Вітаємо зі святом Вербної неділі!

Вітаємо зі святом Вербної неділі! Хай ваше життя буде світлим, як цей чудовий весняний день. Бажаємо любові, радості, щастя і миру у ваших домівках!

Вербна неділя 2020 для християн – одне з 12 великих свят у році. Відзначають його рівно за тиждень до Великодня, і цьогоріч за православним календарем свято випадає на 12 квітня. Друга його назва – Вхід Господній в Єрусалим, адже в цей день Ісус Христос в’їхав у місто на ослі, де його зустріли, як царя і переможця, вистилаючи шлях пальмовими гілками.

Сталася ця подія після того, як Спаситель зробив велике чудо – воскресив померлого Лазаря. Жителі Святого міста бачили в Ісусі довгоочікуваного Месію, а ось юдейські первосвященники Спасителю були не раді. Сам же Христос знав, що цей шлях веде його до Голгофи.

Оскільки не у всіх країнах є пальми, її замінили вербою – звідси й назва свята. Українці відзначають його з X століття – з часів хрещення Київської Русі. З того часу виникла маса традицій, обрядів, заборон і прикмет, пов’язаних з Вербною неділею.

Традиції та звичаї на Вербну неділю

Головна традиція – відвідування церкви, де освячують гілочки верби, але у 2020 році ми відсвяткуємо Вербну неділю під час карантину. Тому від походу в храм краще утриматися, прочитати молитву і освятити гілочки верби йорданською водою може найстарший член родини. А ось старі (минулорічні) гілки верби викидати не можна, їх спалюють, а нові ставлять біля ікон і розкладають по дому.

Гілочки верби, за традицією збирали напередодні свята, в Лазареву суботу. На світанку вирушали в ліс і брали гілки з молодих дерев без пошкоджень. Брати “котики” з дерев з дуплом або з тих, що ростуть біля кладовища – не можна.

Вважається, що верба зможе захистити від хвороб і зробити здоров’я міцним. По закінченню богослужіння заведено торкатися один одного гілочками верби і примовляти: “Не я б’ю, верба б’є. Будь здоровий, як вода, і багатий, як земля”.

За звичаєм люди проковтували бруньки освяченої верби, щоб ніяка хвороба точно не причепилася. Потовчені висушені бруньки додавали в різні цілющі відвари, які використовували для лікування ран та хвороб шкіри. Вербні гілочки ставили біля хворих, символічно стібали дітей, щоб ті були здоровими. Бруньки також можна було додавати в хліб або іншу випічку.

Вербну неділю проводять серед рідних і близьких. Пишних гулянок не влаштовували, адже Великий піст ще триває. До того ж це свято, хоча й урочисте, водночас – сумне. Адже ті, хто вітав Христа при в’їзді в Єрусалим, вже за кілька днів кидали в нього камінням і вимагали розп’яття.

 

Редакція газети «Новий Дзвін»

12.04.2020 11:07
Переглядів: 863
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.