Лисянська ОТГ: ''Помножити нас на нуль не вийде''

Перший серйозний виклик, з яким зіштовхнулася Лисянська ОТГ з моменту її створення, стосується сектору загальної середньої освіти, оскільки необхідно в умовах обмеженого фінансування та відсутності достатніх коштів ефективно та професійно розв’язати організаційні, управлінські, методичні та інші завдання у сфері освіти.

-До моменту створення об’єднаної територіальної громади, адміністрування та організацію функціонування освітньої мережі на території Лисянської громади здійснював відділ освіти районної державної адміністрації, – розповів голова Лисянської ОТГ Юрій Корнієнко. – При цьому всі школи громади залишались, і на даний час залишаються, закладами комунальної власності районної ради. Це призвело до того, що, незважаючи на необхідність впорядкування малокомплектних шкіл, відділ освіти не здійснював необхідних дій для оптимізації освітніх закладів громади, бо це є непопулярним для місцевих керівників, оскільки може призвести до зниження їх рейтингів. У підсумку, на території Лисянської громади, оптимізацію мережі навчальних закладів громади відділом освіти було відкладено на невизначений термін, адже щороку нестача коштів на збільшені витрати районної освіти компенсувалася додатковим фінансуванням з місцевого бюджету. Через це у відділу освіти та районної ради не було нагальної потреби здійснювати планування освітньої галузі району на довгострокову перспективу та проводити її оптимізацію. Не могла вплинути на цей процес і селищна рада, оскільки функції виконавчих органів сільських і селищної ради у сфері освіти були мінімальними та полягали лише у забезпеченні здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах.

Для Лисянської громади визначено розрахункову наповнюваність класів у кількості: для Лисянки – 19 учнів у класі, для шкіл у сільській місцевості – 11 учнів. Розуміючи всю важливість питання оптимізації освітніх закладів Лисянської громади, підвищення якості освітніх послуг та приведення їх до державних вимог, селищна рада своїм рішенням створила власний відділ освіти. Працівники цього відділу зробили детальний аналіз наповнюваності класів, кадрового складу, педагогічного навантаження вчителів, використання шкільних об’єктів. Результати приголомшили: у Дашуківській філії фактична середня наповнюваність у класі – 3 учні, в Хижинській і Шестеринській – 5, Смільчинецькій – 6, Журжинецькій – 7 і лише у Почапинському НВК – 10, Лисянському НВК та Лисянській ЗОШ №2 відповідно по 18 учнів, де витрати на освіту наближені до освітньої субвенції. В цілому в жодній школі освітня субвенція не покриває видатків на її утримання.

Не менш вражає і кількість учнів, яка припадає на одного вчителя: у Дашуківці – 2 учні, Хижинцях, Журжинцях, Шестеринцях, Смільчинцях – 3 учні, Почапинцях – 4, Лисянському НВК – 7, Лисянській ЗОШ № 2 – 8 учнів. З погляду ефективності навчального процесу оптимальна кількість учнів у класі має становити 15-25 осіб. Що більше учнів припадає на одного вчителя, то вищою є ефективність школи, якщо ж кількість учнів менша, тоді витрати на одного учня зростають. Тобто, чим нижча наповнюваність класів у школі, тим менше коштів отримує місцевий бюджет на її утримання.

– Ми заявили про те, що готові взяти школи на баланс селищної ради ще в березні, – продовжує Юрій Корнієнко, – Однак з невідомих причин, які я розцінюю як свідомий підрив довіри до Лисянської ОТГ, райдержадміністрація і районна рада почали затягувати процес передачі навчальних закладів. Кілька місяців товкли воду в ступі, вишукуючи різні причини, хоча до 1 вересня ми мали всі можливості провести оптимізацію, тендери і розпочати навчальний рік без проблем, які зараз маємо. Нарешті, коли на сесії селищної ради було прийнято рішення про відтермінування передачі шкіл, то районне керівництво 30 липня в швидкому поряду вирішило прийняти рішення про передачу шкіл, попередньо не погодивши і не пропрацювавши умови передачі, а це означає, що, в разі прийняття після цього селищною радою шкіл, працюючи навіть «стахановськими» методами, селищна рада в будь-якому випадку не встигла б провести весь необхідний об’єм робіт по прийманню-передачі майна та оптимізації шкіл, з огляду на те, що під час навчального процесу це робити значно тяжче. Ще одна проблема, навколо якої вже кілька місяців ламаються списи, з 8 шкіл, які нам відійшли, 3 – сільські філії, які знаходяться на території, що не входить до Лисянської ОТГ та субвенція на які надходить до районного бюджету, але всю відповідальність за фінансування яких буде нести селищна рада. В кінцевому результаті, це кошти, оплата праці вчителів, техпрацівників, в середньому 1,5 мільйона гривень у місяць із коштів платників податків Лисянської ОТГ, що будуть використовуватись на потреби іншої громади. Бюджет Лисянської ОТГ явно не розрахований на таке навантаження, адже крім закладів освіти, селищній раді буде передано також районний будинок культури, ДЮСШ, будинок дитячої та юнацької творчості, музичну школу, районну лікарню, що раніше фінансувались із загального бюджету району, а тепер повинні утримуватись за рахунок лише бюджету Лисянської ОТГ. Вихід тут, як не крути, в оптимізації. Саме цей варіант, до речі, заохочує і освітня реформа. І тому цілком логічним і справедливим, з метою бездумного тринькання бюджетних коштів, буде скорочення педагогічно-технічного персоналу (передовсім працівників пенсійного віку).

Юрій Корнієнко притримується думки, що метою оптимізації є не знищення шкіл, а бажання покращити якість навчання і вирівняти диспропорцію між якістю освіти, щоб діти в сільській і міській місцевості мали більш-менш рівні можливості. Крім того, ті заклади (їх приміщення), що будуть закриті зараз, нікуди не пропадуть та будуть збережені, а у разі покращення демографічної ситуації населених пунктів та збільшення доходної частини місцевого бюджету, зможуть бути досить легко відновлені в роботі.

«Ми не можемо змусити людей закривати школи. Треба створити такі умови, щоб самі діти і батьки обирали більшу школу, навіть якщо є незручності з дорогою. А якщо вони хотітимуть учитися в школі де є інтерактивні дошки, сучасне навчальне обладнання, можливість розвиватися у будь-яких напрямках – це зовсім інша якість освіти. Якщо на те буде бажання батьків, ми зі свого боку безумовно готові забезпечити безперебійне підвезення дітей з сіл автобусами з перспективою дообладнання їх автономним опаленням, розглянути питання безкоштовного харчування дітей які будуть підвозитись, працевлаштування вивільнених педпрацівників на новому місці.

Часи дешевого популізму з боку влади закінчилися. Треба людям говорити правду, якою б гіркою вона не була, і спільно вирішувати нагальні проблеми, як би кому не хотілося «помножити «нашу громаду «на нуль». Не вийде, панове!», – заявив Юрій Корнієнко.

Олександр ЩЕРБАТЮК

Перше фото : Лисянка.інфо .