Цікаві факти з життя Альберта Ейнштейна

Однією з найвідоміших особистостей першої половини 20 століття був Альберт Ейнштейн. Цей великий вчений багато досяг у своєму житті, ставши не тільки нобелівським лауреатом, але і докорінно змінивши наукові уявлення про Всесвіт.

Його перу належить близько 300 наукових робіт з фізики і близько 150 книг і статей в різноманітних областях науки.

Народившись в 1879 році в Німеччині, він прожив 76 років, помер 18 квітня 1955 року в США, де він працював останні 15 років.

Деякі сучасники Ейнштейна говорили, що спілкування з ним було подібно четвертому виміру. Звичайно, життя великих людей часто оточене ореолом слави і різними легендами. Саме тому нерідкі випадки, коли ті чи інші моменти з їх біографії захоплені шанувальники навмисно перебільшують.

Сайт tut-cikavo.com зробив підбірку цікавих фактів з життя Альберта Ейнштейна.

Як ми вже сказали, Альберт Ейнштейн був надзвичайно знаменитий. Тому, коли його на вулиці зупиняли випадкові перехожі, радісним голосом запитуючи, чи це він, вчений нерідко говорив: «Ні, вибачте, мене постійно плутають з Ейнштейном!».

Одного разу у нього запитали, яка швидкість звуку. На це великий фізик відповів: «У мене немає звички запам’ятовувати речі, які легко можна знайти у книзі».

Цікаво, що в дитинстві маленький Альберт розвивався дуже повільно. Батьки переживали, що він буде відсталим, так як добре говорити він почав тільки до 7 років. Вважається, що у нього була одна з форм аутизму, можливо Синдром Аспергера.

Добре відома велика любов Ейнштейна до музики. Він в дитинстві навчився грати на скрипці і все життя возив її з собою.

Якось раз, читаючи газету, вчений натрапив на статтю, в якій розповідали про те, що ціла сім’я загинула через витік діоксиду сірки з несправного холодильника. Вирішивши, що це непорядок, Альберт Ейнштейн разом зі своїм колишнім студентом винайшов холодильник з іншим, більш безпечним принципом дії. Винахід так і було названо «Холодильник Ейнштейна».

Відомо, що великий фізик мав активну громадянську позицію. Він був затятим прихильником руху за громадянські права і заявляв, що євреї в Німеччині і чорношкірі в Америці мають рівні з усіма права. «У кінцевому рахунку, всі ми люди» – говорив він.

Альберт Ейнштейн був переконаним пацифістом і виступав різко проти будь-якого нацизму.

Напевно всі бачили фотографію, де вчений показує язика. Цікавий факт, що даний знімок був зроблений напередодні його 72 дня народження. Втомившись від фотокамер, на чергове прохання посміхнутися, Альберт Ейнштейн показав язик. Тепер у всьому світі цю фотографію не тільки знають, але ще і тлумачать кожен по-своєму, надаючи їй метафізичний сенс.

Справа в тому, що підписуючи одну з фотографій з висунутим язиком, геній сказав, що його жест адресовано всьому людству. Як вже тут без метафізики! До слова сказати, сучасники завжди підкреслювали тонкий гумор вченого і вміння дотепно жартувати.

Відомо, що Ейнштейн за національністю був євреєм. Так ось в 1952 р, коли держава Ізраїль тільки-но почала формуватися в повноцінну державу, великому вченому запропонували стати президентом. Ясна річ, фізик навідріз відмовився від такого високого поста, пославшись на те, що він вчений, і для управління країною йому не вистачає досвіду.

Напередодні смерті йому пропонували зробити операцію, але він відмовився, сказавши, що «штучне продовження життя не має сенсу». Взагалі всі відвідувачі, які приїжджали до вмираючого генія, відзначали його абсолютний спокій, і навіть веселий настрій. Він чекав смерті, як звичайного явища природи, наприклад дощу.

Цікавий факт, що останні слова Альберта Ейнштейна невідомі. Він виголосив їх на німецькій мові, яку його американська доглядальниця не знала.

Користуючись неймовірною популярністю власної персони, вчений деякий час брав за кожен автограф по одному долару. Виручені гроші він жертвував на благодійність.

Після одного наукового діалогу з товаришами по цеху, Альберт Ейнштейн сказав: «Бог не грає в кості». На що Нільс Бор заперечив: «Припиніть вказувати Богу, що йому робити!».

Цікаво, що вчений ніколи не вважав себе атеїстом. Але він також і не вірив в персоніфікованого Бога. Достовірно відомо, що він заявляв про те, що вважає за краще смиренність, відповідну слабкості нашого інтелектуального усвідомлення природи. По всій видимості, до самої смерті він так і не визначився з цим поняттям, залишившись смиренним запитувачем.

Є хибне твердження, що Альберт Ейнштейн був не дуже сильний в математиці. Насправді ж, в 15 років він вже освоїв диференціальні і інтегральні обчислення.

Отримавши з Фонду Рокфеллера чек на 1500 доларів, великий фізик використовував його, як закладку для книги. Але, на жаль, він втратив цю книгу.

Цікаво, що Альберт Ейнштейн ніколи не носив шкарпетки. Особливих пояснень з цього приводу він не давав, але навіть на урочисті заходи його черевики були взуті на босу ногу.

Це звучить неймовірно, але мозок Ейнштейна був вкрадений. Після його смерті в 1955 р, патологоанатом Томас Харвей витягнув мозок вченого і зробив його фотознімки під різними кутами. Потім, розрізавши мозок на безліч дрібних частин, він протягом 40 років посилав їх в різні лабораторії для дослідження кращим неврологами світу.

Примітно, що вчений ще за життя дав згоду на те, щоб після смерті його мозок був досліджений. Але на злодійство Томаса Харвея він згоди не давав!

В цілому ж, воля геніального фізика була в тому, щоб після смерті його кремували, що і було здійснено, але тільки, як ви вже здогадалися, без мозку. Ще за життя Ейнштейн був затятим противником будь-якого культу особи, тому він не хотів, щоб його могила стала місцем паломництва. Його прах розвіяли за вітром.

Цікавий факт, що інтерес до науки прокинувся у Альберта Ейнштейна ще в дитинстві. Коли йому було 5 років, він чимось захворів. Батько, щоб заспокоїти його, показав йому компас. Маленький Альберт був вражений тим, що стрілка постійно показувала в одному напрямку, як він не крутив цей загадковий прилад. Він вирішив, що є якась сила, що змушує стрілку вести себе саме так. До слова сказати, після того, як вчений став відомим на весь світ, цю історію часто розповідали.

http://viche.ck.ua/upl/091020172156328082075.jpg

У віці 17 років Альберт Ейнштейн хотів вступити до Швейцарської вищої технічної школи в місті Цюріх. Однак він здав тільки іспит з математики, а всі інші провалив. З цієї причини йому довелося йти в професійне училище. Через рік він все-таки зумів здати необхідні іспити.

Коли в 1914 році радикали захопили в заручники ректора і декількох професорів, Альберт Ейнштейн, разом з Максом Борном, вирушили на переговори. Їм вдалося знайти спільну мову з бунтівниками, і ситуація вирішилася мирним способом. З цього можна зробити висновки, що вчений не був з боязкого десятка.

Ще один цікавий факт, який знають не всі. Вперше Ейнштейна номінували на Нобелівську премію в 1910 р за теорію відносності. Однак комітет визнав її докази недостатніми. Далі, кожен рік (!), Крім 1911 і 1915 рр., Його рекомендували на цю престижну нагороду різні фізики.

І тільки в листопаді 1922 році йому присудили Нобелівську премію миру за 1921 р. Був знайдений дипломатичний вихід із незручної ситуації. Ейнштейну присудили премію не за теорію відносності, а за теорію фотоефекту, хоча в тексті рішення була приписка: «… і за інші роботи в галузі теоретичної фізики».

В результаті ми бачимо, що одного з найбільших, як вважається, фізиків, нагородили тільки з десятого разу. З чого б це така натяжка? Вельми сприятливий грунт для любителів теорії змов.

Чи відомо вам, що особу майстра Йоди з фільму «Зоряні війни» створено на основі зображень Ейнштейна? Як прототип використовувалася міміка генія.

Незважаючи на те, що вчений помер в далекому 1955 році, він упевнено займає 7-е місце в списку «Заробітку мертвих знаменитостей». Річний дохід від продажу продукції Baby Einstein становить понад 10 млн. Доларів.

Існує поширена думка, що Альберт Ейнштейн був вегетаріанцем. Але це не відповідає дійсності. В принципі, він цей рух підтримував, але сам почав слідувати вегетаріанській дієті приблизно за рік до своєї смерті.

Особисте життя Ейнштейна

У 1903 році Альберт Ейнштейн одружується на своїй одногрупниці Мілеві Марич, яка старша за нього на 4 роки.

За рік до цього у них народилася позашлюбна дочка. Однак у зв’язку з матеріальними труднощами, молодий батько наполіг на тому, щоб віддати дитину багатим, але бездітним родичам Мілеви, які і самі хотіли цього. Взагалі треба сказати, що цю темну історію фізик всіляко приховував. Тому ніяких докладних відомостей про дочку немає. Деякі біографи вважають, що вона померла в дитинстві.

Коли почалася наукова кар’єра Альберта Ейнштейна, успіх і поїздки по світу позначилися на його відносинах з Мілевою. Вони були на межі розлучення, але потім, все ж, зійшлися на одному дивному контракті. Ейнштейн запропонував дружині продовжувати жити разом за умови, що вона погодиться з його вимогами:

• Стежити за чистотою його одягу і кімнати (особливо письмового столу).

• Регулярно приносити сніданок, обід і вечерю в кімнату.

• Повна відмова від подружніх відносин.

• Припиняти розмовляти, коли він попросить.

• Залишати його кімнату на першу вимогу.

Дивно, але дружина погодилася на ці принизливі для будь-якої жінки умови, і вони ще деякий час прожили разом. Хоча потім Мілева Марич все-таки не витримала постійних зрад чоловіка і після 16-річного спільного життя вони розлучилися.

Цікаво, що за два роки до першого шлюбу він писав своїй коханій:

«…Я втратив розум, умираю, палаю від любові і бажання. Подушка, на якій ти спиш, у сто разів щасливіша мого серця! Ти приходиш до мене вночі, але, на жаль, тільки уві сні…».

Але потім все пішло по Достоєвському: «Від любові до ненависті один крок». Почуття швидко охололи і стали гіркотою для обох.

До речі кажучи, перед розлученням Ейнштейн обіцяв, що в разі отримання ним Нобелівської премії (а це сталося в 1922 р), він всю її віддасть Мілеві. Розлучення відбувся, але гроші, отримані від Нобелівського комітету, він не віддав колишній дружині, а дозволив їй лише користуватися відсотками від них.

Всього у них народилося троє дітей: двоє синів та одна позашлюбна дочка, про яку ми вже говорили. Молодший син Ейнштейна Едуард володів великими здібностями. Але будучи студентом, він переніс важкий нервовий зрив, внаслідок чого у нього діагностували шизофренію. Потрапивши в психіатричну лікарню в 21 рік, він провів там велику частину життя, померши в 55 років. Сам Альберт Ейнштейн ніяк не міг змиритися з думкою, що у нього психічно хворий син. Є листи, в яких він скаржиться, що краще б той взагалі не народжувався.

Зі старшим сином Гансом у Ейнштейна були надзвичайно погані відносини. Причому до самої смерті вченого. Біографи вважають, що це безпосередньо пов’язано з тим, що він не віддав дружині Нобелівську премію, як обіцяв, а тільки відсотки. Ганс є єдиним продовжувачем роду Ейнштейнів, хоча батько заповідав йому вкрай маленьку спадщину.

Тут важливо підкреслити, що після розлучення, Мілева Марич тривалий час страждала від депресій, і лікувалася у різних психоаналітиків. Альберт Ейнштейн все життя відчував провину перед нею.

Проте, великий фізик був справжнім ловеласом. Після розлучення з першою дружиною, він буквально відразу одружився на двоюрідній (по лінії матері) сестрі Ельзі. Протягом цього шлюбу у нього було безліч коханок, про що Ельза прекрасно знала. Більш того, вони на цю тему вільно говорили. Мабуть Ельзі було досить офіційного статусу дружини вченого зі світовим ім’ям.

Друга дружина Альберта Ейнштейна була також розведеною, мала двох дочок і, як і перша дружина фізика, була на три роки старшою за свого вченого чоловіка. Незважаючи на те, що у них не було спільних дітей, вони прожили разом до самої смерті Ельзи в 1936 р.

Цікавий факт, що спочатку Ейнштейн подумував над тим, щоб одружитися з донькою Ельзи, яка була на 18 років молодша за нього. Однак та була не згодна, тому довелося одружитися на її матусі.

Історії з життя Ейнштейна

Історії з життя великих людей завжди надзвичайно цікаві. Хоча, якщо бути об’єктивним, то будь-яка людина в цьому сенсі являє колосальний інтерес. Просто на видатних представників людства завжди направлено більш пильну увагу. Людям приємно ідеалізувати образ генія, приписуючи йому надприродні вчинки, слова і фрази.

Рахувати до трьох

Одного разу Альберт Ейнштейн перебував на званому вечорі. Знаючи, що великий вчений захоплюється грою на скрипці, господарі попросили його зіграти разом з присутнім там композитором Гансом Ейслером. Після приготувань, вони спробували грати.

Однак Ейнштейн ніяк не потрапляв у такт, і вони, скільки не намагалися, так і не змогли нормально зіграти навіть вступ. Тоді Ейслер піднявся з-за рояля і сказав:

– Я не розумію, чому весь світ вважає великою, людину, що не вміє рахувати до трьох!

Геніальний скрипаль

Розповідають, що одного разу Альберт Ейнштейн виступав на благодійному концерті разом з відомим віолончелістом Григорієм П’ятигорський. Тут же в залі перебував один журналіст, який повинен був написати звіт про концерт. Звернувшись до однієї з слухачок і вказуючи на Ейнштейна, він пошепки запитав:

– Ви не знаєте, як звуть цю людину з вусами і скрипкою?

– Ви що! – вигукнула жінка. – Адже це сам великий Ейнштейн!

Зніяковівши, журналіст подякував їй, і почав щось судорожно писати в свій блокнот. На наступний день в газеті з’явилася стаття про те, що на концерті виступав видатний композитор і незрівнянний скрипаль-віртуоз на прізвище Ейнштейн, який своєю майстерністю затьмарив самого П’ятигорського.

Це настільки потішило Ейнштейна, який і без того дуже любив гумор, що він вирізав цю замітку, і при нагоді говорив своїм знайомим:

– Ви думаєте, що я вчений? Це глибока помилка! Насправді я знаменитий скрипаль!

Великі думки

Цікавий ще один випадок з журналістом, який питав у Ейнштейна, куди той записує свої великі думки. На це вчений відповів, дивлячись на товстий щоденник репортера:

– По-справжньому великі думки приходять так рідко, що їх зовсім не важко запам’ятати!

Час і вічність

Одного разу американська журналістка, що атакувала знаменитого фізика, запитала у нього, в чому різниця між часом і вічністю. На це Альберт Ейнштейн відповів:

– Якби у мене був час вам це пояснити, то пройшла б ціла вічність, перш ніж ви б змогли це зрозуміти.

Дві знаменитості

У першій половині 20 століття по-справжньому всесвітніми знаменитостями були лише двоє людей: Ейнштейн і Чарлі Чаплін. Після виходу фільму «Золота лихоманка», вчений написав коміку телеграму такого змісту:

«Я захоплений вашим фільмом, який зрозумілий всьому світу. Ви, безсумнівно, станете великою людиною».

На що Чаплін відповів:

«Я захоплююся вами ще більше! Ваша теорія відносності незрозуміла нікому в світі, і, тим не менш, ви таки стали великою людиною».

Це не важливо

Про неуважність Альберта Ейнштейна ми вже писали. Але ось ще один приклад з його життя.

Одного разу, йдучи по вулиці і думаючи про сенс буття і глобальні проблеми людства, він зустрів свого старого знайомого, якого машинально запросив на вечерю:

– Приходьте сьогодні ввечері, у нас в гостях буде професор Стімсон.

– Але ж я і є Стімсон! – вигукнув співрозмовник.

– Це не має значення, все одно приходьте – неуважно проказав Ейнштейн.