Вісті Черкащини На крилах мрій у доросле життя: випускний вечір у Кривоколінському ліцеї
13 червня для дев’ятьох випускників Кривоколінського ліцею пролунав найважливіший акорд шкільного життя. Цього вечора вони востаннє зібралися разом у статусі учнів, щоб попрощатися з дитинством, подякувати вчителям і батькам та зробити перший крок назустріч дорослому життю.
У Центрі культури та дозвілля панувала атмосфера радості, хвилювання й світлої надії. Попереду на юнаків і дівчат чекають нові дороги, а позаду залишаються одинадцять років навчання, дружби, відкриттів, спільних перемог і безцінних спогадів, які назавжди залишаться у їхніх серцях.
Свято розпочалося з виконання Державного Гімну України та хвилини мовчання на вшанування пам’яті захисників і захисниць, які віддали свої життя за свободу та незалежність нашої держави. Червоною ниткою крізь увесь вечір проходила вдячність українським захисникам і захисницям, завдяки яким над українською землею майорить синьо-жовтий прапор, а діти мають можливість навчатися під рідним українським небом, мріяти та впевнено дивитися у майбутнє.
Гідним продовженням патріотичної частини свята стало вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Випускники поклали квіти до пам’ятника Великому Кобзареві, спорудженого з ініціативи почесного жителя села Володимира Петровича Мовчана. На постаменті викарбувані слова Тараса Шевченка: «…У те найкращеє село. У те, де мати повивала, мене малого…». Саме ці рядки особливо відгукуються в серці кожного, хто любить рідний край, шанує його історію та людей.
Під гучні оплески до зали запросили головних винуватців свята – випускників. Цього вечора вони були особливими: усміхнені, схвильовані, сповнені надій і мрій. За плечима залишилися одинадцять років шкільного життя – роки навчання, дружби, відкриттів, перемог і незабутніх спогадів. Кожен із них має власний характер, захоплення та життєві прагнення, але всіх об’єднала спільна шкільна історія, написана разом день за днем у стінах рідного ліцею.
Однією з ключових подій вечора стало вручення свідоцтв про повну загальну середню освіту – документа, що знаменує завершення шкільних років і відкриває перед молодими людьми новий життєвий етап.
Звертаючись до випускників, директорка ліцею Тетяна Іванівна Поправка побажала їм сміливо крокувати до своїх мрій, не боятися труднощів та завжди залишатися щирими людьми.
«Сьогодні особливий і хвилюючий день. Одинадцять років тому ви переступили поріг школи, а сьогодні робите крок у доросле життя. Позаду залишилися уроки, домашні завдання та перші перемоги. Попереду – великий світ, де вам належить приймати самостійні рішення та будувати майбутнє нашої країни.
Бажаю вам віри у власні сили. Не бійтеся помилок, адже кожна з них – це досвід. Ставте перед собою амбітні цілі, досягайте їх і завжди залишайтеся щирими людьми. Пам’ятайте, що двері нашого ліцею завжди відкриті для вас.
Також висловлюю вдячність Володимиру Петровичу Мовчану та Ігорю Валерійовичу Новицькому за постійну підтримку нашого закладу освіти, турботу про учнів та вагомий внесок у розвиток ліцею й громади.
У добру путь, дорогі випускники! Сміливо крокуйте до своїх мрій. Слава Україні!» – проголосила Тетяна Іванівна.
Серед почесних гостей свята були депутат Черкаської обласної ради Ігор Валерійович Новицький, адміністраторка села Криві Коліна Алла Василівна Півторак, а також випускники Кривоколінської школи 1976 року.
Натхненний виступ Ігоря Новицького став для випускників важливим напутнім словом. Він запалив у юних серцях гордість за Україну, віру у власні сили та переконання, що саме молодому поколінню належить продовжувати розбудову незалежної держави, примножувати її здобутки та писати нові сторінки її історії.
«Пишайтеся тим, що ви українці. Пишайтеся нашим гербом, нашим прапором, нашою мовою. Це все, що в нас є, і цього в нас ніколи не забрати», – закликав випускників Ігор Валерійович.
Щедрим жестом підтримки та віри в молоде покоління стали подарунки від Володимира Петровича Мовчана та Ігоря Валерійовича Новицького. Кожен випускник отримав синьо-жовтий конверт із грошовою премією у розмірі п’яти тисяч гривень та примірник безсмертного «Кобзаря» Тараса Шевченка – книги, яка для кожного українця є духовним дороговказом, джерелом мудрості, любові до рідної землі та національної гідності.
Для юнаків і дівчат цей подарунок став не лише приємною несподіванкою, а й символічним благословенням на новий життєвий етап, знаком довіри до їхніх можливостей та першим кроком у доросле життя. Синьо-жовті прапорці ніби промовляли до випускників: саме ви є майбутнім України, її надією, силою та найбільшою цінністю.
Барвистим доповненням цієї урочистої миті став і святковий кошик квітів, подарований випускникам. Ошатна композиція увібрала в себе всі найяскравіші побажання щастя, успіхів, здійснення мрій і доброї долі для кожного з випускників.
Теплі слова привітань пролунали й від випускників Кривоколінської школи 1976 року. Від їхнього імені виступив депутат Тальнівської міської ради Ростислав Олександрович Пироженко. Він поділився спогадами про власні шкільні роки та наголосив на особливому значенні рідної школи в житті кожної людини.
Гості завітали не з порожніми руками. Вони подарували ліцею символічний коровай, картину «Моя Україна», комплект краєзнавчої, художньої та навчально-методичної літератури, а також пам’ятні подарунки для випускників. Особливо цінним дарунком стали збірки поезій військовослужбовця Миколи Солов’я з особистими підписами для кожного випускника.
На завершення виступу Ростислав Олександрович озвучив рядки, що стали щирим відображенням настроїв сьогодення та знайшли відгук у серцях присутніх:
«Немає в серці для нічого, лиш наші зболені серця і віра в ЗСУ і Бога, з якими йдемо до кінця. Слава Україні!»
Чимало теплих емоцій викликало відео про клас, яке повернуло присутніх у роки дитинства, шкільних пригод, перших успіхів і щасливих митей.
Надзвичайно хвилюючою стала зустріч випускників із першими вчителями. Педагоги пригадували, якими маленькими та невпевненими колись були їхні вихованці, а сьогодні із гордістю спостерігають за їхнім дорослішанням.
До своїх вихованців із теплими словами та найкращими побажаннями звернулася перша вчителька Ірина Іванівна Сліпенко. Вона пригадала перший день, коли нинішні випускники переступили поріг школи, та розповіла про листи, які батьки написали своїм дітям багато років тому із побажаннями на майбутнє. Ці листи зберігалися весь час і були прочитані саме цього вечора.
Звертаючись до випускників, педагогиня побажала їм ніколи не втрачати віри у власні сили, бути сміливими у своїх мріях та завжди залишатися чуйними людьми.
«Ідіть уперед із гордо піднятою головою. Бажаю вам щасливої долі, Божого благословення та здійснення всіх задумів», – побажала вона своїм колишнім учням.
На згадку про зустріч перша вчителька подарувала випускникам солодкий подарунок, щоб навіть після завершення школи в їхніх серцях залишався солодкий смак дитинства та теплих шкільних спогадів.
Не стримувала емоцій і класний керівник Олена Валентинівна Лисаченко. Звертаючись до своїх вихованців, вона зізналася, що завжди вважала їх своїми дітьми, адже протягом багатьох років була поруч із ними не лише як педагог, а й як наставниця, порадниця та людина, яка щиро переживала за кожного.
«Мені трохи сумно, що ви залишаєте школу, але водночас я радію, що перед вами відкривається нова сторінка життя. Вірю, що ви сильні й наполегливі, тому зможете подолати всі труднощі та перешкоди, які траплятимуться на вашому шляху», – зазначила Олена Валентинівна.
Особливу увагу педагогиня звернула на роль батьків у житті кожної людини, закликавши випускників ніколи не забувати найдорожчих людей.
«Як би далеко ви не розлетілися по світу, не забувайте своїх батьків. Дзвоніть їм, пишіть, приїжджайте, коли маєте можливість. Найрідніші люди у вашому житті – це ваші батьки», – наголошувала вона.
Олена Валентинівна також висловила переконання, що спільними зусиллями педагогів і батьків вдалося виховати гідних, відповідальних та свідомих громадян України.
Не менш зворушливою стала частина свята, присвячена всім учителям та працівникам ліцею. Випускники дякували педагогам за знання, терпіння, підтримку та турботу, які супроводжували їх протягом усіх одинадцяти років навчання. На знак вдячності вони подарували вчителям яскравий кошик квітів, картину та побажали здоров’я, добробуту й нових професійних звершень.
Окрему сторінку святкового вечора було присвячено щирим почуттям і теплим словам. Від імені батьків пролунало звернення до педагогічного колективу ліцею.
«Учителі навчали наших дітей не лише наукам, а й умінню дружити, любити, вірити в себе, ставити цілі та досягати їх. За це ми щиро дякуємо всьому педагогічному колективу ліцею», – зазначили батьки.
Окремі слова шани прозвучали на адресу класного керівника Олени Валентинівни Лисаченко, яка протягом багатьох років була надійною підтримкою не лише для учнів, а й для їхніх батьків.
Звертаючись до своїх дітей, батьки побажали їм щасливої дороги в доросле життя, витримки, мужності, віри у власні сили та благословили їх у добру путь.
Не менш щемливою стала мить, присвячена батькам, бабусям і дідусям. Випускники висловили їм свою любов і вдячність за турботу, підтримку та віру, пообіцявши бути гідними синами й доньками. На знак пошани вони вручили квіти мамам і бабусям, а музичні композиції, присвячені родині, наповнили зал теплом, щирими емоціями та світлими спогадами.
У плавних рухах прощального вальсу переплелися спогади про одинадцять років шкільного життя, дитячі мрії, щиру дружбу, перші успіхи та хвилювання. Здавалося, ніби сам час на мить зупинився, дозволяючи ще раз пережити найтепліші сторінки шкільної історії. Танцюючи, випускники прощалися з безтурботною порою дитинства та робили впевнений крок назустріч майбутньому.
Під звуки Державного Гімну України урочисту частину випускного вечора було завершено. Саме під вишитими рушниками, що здавна символізують щасливу долю, родинне благословення та життєву мудрість, випускники перегорнули останню сторінку свого шкільного літопису. Попереду на них чекало доросле життя, а в серцях назавжди залишилися спогади про роки, проведені у стінах рідного ліцею.
Та святковий вечір продовжився у піднесеному настрої. Приємним подарунком для всіх присутніх стало морозиво, яке додало святу ще більше радості, усмішок і позитиву. Випускники, батьки, педагоги та гості ще довго спілкувалися, ділилися враженнями, робили пам’ятні світлини та зберігали у своїх серцях миті цього незабутнього дня, який назавжди залишиться світлим спогадом про шкільну юність.
Попереду на випускників чекають нові дороги, відповідальні рішення, сміливі мрії та великі звершення. Та рідний Кривоколінський ліцей назавжди залишиться для них місцем, де вони навчилися дружити, вірити у власні сили, долати труднощі, цінувати знання та любити свою Батьківщину.
Найщиріші слова вдячності – людині, яка протягом багатьох років підтримує ліцей, допомагає учням, дбає про розвиток рідного села, освіти, культури та молодого покоління. Саме завдяки таким небайдужим людям громада впевнено рухається вперед, а молодь отримує нові можливості для навчання, становлення та здійснення своїх мрій.
Усім серцем віримо, що наші випускники гідно нестимуть ім’я свого ліцею, прославлятимуть рідне село, свою громаду та Україну добрими справами, знаннями, талантами й вагомими досягненнями. Нехай здійснюються їхні найзаповітніші мрії. Хай вистачає сили духу, мудрості та наснаги долати кожен життєвий виклик, а поруч завжди будуть люблячі рідні, віддані друзі та непохитна віра у нашу Перемогу.
Попереду – нові вершини, нові відкриття та нові перемоги. Нехай крила мрій будуть міцними, а серця завжди пам’ятають рідний ліцей, рідне село та рідну Україну!
PS: До цієї статті ми додаємо велику фотогалерею з випускного, де кожен зможе знайти та безкоштовно завантажити свої професійні світлинина сайті «Вісті Черкащини». Це ініціатива редакціїгазети «Новий Дзвін», аби зберегти найтеплішіспогади про особливий день для випускників, батьків і вчителів: https://fex.net/uk/s/dn8zdvr
Дарина КРИГА
