У Катеринополі з 2016 року сусіди воюють за криницю

Уже майже 6 років мешканці вулиці Набережної в Катеринополі Звенигородського району не можуть поділити криницю. Річ у тім, що вона стояла під одним із дворів. Багато хто з неї брав воду. Але згодом жильці дому, біля якого вона розміщена, приватизували присадибну ділянку, поставили паркан, і криниця опинилась у дворі. Доступ до неї для інших громадян закрили.
З тих пір триває дискусія, чия це криниця: приватна чи громадська. Мешканці вулиці кажуть, що споконвіку ця криниця була громадською, гуртом чистили та доглядали за нею. Власники домоволодіння Поповичі переконують, що це їхня криниця.
«Що значить громадська криниця? – пояснила якось нашому виданню свою позицію Любов Попович. – У них є документи, що підтверджують їхні слова? Цю криницю спорудила ще моя баба у 20-х роках минулого сторіччя. Вона була заможна й могла собі це дозволити. В інших людей таких коштів не було, тому наша родина довгий час дозволяла всім брати тут воду. Так тривало б і далі, якби дехто не почав колотити. Цю криницю разом із хатою я отримала в спадок. І весь час доглядала за нею. Сніг іде, я розчищаю, східці поламалися, я ремонтую, і так далі. Аж тут комусь не сподобалось, що ми вкинули в неї насос, буцімто води всім не вистачить. Напали на мене, витягли того насоса, і почалось…»
У сусідів свої аргументи: кажуть, що на Генеральному плані Катеринополя ця криниця стоїть за межами двору, та й дозволу на розширення обійстя Поповичів у бік вулиці вони не давали.

З 2016 року відбулось п’ять судів. Справою займався Катеринопільський районний суд, Черкаський апеляційний і Вищий спеціалізований суд України. В кінцевому підсумку постановили, що людям потрібно відкрити доступ до криниці. Свідоцтво про право власності на присадибну ділянку Поповичів було визнане недійсним та скасоване. 14 грудня 2016 року рішенням виконкому Катеринопільської селищної ради криницю було прийнято до комунальної власності. Однак досі вона перебуває за парканом і вільного доступу катеринопільчанам до неї немає.
Мешканці Набережної 30 серпня, у понеділок, стомившись чекати виконання ухвали судів, пішли добиватись правди до селищного голови Володимира Коваленка. Люди вимагали, щоб голова не на паперах, а на ділі повернув криницю у комунальну власність. Однак, з’ясувалось, що нікому здійснити цю процедуру. Після довгих дебатів очільник селища пообіцяв, якщо місцевий комунгосп погодиться, то рішенням сесії на нього покладуть відповідні повноваження. Як компроміс селищна рада пропонує викопати громаді другу криницю поблизу згадуваної.
«Ми стомилися вже чекати. Це триває близько 6 років. Без питної води залишились майже 30 людей (15 дворів), поміж яких є старенькі, немічні. Крім того, до цієї криниці ходили мешканці сусідніх багатоповерхівок. Люди повикопували свої криниці, свердловини, але в них мало води й вона не придатна для вжитку, лише для технічних потреб. Тому вимагаємо, щоб нам відкрили доступ до визнаної судом та селищною радою громадської криниці», – зауважила Надія Ходзіцька.
Було запропоновано також, поки справа вирішується, аби комунгосп двічі на тиждень підвозив людям воду. Голова сказав, що візьме це питання на контроль. Однак за тиждень так нічого в цьому аспекті й не вирішилось. Попри все люди не втрачають надії.
У понеділок 6 вересня Надія Ходзіцька повідомила, що селищна рада пропонує підвозити їм воду за гроші. «Скільки ж це з нас будуть брати? Може по 5 гривень за літр? Тоді навіщо нам така послуга? У нас пенсії невеличкі. Сусіди безкоштовно підвозять, хоч і не хочеться їх повсякчас турбувати. А селищна рада – бідна! Їм на премії треба зекономити! Не до нас їм!» – бідкаються старенькі.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ