Що думає стосовно насильства психологиня із Катеринопільщини
Проблему насильства (домагань) ми обговорили з психологинею Антоніною Скоромною, яка проживає у Єрківській ОТГ, а практикує у Звенигородці. Ось що вона розповіла.
– Як часто люди звертаються до психолога через проблеми, пов’язані з насильством?
– До мене, як до приватного психолога, здебільшого звертаються, аби вирішити конфліктні ситуації, формулюючи проблему саме так. Однак в ході її вивчення може з’ясуватися, що коріння біди якраз у насильстві. Наприклад, батьки скаржаться на проблемну поведінку дитини. Коли запитуєш, чи вони карають її фізично, жодна зі сторін не зізнається. Дитина через страх, батьки зі своїх мотивів. І лише з часом з’ясовується, що таки інколи б’ють, виявляють агресію, і власне це ускладнює ситуацію.
Щодо сексуального насильства, то його жертви звертаються переважно до соціальних служб, оскільки ті можуть надати більш різнопланову допомогу: психологічну, юридичну, матеріальну тощо.
– Хто найчастіше страждає від насильства?
– Звісно, найчастіше це жінки та діти. Однак трапляються випадки насильства і над чоловіками або літніми людьми. Зазвичай люди звертаються по допомогу, коли вже переповнена чаша терпіння. Насильник може переконати жертву, що вона кращого не заслуговує або що їй здається, буцімто над нею чинять насильство. Тому це може тривати роками. Дуже важко виявити насильство над дітьми, адже вони не завжди розуміють, що це таке. Їх можуть переконати, що це «така гра», «любов» тощо, про яку не можна нікому розповідати. Жертвам насильства обов’язково необхідна підтримка рідних, друзів та спеціалістів, у тому числі й психологів. Самотужки людині дуже важко вирватися із «зачарованого кола».
– Чи можна вважати насильством образливі пости або коментарі у соцмережах?
– Усе, що виходить за рамки конструктивної дискусії, перехід на особистості, регулярні образи, приниження, нав’язування своєї думки – усе це яскраві прояви насильства. До цього можна додати переслідування, тиск, погрози у соцмережах протягом тривалого часу.
– Чи може жінка сама спровокувати домагання: одягом, поведінкою?
– Звісно, що може. Але трапляються й клінічні випадки. Якщо у людини є психічні порушення, їй не так важливо, на кого нападати.
– Як захиститись від домагань?
– Треба чітко розуміти, що є нормальною поведінкою, а що ні, що є конфліктом, а що насильством. Конфлікт – це нормальна складова життя, ми маємо різні думки, по-різному дивимось на речі, але можемо домовитись, знайти компроміс. Насильство – це коли йде пресинг, контроль, тиск, маніпулювання однієї особистості над іншою. Хто розуміє, що це, той зможе його помічати, і в результаті – старатися не допускати такого в своє життя. Хто ж все-таки став жертвою домагань або насильства, не зволікайте, не соромтесь, звертайтесь по допомогу!
Тетяна ІВАШКЕВИЧ