На Лисянщині сільський фермер готовий брати участь у соціальних проєктах

Як не прикро визнавати, але крім високих прибутків великі агрохолдинги, які орендують земельні площі на Лисянщині, мало що цікавить. Для них наші села, за великомим рахунком, нічого не значать, це – лише посівні площі. Натомість фермери, який тут живуть і працюють, дбають про село і людей, створюють робочі місця, допомагають у вирішенні соціальних проблем.

– Хто ж як не ми подбає про село, виручить людей в скрутних ситуаціях, – каже фермер з Кам’яного Броду (Лисянщина) Віктор Зінченко (на знімку вгорі ), – Ми завжди готові брати участь у будь-яких соціальних проєктах, вкладаючи свою частку у розвиток громади. Нещодавно, приміром, будували нові сучасні автозупинки, взяли участь у впорядкуванні території біля будинку культури.

Він, як і Станіслав Ткаченко, Володимир та Олександр Шуляки, Сергій Джугля належать до дрібних фермерів, яким дуже нелегко сьогодні господарювати. Адже, окрім того, що потрібно самому виконувати різні польові роботи, так іще до того ж самостійно приймати відповідальні рішення, від яких залежить якість висівання, надійність захисту майбутнього врожаю, ефективність збирання врожаю та в кінцевому підсумку — прибутковість. І це на фоні відсутності підтримки і розуміння з боку держави. Тож, приміром, рішення про будівництво ангара для зберігання зерна для Віктора Зінченка далось нелегко – це чималі затрати для нього – 150 тисяч гривень. Але іншого виходу, каже, не було. Старі колгоспні коморі, які йому дісталися у спадок, вже своє віджили. А от з оновленням техніки доведеться поки що почекати до кращих часів.

У Станіслава Ткаченка теж техніка «зі стажем», але ще працює справно. Врожай зернових, зізнається він, зібрали трохи нижчий, ніж розраховував, але пайовиками розрахувався вчасно, тепер готується до наступного виробничого сезону.
Кам’яний Брід – село, єдине на Черкащині, розташоване на обох берегах річки Гнилий Тікич. Це створює проблему для зарічних жителів, людей пенсійного віку, яких там залишилося не більше десятка. Вони змушені добиратися до магазину, ФАПу через три дерев’яні хиткі кладки. Їх цьогоріч, нарешті, відремонтували майстри з Бужанської ОТГ. Можливо, колись на цих віддалених кутках Ферма та Загребля будуть і сучасні підвісні кладки, про які мріяло не одне покоління кам’янобрідців, але ходити через них вже не буде кому… Вже сьогодні в селі залишених і спустошених хат нараховується вже більше трьохсот. Вони сумними зіницями вибитих шибок і відірваних дверей виглядають із-за струхлих парканів, не знаючи кого і що. «Хто сюди прийде після нас, якщо держава так і не зрозуміла, що село тримається лише на тих, хто тут живе і працює?», – ставить риторичне питання Віктор Зінченко. Село сьогодні як ті розгойдані кладки…

Олександр ЩЕРБАТЮК

18.12.2020 15:22
Переглядів: 2532
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.