Вісті Черкащини 
В Україні посилили контроль за лікарняними: чи справді лікарів тепер штрафують за помилки в медичних висновках про непрацездатність
Виплати за необґрунтовані лікарняні з 1 квітня має повертати у ПФУ не пацієнт, який їх отримав, а медзаклад чи лікар, який сформував висновок. Це один зі способів боротьби з торгівлею листками непрацездатності, але чи не призведе це до того, що лікарі боятимуться відкривати лікарняні тим, хто справді хворіє
З 1 квітня набули чинності зміни до закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” стосовно листків непрацездатності. Тепер, у разі якщо контролери ПФУ визнають, що лікарняний (медичний висновок про тимчасову непрацездатність) був відкритий чи продовжений безпідставно, саме медичний заклад (або лікар-ФОП) має відшкодувати Пенсійному фонду лікарняні, які були виплачені працівнику.
Лікарі повідомляли про “штрафи” уже в березні
Новина про те, Пенсійний фонд перевірятиме обгрунтованість медичних висновків про тимчасову непрацездатність збурила медичну спільноту. Дехто з лікарів сприйняв нововведення, що чиновники з ПФУ без медичної освіти будуть перевіряти, чи правильно вони встановили діагноз.
До слова, новий закон передбачає, що працівники ПФУ перевіряють обґрунтованість видачі / продовження листків непрацездатності (по суті, чи правильно заповнені документи), а от самі медвисновки про тимчасову непрацездатність можуть перевіряти лише із залученням уповноважених лікарів.
Утім, у соцмережах лікарі вже з березня почали скаржитись, що ПФУ “штрафує” їх за помилки при оформленні медичних висновків. Мовляв, вони тепер бояться виписувати лікарняні.
“Перевірки обгрунтованості лікарняних відбуваються постійно і завжди якийсь лікар попадається. Бувають чисто механічні помилки, а буває, що пацієнт не всю інформацію повідомив лікарю. Наприклад, прийшов на прийом хворий, лікар відкрив лікарняний, а він, наприклад, поїхав за кордон. Тоді перетин кордону відразу фіксується і нам приходить повідомлення, лікар пише пояснення”, – каже голова асоціації сімейної медицини Рівненщини Іван Габорець.
До речі, у соцмережі Treads лікарка Олександра Шмуратко-Юрченко пише, що бачила в практиці, коли через прикордонників перевірили факт перетину кордону: пацієнт взяв лікарняний і полетів у Єгипет. На що інша користувачка щиро здивувалась, чому, наприклад, з ГРЗ не можна летіти за кордон, адже поміняти квитки це проблема.
фото: Threads
Утім, найчастіше лікарі скаржаться, що у них вимагають компенсації за неправильно пораховані дні лікарняних чи порушення при їх продовженні, але при цьому система часто дає збої, тому оформити електронний медичний висновок вчасно – ще той квест для лікаря.
фото: Threads
За словами Івана Габорця, найчастіше проблеми з підрахунком днів виникають, коли людина тривало хворіє і МВТН формують різні лікарі. При цьому він зазначає, що сімейний лікар може відкрити лікарняний навіть за телефонним зверненням, але потім пацієнт має прийти на прийом.
“Звичайно, якщо людина раптово захворіла, то у великому місті може бути проблемою потрапити на прийом до свого сімейного лікаря у той же день. Тоді лікар може відкрити лікарняний після телефонного дзвінка, але при цьому пацієнт до трьох днів має обов’язково прийти на прийом особисто”, – каже він.
При цьому Іван Габорець зазначає, що досі у тих декількох випадках, коли ПФУ визнавав медичні висновки лікарів його медзакладу необгрунтованими, до квітня цього року компенсацію сплачували не лікарі, а пацієнти, які, власне, отримали ці виплати.
Хто насправді платитиме тепер відшкодування
“Фактично, основне нововведення з 1 квітня – це остаточне визначення відповідальності за встановлення непрацездатності за медичним закладом, – пояснює у коментарі Еспресо ексміністрка охорони здоров’я, юристка у галузі медичного права Зоряна Скалецька. – Раніше, якщо було встановлено, що лікарняний був виданий необгрунтовано, компенсацію могли стягувати з пацієнта, який, власне і отримав виплати. Тому у судах пацієнти часто доводили, що не вони ухвалювали рішення про призначення лікарняних, тому і претензій до них не може бути”.
За її словами у медичних закладах директор визначає окремого працівника (і у багатьох лікарнях вона є), яка відповідає за таку документацію. Саме в його обов’язки входить роз’яснити лікарям, як правильно оформляти лікарняний, стежити за змінами у вимогах законодавства. І у таких закладах за кілька років може бути скасований один-два медичні висновки.
“Якщо ж лікар про нововведення дізнається з новин, отже у такому медичному закладі погано організовано роботу, тобто це недолік з боку керівника”, – каже вона.
При цьому важливо зазначити, що йдеться не про штрафи, а саме про компенсацію сплачених виплат на підставі сформованого необґрунтованого МВТН. Медичні заклади отримали можливість оскаржувати рішення ПФУ про необґрунтованість у доосудовому му порядку (до квітня 2026 це було можливо лише через суд).
“У новинах також звучало, що компенсацію платитиме заклад або лікар. Насправді йдеться про лікарів, які зареєстровані як ФОПи. Законодавством передбачена можливість регресу – тобто медичний заклад може вимагати відшкодування безпосередньо у лікаря, який видав необґрунтований висновок. Але тут уже залежить від ситуації та рішення директора, – каже Зоряна Скалецька. – Якщо лікар технічно помилився і видав лікарняний, який ПФУ визнав необгрунтованим, то медзаклад може і не стягувати з нього компенсації. Але якщо лікаря піймали на шахрайстві з лікарняними і таких висновків багато, то логічно, що він, а не заклад, має відшкодовувати кошти і нести в повній мірі відповідальність”.
Водночас Іван Гаврилець переконаний, що у більшості випадків кошти таки доведеться повертати лікарям.
“Якщо заклад зобов’яжуть компенсувати виплати, то керівник таки змусить відшкодовувати лікаря, який зробив помилку”, – каже він.
Контроль за лікарняними – це не тільки про гроші
Зоряна Скалецька звертає увагу на ще один важливий аспект контролю за лікарняними – найчастіше це спосіб уникнення відповідальності.
“Зрозуміло, що у ПФУ коштів не надміру, тому контроль за виплатами вкрай важливий. Але ж насправді лікарняні “купують” зазвичай не заради виплат, – каже вона. – Часто лікарняне в тому числі заднім числом – це спосіб уникнути звільнення з посади, затягування судових процесів тощо, але при цьому ПФУ ще й має нарахувати виплати цим “фальшивим хворим”. Тому контроль за медичними висновками про тимчасову непрацездатність має бути як на рівні медичного закладу, так і на рівні Пенсійного фонду”.
До слова, аби оформити інвалідність потрібно 120 днів лікарняного. Тож ті, хто купував собі фальшиві інвалідності, зокрема, аби уникнути мобілізації, також мусили також мати МВТН і навіть про госпіталізацію, якої не було.
