У ЧНУ діють курси з вивчення української мови та культури мовлення

Навчально-освітній проєкт з вивчення української мови для внутрішньо переміщених осіб триває в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького.

Викладачі кафедри українського мовознавства і прикладної лінгвістики організовують і проводять мовні курси для всіх, хто ухвалив для себе рішення спілкуватися українською мовою. Мета заходу — підтримка учасників процесу, які виявили бажання вдосконалити й збагатити своє мовлення, поглибити знання з української мови, перевірити рівень своїх знань.

— Вивчення української мови, зокрема її історії та правил унормування, нині сягнуло максимального рівня за всі роки Незалежності. На жаль, це сталося після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, — зазначила завідувачка кафедри професорка Людмила Шитик. — Багато українців, які раніше не зважали на мовно-державницькі проблеми, нині дуже чутливо ставляться до духовних і культурних цінностей українства. Мова для багатьох — це не просто інструмент спілкування, виживання, а зброя проти ворога в боротьбі за свою ідентичність, самобутність, самоцінність, самодостатність і величність бути Українцем.

У межах освітнього проєкту відбулося два заняття. Лекцію на тему «Історія української мови в контексті національного державотворення» провела доцентка кафедри Галина Кочерга. Змістове наповнення заняття викликало зацікавленість і жваву дискусію внутрішньо переміщених осіб стосовно переосмислення питань зовнішньої історії української мови, що, сподіваємося, слугуватиме стимулом до систематичної самоосвіти впродовж життя, підвищення мовно-культурного рівня в соціокультурному просторі українства. Мовно-історичний маркер заняття вочевиднив проблемні питання внутрішньо переміщених осіб щодо історії виникнення, походження, становлення української мови, тенденцій історичного розвитку українського народу.

Слухачі мовних курсів переконались у важливості студіювання філологічних джерел (зокрема, праць Олександра Потебні, Павла Житецького, Агатангела Кримського, Євгена Тимченка, Юрія Шевельова, Григорія Півторака й ін.) та історичних напрацювань (антропологічних, археологічних, наукових студій українських учених-істориків та зарубіжних науковців), щоб мати об’єктивні знання, чітку позицію стосовно значущості історії української мови в контексті історичного поступу націє- та державотворчих процесів в Україні.

Доцентка кафедри Людмила Лонська провела заняття на тему «Відображення у фразеології звичаїв, обрядів, традицій українського народу». Лекторка наголосила на актуальності вивчення фразеологізмів, зазначивши, що звернення до фразеології як складника українського менталітету важливе особливо сьогодні, коли Росія знищує не лише матеріальні цінності, а й духовну культуру нашого народу. Тому українці повинні пам’ятати власне коріння, знати свою історію, звичаї, традиції, обряди, а виконати цю місію допоможе фразеологія, у якій відображені матеріальне і духовне життя народу, його історичний досвід, світогляд, система моральних цінностей, вірування, традиції.

На занятті проаналізовано фразеологізми, пов’язані з родинними обрядами (сімейне вогнище; відбитися від сім’ї; брати шлюб; батькова стріха; ніхто собі не мачуха; як свекор пелюшки прати; як брат з сестрою; чоловіче діло; жіноче діло; різати пупа; народитися в сорочці; йти за молитвою; мати добре ім’я; готувати рушники (скриню); як засватана дівка; вернутися з рушниками; давати печеного гарбуза; стояти на рушнику; зав’язати голову (косу); покрити голову очіпком і наміткою; зав’язати світ).

Спілкування пройшло жваво, активно. Слухачка з Харкова Ганна Ливкіна (спеціаліст із соціальних питань) позитивно відгукнулася щодо почутого на лекції, а також зазначила, що такі заходи сприяють підтримці внутрішньо переміщених осіб, які ухвалили для себе рішення спілкуватися українською мовою, і висловила намір відвідувати інші заняття.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Читайте нас також в Telegram!

04.08.2022 15:54
Переглядів: 282
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.