“Майже 500 тис. людей отримує воду зі Стрийського родовища”: геолог пояснив, чи обміління Стрия загрожує водопостачанню Львова та Дрогобича

Укргідрометцентр оголосив коричневий – найвищий – рівень небезпеки у західних місцях України через критичне маловоддя. У Калуші на Івано-Франківщині уже обмежили водопостачання до 16 годин на добу. Тим часом у мережі поширюють кадри з обмілілого Стрия, від якого залежить водопостачання Львова, Дрогобича і Трускавця

 Укргідрометцентр оголосив коричневий рівень небезпеки через маловоддя у  – Львівській,  Івано-Франківській, Тернопільській, Хмельницькій, Закарпатській та Волинській областях. Рівень води впав до історичних мінімумів у річках басейну Дністра, Західного Бугу, Тиси.  Жителі західних областей України скаржаться на зниження рівня води у криницях, а подекуди і їх пересихання. А чи вплине маловоддя на водопостачання у містах. Про це Еспресо.Захід розповів  завідувач кафедри екологічної та інженерної геології і гідрогеології ЛНУ ім. Івана геологічного факультету ім. Івана Франка Василь Дяків.

Обміління річок – лише видимий наслідок гідрологічної кризи

“Проблеми з водопостачанням уже мають багато населених пунктів. Насамперед йдеться про північно-західну частину Яворівського району. Там є кілька сіл, де криниці пересохли. Вода є лише там, де криниці мають підвищену глибину”, – каже Василь Дяків.

За його словами,  рівень річок, озер, боліт –  це лише зовнішній індикатор гідрологічної кризи.

“Що таке річка? Це зона розвантаження ґрунтових вод, підземних вод. Тобто першого поверхневого водоносного горизонту. Коли нема дощу, річка живиться ґрунтовими водами. Це так зване ґрунтове живлення. Коли річка пересихає чи міліє, це  означає лише одне –  рівень ґрунтових вод знижується. Якщо нема чому втікати в річку, то очевидно, що дуже мало і в криницях, у менше у свердловинах, – каже він.

За словами науковця, перший від поверхні водоносний горизонт  підживлюється в основному атмосферними опадами. Але буває й навпаки.

“Бувають випадки, коли поверхневий водоносний горизонт підживлюється за рахунок річки. І така ситуація, Львівській області є в межах Стрийського родовища підземних вод (Нижнього Синьовидного, Розгірча до міста Стрий).  На лівому і правому берегах  Стрия розташовані найбільші водозабори в межах Львівської області. Це Стрийське родовище забезпечує третину Львова, весь Дрогобич, весь Стебник, весь Стрий, Моршин, половину Трускавця, частину Борислава, багато інших сільських населених пунктів. Тобто 400-500 тис. людей отримує воду з цього до Стрийського родовища”, – каже він.

Чи загрожує обміління Стрия водопостачанню Львова 

Як пояснює геолог, Стрий обмілів, але вода все ще тече і, відповідно, поповнює запаси підземних вод. 

“Якщо будуть проблеми з подальшим зниженням рівня чи навіть пересиханням річки Стрий, то за два-три місяці це позначиться на Стрийському родовищі підземних вод,  і відповідно, водозаборах, які живлять Львів, Дрогобич та інші міста”, – каже він.

Керівник КП “Дрогобичводоканал” Роман Шагала заявив, що цьогоріч усі джерела водопостачання суттєво обміліли. За його словами, рівень води у басейнах річок критично знизився, тому видобуток води скоротився на 40%. Відтак закликав дрогобиччан ощадливо використовувати воду.

Щодо Львова, то тут ситуація дещо інша. Зі Стрийського родовича воду отримує лише південна частина міста – Сихів та район вулиці Стрийської.

“Щодо Плугівського водозабору, воду з якого отримують жителі Личаківського району Львова, то він, за словами геолога, бере воду не з першої поверхні водоносного горизонту, а з девонських відкладів, розташованих на глибині 120 – 200 метрів. Тому він більш захищений. Запаси вони там, можливо, і зменшуються, але такої загрози від посухи він не має.  Це ж стосується і водозаборів західної і північної групи”, – каже Василь Дяків.

У найгіршій ситуації ті міста, водозабори яких розташовані на річках

“Загалом проблеми вже є. Наприклад, у Калуші на Івано-Франківщині водозабір облаштований на річці Чечва. Там рівень води понизився настільки, що в місті уже ввели обмеження водопостачання. Там жителям воду наразі не подають вночі, щоб за цей час в водосховищі підійшла вода до того рівня, аби вдень можна було її знов подавати жителям.  Якщо не буде дощів, то час подачі води доведеться зменшити з 16 до 12 годин на добу, або й  менше”, – каже геолог.

Львову варто створювати сховища технічної води

Як пояснює Василь Дяків, для того, аби поліпшилась ситуація з поверхневими водами на заході, потрібні затяжні дощі.

“Якщо найближчими днями пройдуть зливи дощі і випаде місячна норма опадів, крім проблем це нічого не принесе. Поповнення від таких злив буде мінімальним, тому що вся вода прямо потрапить в річку  і швидко піде залі за течією. Для поповнення водозаборів, водоносних горизонтів, необхідно, щоб дощі були  невеликі, але довготривалі. Тобто, щоб не було потоків води, а всі опади встигали інфільтруватись в ґрунт і поповнювала запас. Зливи для поповнення запасів води мають дуже малу роль”, – каже він.

Для поповнення поверхневих вод чи не найбільше значення відіграє танення снігів навесні. Сніг тане повільно і ця волога поповнює перші водоносні горизонти. Але впродовж останніх років зими зазвичай малосніжні – два-три місяці можуть бути взагалі без снігу, а потім  трохи випало снігу, і він швидко зійшов. 

“Усе це наслідок суттєвих змін клімату в порівнянні з тим, що було років 20-30 тому. Захід України зараз у такому ж становищі, як Середземномор’я, де зими практично немає. Є лише періоди дощів, за рахунок яких відбувається поповнення запасів. І нам, безумовно, треба адаптуватися до змін клімату. Наприклад, у періоди злив Львів та інші міста потерпають від паводків. Тому варто запроєктувати сховища технічної води на десятки  чи навіть сотні тисяч метрів кубічних і використовувати її для поливу чи інших технічних потреб”, – каже він.

Також людям потрібно пояснювати, що питна вода стає дефіцитним ресурсом, тож користуватись треба нею ощадливо.

zahid.espreso.tv

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!