''Дід мені завжди казав, як будеш робити зуби, йди тільки до нього''

-Нещодавно я лікувала зуби. Колись вставляла зуби, ще як було стоматвідділення у приміщенні Тальнівської райлікарні. Лікар здивувався, що так довго прослужили зуби. Та це була його робота. Тепер Василь Володимирович Прокопюк поставив мені змінні щелепи. Він хороший спеціаліст та чуйна, уважна людина. Нам, пенсіонерам, цього так не вистачає. Він кілька разів підганяв мені протези, аж поки я не відчула – у роті наче мої зуби. Раніше лікар Прокопюк лікував мого чоловіка, нині покійного. Дід мені завжди казав: «Як будеш робити зуби, йди тільки до нього», – ділиться 77-річна Лідія Білоус з Корсунки, просить написати про хорошого стоматолога у газеті, подякувати.

45- річного Василя Прокопюка, завідуючого стоматологічним відділенням Тальнівської ЦРЛ, застаємо у кабінеті за роботою – моделює щелепу з воску. У кабінеті на стінах багато виліплених фігур риб, дитячих поробок, квітів – то все подарунки вдячних пацієнтів. Розповідає, якщо складні випадки, то роблять з техніком удвох, а інколи по відбитку сам моделює. У відділенні, крім 9 лікарів-стоматологів та 4 стоматсестер, працює 3 техніки у технічній лабораторії та 4 молодші медсестри.

-Наші пацієнти – це переважно старші люди, які через відсутність зубів мають естетичний дефект та втрачають функцію жувати. Вони звертаються за послугами стоматолога-ортопеда. Нинішнє покоління більш уважно ставиться до здоров’я ротової порожнини. Також зараз більше сучасних методів лікування, те ж саме знеболення, наприклад. З’явилися нові сучасні матеріали, з якими можна працювати ефективніше, – розповідає лікар і додає, що наше ортопедичне відділення одне з небагатьох, яке залишилося в районах.

З Умані у відділення доїжджає лікар-хірург, який не лише оперує, а й віднедавна почав робити імплантацію. Інший молодий фахівець – лікар-ортодонт, вона ставить пластини й брекети. ЇЇ пацієнти – це діти, до них треба мати особливий підхід. Ще 4 лікарі – працюючі пенсіонери. Вони лікують та протезують.

-Проблема нашого відділення, що молоді люди не хочуть залишатися у Тальному, бо тут багато негараздів. Якби влада дбала та забезпечувала молодих спеціалістів житлом, гідними умовами праці, то ситуація б змінилася. А лікарі у нас, незалежно від віку, всі хороші. Їх і похваліть, – каже лікар. Про себе розповідає неохоче, більше говорить про колег та колектив.

Разом із завідуючим відділенням проходимо у технічну лабораторію, де на не дуже сучасних станках виготовляють протези. Спочатку технік моделює гіпсову модель, яка потім переводиться у пластмасу або метал. Керамічних зубів у Тальному не роблять.

-Обладнання ми купуємо й ремонти робимо за благодійні кошти. Кожен лікар купує собі необхідне: стоматустановку, автоклав, бокс для зберігання інструментів. Держава нам дає тільки зарплату. Якби ми не брали благодійні внески, у нас у відділенні нічого не було б. Техніки знаходяться на госпрозрахунку. Потихенько почали і технікам щось підкуповувати. Був такий період, що відділення зайшло у борги. Адже ціна на препарати(90% препаратів закордонного виробництва) виросла за доларом, а вартість послуг залишилася стара. Рік часу пішло на те, щоб поміняти ціни й вийти з кризи. З впровадженням медичної реформи, наскільки я розумію, ми всі перейдемо на приватну структуру. Можливо, хтось один залишиться у відділенні для надання невідкладної допомоги, – розповідає Василь Прокопюк.

Про свого заввідділенням гарно говорять не лише пацієнти, а й колеги, підлеглі. До речі, старший син лікаря навчається на зубного техніка, проходив у відділенні практику. Навчається у батька тонкощів ремесла, а чуйність, порядність, людяність він уже перейняв.

Ліна ЯЛОВСЬКА