У Звенигородці мріють запустити ''фабрику ідей''

Відомо, що світом правлять ідеї. З них усе починається і ними закінчується. Спершу з’являється ідея, а згодом − і засоби та шляхи її втілення. Інколи для втілення ідеї потрібно багато коштів. Ну, скажімо, щоб побудувати якийсь супермаркет чи хмарочос. А інколи – досить гурту працьовитих ініціативних та розумних людей. Часто трапляється, що романтики-ідеалісти продукують ідеї, а прагматики їх утілюють. Кожному своє.

Однак у сучасному світі більшість націлена на споживання. Їм все не так людина сидить, нудиться від безділля й нарікає, що комунальники не встигли прибрати біля її будинку або пофарбувати паркан, який її особисто уже 5-ий рік дратує. На цю злість затрачається сила-силенна енергії, йдуть роки… у той час, як банка фарби коштує 150 гривень, а фарбування займе близько години. А потім: сиди й насолоджуйся результатами своєї праці, слухай соловейка…

Щоб спонукати містян до співпраці, Звенигородська міська рада розробила проект “Бюджет участі”. Це коли люди пропонують ідеї, з них відбираються найкращі, і під їх реалізацію виділяються кошти.

18 червня у місті на центральній площі утілили й відкрили 1-ий проект, заявлений минулого року, − “Альтернативне дерево” − конструкцію для безкоштовного зарядження мобільних пристроїв, планшетів, ноутбуків.” Мета: Забезпечити населення можливістю вільно заряджати свої ґаджети поза межами дому, а також популяризувати альтернативні джерела енергії, зокрема сонячної. “Беріть свої гаджети та використовуйте “дерево” за призначенням!” – закликають у міськраді. Автор проекту − Сергій Кармазин. Бюджет – 100 тисяч гривень. “Альтернативне дерево” від самої появи отримало шквал схвальних відгуків у Інтернет-мережі.

Нині оголошено збір проектів 2018 року. Їх можна подати упродовж 6 тижнів. Перший проект уже надійшов до розгляду. Його написала Оксана Орлова, яка мріє встановити на проспекті Шевченка архітектурну конструкцію з написом “Я люблю Звенигородку”. Мета: підвищити позитивний імідж міста. Бюджет на втілення ідеї становить близько 195 тисяч гривень.

Анатолій Поривай мислить більш прагматично. Він вважає, що необхідно встановити на пляжі біотуалети, щоб покращити життя відпочивальників.

Однак не тільки платними проектами можна прислужитися громаді чи місту.

Сергій Кутсан (Sergiy Kutsan)‎ шукає волонтерів для перекладу книжки з французької, у якій є багато цікавого про Звенигородщину. “У нашого земляка Леоніда Мазира (Leonid Mazyra), − пише він “Фейсбук”,− є унікальна книжка − спогади князя Куракіна, видана в 70-х роках минулого століття в Парижі, де є цікаві згадування в тому числі і про наш край…Якщо ви готові взятися за переклад якоїсь частинки − обов’язково повідомте про це в коментах, щоб уникнути ситуації, коли якусь сторінку переклали двічі, а іншу − жодного. Скан усієї книги при потребі буде викладений пізніше”. Сергій зауважує, що результати перекладу будуть опубліковані у відкритому доступі у спільноті “Історія Звенигородщини”.

Давно вже приєднались до краудсорсингу інші звенигородчани. “Наприклад, міська активістка Раїса Безух виступила ініціатором боротьби за порятунок дубів Шевченка та повернення “дитячого парку” у власність міста. Сергій Кутсан (Sergiy Kutsan) ініціював планування дитячого парку та ідею висадки дерев уздовж центральної вулиці Звенигородки. Олені Бондаренко небайдужий стан міського пляжу і вона збирає однодумців для прибирання його території. А Віктор Ткаченко вже два роки ініціює збір допомоги військовим АТО,” − пишуть у “Фейсбук”-спільноті ” Smart-Місто #Звенигородка”

Долучаймось!

Анатолій ГЕРАСИМЕНКО