Скільки ще можна дивитись на занедбану садибу в центрі Звенигородки?

У січні 2021 року виповниться 150 років із дня народження академіка Агатангела Кримського. Відомо, що життєва в творча доля його – вченого світового рівня, історика, письменника, творця українського сходознавства і українського правопису нерозривно пов’язана із Звенигородкою і Звенигородщиною. Тут він черпав творче натхнення, писав твори і наукові праці, відновлював сили для виснажливої роботи в Українській академії наук. Оскільки ж у владних кабінетах як місцевого, так і вищого рівня ще й не думають про належне відзначення ювілею, це питання було винесене на розширене засідання районного осередку Національної спілки краєзнавців за участю активістів громадського життя. Спільно намічено низку заходів щодо вшанування пам’яті видатного вченого. Це, зокрема публікація розповідей про Агатангела Юхимовича у ЗМІ, видання художньо-документальної книги про нього, встановлення пам’ятника на могилі його батька. Водночас висловлено тривогу з приводу будинку Кримського, в якому вчений і патріот України провів дитячі роки, до якого поспішав під час навчання і з далекої чужини. Саме зі стін цього будинку зі звенигородським штемпелем ішли від Кримського листи Іванові Франкові, Лесі Українці, Борисові Грінченку та іншим видатним діячам. Звідси в липні 1941 року вченого, вже тяжко хворого, назавжди забрали енкеведисти.

Здавалося б, цей будинок має бути наповнений живим духом Агатангела Кримського та рідних йому людей, насамперед – батька Юхима Кримського, який мав тут велику бібліотеку, займався просвітництвом, писав книги. На жаль, недобудована споруда, яка зводилася за кошти Інституту сходознавства НАН України і мала бути введеною в дію до 125-ої річниці від дня народження Кримського, зараз занедбана і навіть починає руйнуватися. З цього приводу і звернулося зібрання до народного депутата України Сергія Нагорняка.

«Нам відомо, що навколо будинку і створення в його приміщенні літературно-меморіального музею розмови точаться уже більше, ніж піввіку, йдеться у зверненні. – Так, у листі від 3 березня 1967 року секретар правління Спілки письменників України Павло Загребельний повідомив секретареві Звенигородського райкому партії, що Спілка письменників звернулася до ЦК КП України, Ради Міністрів та Академії наук з клопотанням про створення в місті Звенигородці літературно-меморіального музею А.Кримського. З того часу і закрутилася «паперова хурделиця». Відтоді, якщо казати точно, минуло 52 роки. І сьогодні ми змушені з прикрістю констатувати, що за піввіку ніхто нічого конкретно не зробив, аби створити музей Кримського. Тільки й усього, що цей будинок після пожежі у 1993 році розвалили, взялися відтворити, але так і не завершили будівництва».

Треба сказати, що декілька місяців тому міський голова Звенигородки Олександр Саєнко таки достукався до керівництва Інституту сходознавства НАНУ і в ході спілкування було досягнуто згоди про спільні дії щодо завершення будівництва, про що повідомляла наша газета. Проте на цьому все й затихло.

«Така ситуація не може не турбувати громаду міста, яка усвідомлює велич і значення Агатангела Кримського, його творчої спадщини та морального авторитету для української освіти і культури, його патріотизму – для громадян, – наголошується у зверненні.- Скільки ще можна дивитись на занедбану садибу в центрі Звенигородки? І чию садибу? Вченого зі світовим ім’ям, одного з організаторів Академії наук України! Академіка, який є гордістю нашого міста, гордістю України, чиє ім’я в списку видатних людей ЮНЕСКО. Тому пропонуємо, як один із варіантів, – передати цей будинок у власність міста Звенигородки, або знайти інший варіант, залишивши за Академією право вибору прийнятного для неї рішення».

Передавши дане звернення народному депутатові, представники громадськості готові штурмувати найвищі державні структури.

«Треба буде – дійдемо й до ЮНЕСКО», – запевнюють вони.

Феофан БІЛЕЦЬКИЙ