Із Днем Незалежності та Днем шахтаря ватутінців привітав гурт ”TaRuta”

27 серпня на День шахтаря у Ватутіному відбувся концерт відомого українського гурту “TaRuta”. Колектив приїхав на запрошення їхнього близького друга, а нашого земляка – Вадима Момота. Сценою для артистів став вхід до Будинку культури.

На приїзд виконавців Звенигородщина очікувала з нетерпінням.”Крім місцевих оркестрів та колективів (рівню яких часто-густо можна щиро й позаздрити) дадуть концерт і гості: драйвовий, оригінальний, патріотичний і бозна ще який класний гурт “ТаРута”!.. Гріх не поїхати, не показати дітям, реально крутий гурт!” ─ ділилися новиною користувачі “Фейсбук”.

─ Ми познайомились із Вадимом і Танею Момотами 2014 року в зоні АТО, ─ відкрив вечір заслужений артист України Євген “Їжак” (Романенко).─ Ми там виступали, а Вадим з дружиною привезли гуманітарну допомогу з Ватутіного – картоплю та іншу провізію. Розговорились, з тих пір спілкуємося, дружимо. Саме Вадим і запросив нас сюди.

Окрім того, Євген розповів, що гурт щойно завершив довге турне:

─ Перш ніж потрапити до вас, ми за 10 днів об’їхали три країни, подолали 5000 кілометрів. Відвідали Литву (Клайпеда), Білорусь, проїхали пів-України, і тільки-но повернулись із зони АТО.

Забриніли акорди й полилася музика. Люди щільно обступили імпровізовану сцену. Діти організували танцмайданчик між глядачами й артистами. Два вокалісти – Олена та Євген Романенки тримали аудиторію на одному подиху.

─ Який чудовий спів! ─ милувалася ватутінська художниця Марія Драч. – Слухаю і в мене душа розривається. Так колись, в такому стилі, співала моя мама.

А зі сцени лунали численні пісні ─ про Батьківщину, про дівчину, що чекає свого воїна, про кохання, жартівливі, патріотичні тощо.

На завершення Євген Романенко нагадав ватутінцям, хто їхні предки й закликав змінити назву міста.

─ Ваші предки – мужні козаки. Саме вони жили тут, на цих територіях, тримали оборону від загарбників-кочівників. Пам’ятаєте приказку “моя хата скраю”? А от справжнього її продовження, мабуть, не знаєте. “Я нічого не знаю” – це нас так навчили “старші брати”. Які на повірку виявилися і не старшими, і не братами… Нам хотіли нав’язати, що ми інертні, байдужі. А в оригіналі повна приказка звучала так: “Моя хата скраю, перший ворога стрічаю”. Відважні козаки, що жили тут, боронили від нападів усю Україну. Стояли на сторожі її рубежів. Я щасливий, що відвідав цей край. Але сподіваюсь, що наступного разу, коли ми приїдемо, ви зміните назву свого міста (декомунізуєте її) – оберете якусь нову, красиву, або ж повернетесь до історичної.

А чи сподобалося зіркам Ватутіне? Запитуємо вже після концерту.

─ Усе нормально. Чудове місто, ─ каже Олена Романенко. ─ Правда, видно, що люди тут не особливо розбалувані приїздом артистів. Щодо нас, то ми дуже стомилися. Щодня виступи, щодня дорога. Тільки-но повернулись із зони АТО, дали там 6 концертів. Був тільки один день, коли не працювали – 25-те серпня. Тож все, про що мріємо – це відпочити.

─ Я теж усім задоволений, ─ усміхається Євген “Їжак”.─ Все добре. Хоча була одна бабуся, підходила, вимагала, аби заспівали старих радянських, російськомовних пісень, однак ми їй пояснили, що такі пісні тепер співають переважно “за порєбріком”. Тому в кінці довелось розповісти трохи про Черкащину як козацький край.

Для тих, хто мало знайомий із творчістю колективу “ТаРута”, нагадаємо, що це київський гурт, виконує етно-рок, команда дослідників фольклору та професійних естрадних музикантів, які не бояться експериментувати та вносити сучасні музичні віяння в автентичний український фольклор. Соліст Євген Романенко так пояснює виникнення назви гурту: “ТаРута” — це саме “та Рута”, яку треба шукати з дівчиною на Івана Купала в кущах. Це та сама рута, яку дівчата в Карпатах шукають раз на 10 років, оскільки вона раз у 10 років цвіте червоним кольором. Не зеленим і не жовтим, а саме червоним. Це чисто фольклорна назва.”

Тетяна ІВАШКЕВИЧ