У Коржовому Куті є відбитки ступнів… Діви Марії та Миколи Чудотворця

Три відбитки людських слідів на цьому камені заводять вчених у глухий кут. Їм щонайменше 5 мільйонів років.

Одні вважають що сліди можуть належати представникам невідомої цивілізації, що селилася тут мільйони років тому. Інші мають версію про відвідини інопланетян. Ще інші… Та поки вони намагаються розгадати цей феномен, люди знаходять тут зцілення від багатьох недуг – сліди лікують душу й тіло.

Невеличке село Коржовий Кут, в якому нині близько півтори сотні жителів, розташоване за 23 кілометри від райцентру – міста Умані . В старовину воно називалося Пилипи. Саме під такою назвою колишній сільський голова Валерій Дмитренко зі своїм партнером створив тут у 2008 році товариство з обмеженою відповідальністю, яке займається організацією «зеленого» туризму.

Завдяки Інтернету, тут побували тисячі людей з різних куточків України, були туристи з Франції, Бельгії, Голландії, Німеччини, і не лише заради цікавості. Колись, ще в незапам’ятні часи, під селом, на березі річки Ревухи вийшли на поверхню древні граніти, на яких чітко виступили відбитки людських ступнів. Вони, розповідають віруючі, належали Діві Марії, Миколі Чудотворцю та дитині, котра була з ними. Люди вірять, що ці сліди зцілюють від багатьох хвороб, а камені дають людині енергію до життя, очищають душу від негативного впливу цивілізації. А ще у мальовничій долині, що занесена до реєстру природних див України, ростуть 280 видів цілющих трав.

В тім, що сліди на камені мають надприродну силу, сходяться й священики, й екстрасенси. У Коржовому Куті справді відбувалися дива. Так і у тридцятих роках, коли люди вмирали від голоду, а через засуху зосталися без води, біля цих каменів один з колодязів наповнився цілющою вологою. І, кажуть, в тому колодязі люди побачили лик Божої Матері. До речі, як стверджують священики й екстрасенси, цілюще джерело біля каменів може забити знову, в силу того настільки це місце буде намолене страждущими святого зцілення.

Господар цієї чудової місцини, ще будучи сільським головою, організував з місцевим священиком односельців і спорудив побіля каменів капличку. Щосуботи сюди приїжджає отець Олександр зі Свято-Троїцької церкви з Умані і править службу – молиться за здоров’я і зцілення паломників, які залишили свої записи у книзі. Валерій Владиславович разом з дружиною Надією зустрічають гостей біля кам’яного будиночка, пригощають запашним трав’яним чаєм, а на дров’яній плиті надворі готують українські страви. Трохи вище застиг довгобуд – звели стіни міні-готелю для паломників, та далі продовжувати будівництво забракло коштів. Сюди б щедрого спонсора!

Звивистою грунтівкою, що виляє ярками поміж сільгоспугідь, подекуди непрохідною для міської автівки ( крутим позашляховикам і тут щастить), паломники щодень їдуть до благодатної Долини Миколи Чудотворця. Як до останньої інстанції, де не вимагають великих грошей на лікування…

Черкаський край