Солдат з Лисянки став наймолодшим командиром у бойовій бригаді

Повномасштабне вторгнення зустріло тоді ще 18-річного Олександра Махиню з Лисянки у Києві, де він навчався. Хлопець із друзями, не вагаючись, добровольцями стали до лав Збройних Сил України і вирушили на свої перші бойові завдання під Ірпінь.

«Я вчився військовій справі з нуля. Починав стрільцем, потім був кулеметником, водієм, оператором засобів РЕБ. Після захисту Києва воював у Запорізькій, Донецькій, Харківській, Херсонській областях. У 2023 році я отримав осколкове поранення під Бахмутом. На щастя, одужав», – згадує нині заступник командира механізованої роти з психологічної підтримки персоналу 41-ої окремої механізованої бригади молодший лейтенант із позивним «Факір».

Розпочавши службу у 41-ій окремій механізованій бригаді, він був і стрільцем-снайпером, і водієм, і командиром відділення. З огляду на його вже чималий, бойовий досвід і вміння знаходити спільну мову із людьми різного віку, недавнього студента направили на офіцерські курси із отриманням звання молодшого лейтенанта. Так, у 22 роки наш земляк став заступником командира роти з психологічної підтримки персоналу.

«Факір» констатує, що у його службі нині головне постійне спілкування із бійцями, допомога у вирішенні нагальних питань та проблем. Щоб військовослужбовці довіряли своєму командиру і ніколи не боялися чи не соромилися звертатися.

«Факір» з дитинства захоплюється історією України. Недаремно – адже родом хлопець зі славетної козацької Лисянки. У 9-11 класах вже писав наукові історичні дослідницькі роботи. Їх згодом публікували у Малій академії наук України.

«Мене особливо цікавила епоха Козаччини, Визвольних змагань української нації початку 20-го століття, опір більшовицькій окупації, – розповідає офіцер. – Я добре розумію, що наш північний сусід – це наш найзаклятіший ворог протягом століть. І серцем відчував, що буде ще війна. Зараз дуже цікаво провести паралелі між сьогоденням і минулим. Я постійно розповідаю ці всі деталі побратимам», – розповідає Олександр Махиня.

«Факір» прагне й надалі продовжувати військову службу у ЗСУ. А ще мріє повернутися до улюбленого захоплення історією України. І навіки закарбувати у ній славетні сторінки бойового шляху 41-ої окремої механізованої бригади.

Іван СМОЛІЙ

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!