Адміністратор одного із сіл Тальнівщини намагається гуртувати сільську громаду

Про свою роботу у селі Папужинці нам розповів адміністратор Юрій Почапський. Він народився у селі Лащова, ріс і навчався у Папужинцях. Закінчив Уманський технікум механізації сільського господарства. Потім хотів вступити до вищого навчального закладу, та не встиг, бо прийшла повістка. Після служби в армії 10 років пропрацював трактористом.
Потім його обрали головою сільської ради. Після 4 років головування поїхав працювати до Києва, а тоді повернувся у рідні краї і почав займатися сільським господарством. З 2018 року Юрій Степанович два роки працював землевпорядником у сільській раді, а нині виконує обов’язки адміністратора села та надіється, що працюватиме тут і надалі.
У Папужинцях проживає 464 особи, 283 двори. Функціонує Будинок культури, ФАП (2 рази на тиждень приїздить фельдшерка із Веселого Кута), НВК та бібліотека.
Юрій Степанович розповідає, що нині вже третій раз косять бур’яни по селі. Має двох працівників із благоустрою, які відмінно справляються зі своїми обов’язками. Також постійно на допомогу приходять місцеві підприємці. Допомагають і фінансами, і транспортом. Чоловік дуже їм вдячний, адже запевняє, що виділених коштів з громади на село не вистачає, тому потрібно викручуватися, щось вигадувати.
Юрій Почапський цінує згуртованість селян. Із захватом розповідає, як днями власними силами відремонтували центральну дорогу холодним асфальтом, зробили ямковий ремонт. За його ініціативою зібрали по 40 гривень із кожного селянина, який має транспорт, та організували роботу. Адже, як запевняє Юрій Степанович, ця дорога – державного значення, тож міська рада тут нічим зарадити не може, як сказали чоловікові у міськраді.
– Ми зібрали 2500 гривень. Я все розрахував, але не вистачило двох мішків асфальту, щоб долатати дорогу до Веселого Кута, залишилось дві ями. А тут їхав чоловік з Умані, що нам привозив холодний асфальт, ми йому сказали, щоб дав нам ще 6 мішків. Якщо залишиться, то буде лежати, десь по селі є ями – закидаємо. Працюють всі, хто бажає допомогти та має для цього час. Нещодавно приїздив староста Павло Козаченко, то ніяких зауважень не було, з усіма обов’язками справляємося, – розповідає Юрій Степанович.
Єдине, що турбує чоловіка, – це те, що немає коштів для розвитку села, поки що ледь вистачає на облагородження території. Він бачить, як розвиваються Криві Коліна, та й у мережі є приклади успішних сіл, порівнює і надіється на краще майбутнє у рідних Папужинцях.
Нещодавно у селі відсвяткували свято Івана Купала. Чоловік з гордістю розповідає, як організовували свято, кого запрошували і чим дивували глядачів. Для цього дійства кошти просили у місцевих орендарів та підприємців.
– Глядачів було багато. До нас приїздив цирк, діткам дуже сподобалося. Концертна програма тривала 4 години, виступали «Отамани». Потім запалили вогнище, організатори та спонсори варили уху, кашу і всіх пригощали. Свято відбули, тепер готуємося до жнив, – розповідає Почапський.

Ольга МОСКАЛЕНКО