Як у Майданецькій школі плекають людяність і готують до дорослого шляху

Коли праця єднає, турбота про військових об’єднує, а шана до роду тримає купу, школа виростає у щось значно більше, ніж класи й коридори. Вона дихає в унісон зі своїми учнями як єдиний живий організм. Про те, чим наповнені тутешні будні, як батьки допомагають берегти цей лад і що допомагає виростити справжніх людей, ми поговорили з директоркою Тамілою Зелінською.

Сплетені традиціями й добрими справами

Шкільні будні в Майданецькому ніколи не обмежуються дзвоником із уроку. Тут усе вирує: від гамірних вересневих лінійок до екологічних толок, наукових турнірів та тижнів миру й добрих справ. Коли разом прикрашають класи, готують ласощі для благодійних ярмарків чи збирають волонтерську допомогу для наших воїнів, зникають будь-які бар’єри між дітьми, вчителями та батьками.

Ця спільна метушня зближує, вчить чути один одного й непомітно пов’язує нитками пам’яті цілі покоління. Шкільні звичаї не дають згаснути повазі до свого роду й любові до рідного порога, від якого починається великий шлях у майбутнє. Тільки так, тримаючись купи, і варто створювати історію своєї школи.

«Спостерігаючи, як першокласник старанно несе коробку з печивом для захисників, а поруч мама й тато допомагають вантажити речі на передову, перехоплює подих, – ділиться Таміла Володимирівна. – У такі миті розумієш: ми вирощуємо не звичайних школярів, ми плекаємо велику й чуйну родину».   

Родина як надійне крило

У Майданецькій школі батьки ніколи не залишаються за порогом, тому що вони – невіддільна частина великої спільноти. Замість звичних офіційних засідань учителі й мами з татами збираються на відверті розмови й дружні консультації. Разом розбирають кожен крок дитини, шукаючи підхід до її характеру, розвиваючи талант. Коли виникає потреба, педагоги навідуються до родин, щоб допомогти порадою. Увесь цей насичений літопис співпраці школа відкрито веде на своєму сайті й у яскравих шкільних куточках.

Батьківське слово має вагому силу і в Раді школи. Та найохочіше дорослі долучаються до шкільного життя, коли починається творчість. Родинні спортивні змагання, душевні «Різдвяні зустрічі», фотовиставки про професії чи зворушливі вернісажі виробів з осіннього листя й малюнків – тут усе роблять разом. Майданецькі мами й тата залюбки долучаються до благодійних ярмарок, збирають допомогу для військових і стають головними глядачами й учасниками кожного свята.

«Ми не ділимо виховання на шкільне та домашнє, бо дитина щаслива лише тоді, коли відчуває підтримку з усіх боків – від батьків і вчителів до нашого відділу освіти та його очільниці Лариси Барановської, – зазначає директорка. – Наші батьки — це рідні люди, однодумці, які разом із нами будують світ, де дітям затишно рости, мріяти й сміливо дивитися у майбутнє».

Простори для талантів

Шкільний розклад у Майданецькому – не лише уроки, а й безліч доріг для дитячих захоплень. Залюблені в художнє слово збираються на гуртку «Поетичне перевесло» під крилом Таміли Зелінської. Музичну душу закладу плекають славнозвісні «Дударики» під орудою Петра Кульбіди, а навчитися бачити красу в паперових завитках допомагає Наталія Кульбіда на заняттях з оригамі.

Школа сміливо дивиться в завтрашній день, тому підлітки тут опановують реальні життєві навички. Разом із Зоряною Нирко на уроках підприємництва й фінансової грамотності вони вчаться рахувати гроші й будувати власну справу. А Леся Свідерська на курсі «Агросфера» відкриває дітям секрети сучасної землі й господарювання, готуючи їх до життя у рідному краї.

Крила для самостійного лету

Головна мета вчителів у Майданецькому – випустити у світ людину, яка твердо стоїть на ногах і не злякається першого ж дорослого вітру. Старшокласників тут навчають повсякденним життєвим справам, умінню впевнено захищати власні межі й самостійно обирати свій шлях. Підліткам без зайвої сухої теорії пояснюють, звідки беруться гроші, як їх заробляти, рахувати і витрачати з розумом. Найцінніше ж те, що вихованцям дозволяють діяти, часом помилятися й власними силами долати перші життєві перешкоди, гартуючи характер.

«Школа не може сховати дитину від усіх труднощів світу, але вона здатна навчити її тримати удар, – підсумовує Таміла Зелінська. – Ми прагнемо, щоб за шкільним порогом наші випускники вміли дати собі раду в побуті, розуміли цінність праці та грошей, не боялися приймати рішення й сміливо брали відповідальність за власну долю».

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!