Інтелектуальний марафон у Тальнівській громаді: як формується нова культура учнівських олімпіад

Осінній сезон у Тальнівській громаді позначився масштабним інтелектуальним марафоном. Відповідно до нового Положення про учнівський олімпіадний і турнірний рух, затвердженого наприкінці 2024 року, місцеві школярі розпочали змагатися за першість у знаннях ще 7 жовтня. Цей марафон покликаний не лише виявити обдаровану молодь, а й розвинути природничо-математичні, технічні й мовні компетентності учнів, сформувати їхню українську національну ідентичність і толерантне ставлення до мовної та культурної самобутності.

Проте головна зміна цьогорічних змагань ховається за лаштунками організаційних процесів: перехід на нові рейки виявив глибокі зрушення у філософії самого олімпіадного руху.

Добровільність замість рознарядок

Організація першого етапу базувалася на чітких правилах і заздалегідь затвердженому графіку. Посилання на реєстрацію відділ освіти, молоді та спорту Тальнівської міської ради (очільниця Лариса Барановська) поширив через заклади загальної середньої освіти та власний вебсайт ще у вересні. Форми закрили на початку жовтня, давши достатньо часу всім охочим подати заявки.

Важливим нюансом кампанії стало чітке розмежування ролей: учні самостійно обирали предмети і приймали рішення про участь. Будь-який тиск з боку педагогів чи примушування школярів долучатися до змагань були категорично виключені.

«Олімпіади чітко позиціонуються як добровільна справа кожного окремо взятого учня. У нас немає мети наповнити списки заради звітності чи змушувати дітей брати участь під тиском. Вони мають право вільно обирати предмет, який їм справді цікавий і потрібен для майбутнього», – пояснює консультантка Центру професійного розвитку педагогічних працівників Валентина Качан.

Олімпіади з географії, біології, історії, хімії, англійської та української мов і літератури, а також з математики, фізики, інформатики й інформаційних технологій уже завершилися. Загалом у марафоні взяли участь 40 учнів із 58 зареєстрованих. Найактивнішими виявилися старшокласники: серед учасників переважають учні одинадцятих класів (20 осіб), які вже чітко визначилися з предметами, необхідними для майбутнього національного мультипредметного тесту. Також до випробувань долучилися 5 восьмикласників, 6 дев’ятикласників та 9 десятикласників.

Підсумки конкурсу: переможці й робота журі

Для перевірки робіт сформували фахове журі, до якого увійшли 40 фахівців із різних галузей. Валентина Качан наголосила на їхній високій відповідальності, зазначивши, що педагоги забезпечили неупереджене суддівство, а також звернула увагу керівників закладів на необхідність обов’язково відзначити цих спеціалістів.

За результатами перевірки призові місця здобули 12 учасників, що становить 30 % від загальної кількості конкурсантів. Абсолютними переможцями й володарями перших місць стали Яна Вивальнюк із Тальнівської ЗОШ № 2 (англійська мова) й Костянтин Руденко з Тальнівського академічного ліцею (математика).

На розгляд відбіркової комісії (у м. Звенигородка) для виходу в ІІ (обласний) етап направлено роботи

–учениць Тальнівської ЗОШ №2 Яни Вивальнюк (англійська мова, українська мова й література), Римми Міщенко (англійська мова);

–учнів Тальнівського академічного ліцею Костянтина Руденка (математика, хімія), Аліни Толочко (біологія, українська мова й література), Анни Бабій (англійська мова).

Усього по громаді 10 призових місць вибороли представники Тальнівських навчальних закладів:

–ІІ місце – 6 учнів академічного ліцею і школи №2;

–ІІІ місце – 4 учні НВК №1, школи №2 й академічного ліцею.    

За кількістю учасників та призових місць розподіл між закладами освіти виглядає так:

–Тальнівський академічний ліцей представляли 16 осіб (8 призових місць), –Тальнівську ЗОШ № 2 – 13 осіб (3 призових місця),

–Тальнівський НВК – 6 осіб (1 призове місце).

Також до інтелектуальних змагань долучилися Кривоколінського ліцею(2 особи), Легедзинської гімназії (2 особи) та Майданецької школи (1 особа).

Без гонитви за рейтингами

Організатори наголошують: подібний змагальний підхід у минулому відходить у небуття, оскільки суперечить як духу Нової української школи, так і новому Положенню про олімпіадний рух.

«Озвучені результати абсолютно не мають на меті вказати, які школи спрацювали краще, а які гірше. Будь-який шкільний рейтинг у цьому контексті руйнує саму ідею дитиноцентризму. Ми оцінюємо не ефективність адміністрації окремого закладу, а індивідуальний інтерес та потенціал дитини, яка прагне знань», – резюмує Валентина Качан.

Такий підхід зміщує фокус із масової паперової звітності на реальну підтримку мотивованої молоді, для якої олімпіада є не примусовим обов’язком, а першим усвідомленим кроком у доросле наукове чи професійне життя.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Освіта Тальнівщини в умовах війни: реформа, бюджетні обмеження та проблема підвезення школярів

Читайте нас також в Telegram!