ідеї – створити простір для математично обдарованих дітей. За двадцять п’ять років змінилося чимало: жорсткий конкурсний відбір замінили заяви батьків, а статус економіко-математичного змінився на академічний ліцей. Проте незмінним залишився результат – стабільні перемоги на олімпіадах та високі бали на НМТ/ЗНО. Директорка закладу Валентина Тресницька розповіла нам, як вдалося вибудувати модель, де індивідуальна робота з учнем важить більше за суху програму, та що чекає на ліцей у наступній «чверті» свого життя.
–Валентино Никифорівно, сьогодні багато говорять про реформу освіти, але що саме стоїть за статусом «академічний ліцей» у ваших стінах?
–Це простір вибору. Учень приходить сюди, щоб поглиблено розвиватися в тому, що йому справді цікаво, уникаючи поверхневого навчання. Ми даємо можливість кожному вибудувати власну освітню траєкторію: вчитися так, як потрібно саме тобі.
У ліцеї ми вчимо мислити, досліджувати й знаходити власні відповіді на складні запитання. Це перші кроки до майбутньої професії та реального життя. Зрештою, наше головне завдання – не лише надати знання, а й виховати відповідальну та відкриту людину, здатну самостійно обирати свій шлях.
–Які стратегічні орієнтири визначають роботу ліцею сьогодні?
–Ми зосереджені на трьох головних цілях. Перша – це якісна освіта, яка передбачає не лише глибокі знання з предметів, а й розвиток критичного мислення й креативності учнів.
Другий вектор – розвиток особистості. Ми виховуємо відповідальність, громадянську позицію та емоційний інтелект. Нам важливо розвивати комунікаційні навички й підтримувати індивідуальні таланти кожного ліцеїста.
Третя ціль – сучасне та безпечне середовище. Це поєднання новітніх технологій у навчанні з безпечною та дружньою атмосферою. В основі нашої роботи лежить партнерство: тісна взаємодія між учнем, вчителем і батьками.
–Реформа профільної середньої освіти вимагає від освітніх закладів гнучкості. Як ліцей адаптується до цих змін?
– Ми проєктуємо модель, де учні зможуть обирати напрям навчання відповідно до своїх інтересів та майбутнього фаху. У планах – запуск кількох профілів: від філологічного (іноземні мови й переклад) до математичного (з ІТ-ухилом) природничого (біологія та хімія), суспільно-гуманітарного й технологічного.
Наша мета – персоналізувати освітній процес. Ми готуємо базу, щоб кожен ліцеїст мав змогу формувати власний навчальний план через вибіркові предмети та курси. Система передбачатиме гнучкість: можливість змінити профіль або додати потрібні дисципліни, щоб підготовка максимально відповідала запитам дитини.
–Як за 25 років змінився портрет вашого вихованця?
–Портрет ліцеїста став іншим, а разом із ним змінилися й наші підходи до мотивації. Сьогоднішній учень свідомо розуміє, навіщо йому навчання. Він ставить запитання, сумнівається, аналізує інформацію замість того, щоб пасивно її споживати, та вміє працювати в команді.
Ми змістили фокус: замість прагнення «знати все» прищеплюємо вміння вчитися й застосовувати знання на практиці. Наше завдання – відмовитися від примусу та створити умови, за яких дитина сама захоче розвиватися. Це можливо лише через підтримку, безпечну атмосферу, право на помилку й щирий інтерес до предмета.
–Математичний склад розуму часто асоціюють із сухими розрахунками. Як у такому разі ліцей розвиває креативність учнів?
–Через практику та командну взаємодію. Учні працюють над реальними завданнями: створюють відеопроєкти, готують мультимедійні презентації. У цьому процесі важливо володіти матеріалом, зуміти придумати форму, домовитися з іншими та реалізувати задум спільно.
Ми сформували середовище, де діти не бояться власних ідей. Вони вчаться співпрацювати й усвідомлюють: найсильніші рішення народжуються саме в команді. Креативність для нас – здатність застосувати знання в нестандартний спосіб.
–Що для вас є вагомішою перемогою: випускник, який отримав посаду у престижній компанії, чи дитина, яка завдяки вчителям навчилася вірити у власні сили?
–Кожна людина має власні цілі та життєві горизонти. Якщо учень досягає поставленої мети – це вже перемога. Визначити, яка з них більша чи менша, важко, адже успіх кожного випускника індивідуальний і для нас однаково цінний.
–У минулому інтерв’ю було сказано, що на фронті 18 випускників. Чи їх на сьогодні більше, чи підтримуєте ви безпосередній зв’язок з ними, з їх родинами?
–Звичайно, їх більше. Кожен із наших випускників – воїн свого фронту: хтось у формі, хтось із документами, хтось із гуманітарною допомогою. Разом вони творять силу, що тримає країну.
Наші випускники не лише на фронті, багато хто навчається у військових вишах, обравщи для себе шлях захисту Батьківщини. Ми підтримуємо усіх, хто на передовій, рідних та близьких наших ліцеїстів. Ось і зараз до Великодня підготували посилки, листи й обереги хлопцям та дівчатам на передову. І щосекунди пам’ятаємо: живемо, вчимося і розвиваємося завдяки їм.
Наталія ГОЛОВЕЦЬКА
