На Звенигородщині зріє голод… кадровий

Цьогоріч понад 70 відсотків випускників шкіл Звенигородщини подали заяви у виші. Майже так було і вторік. Вчорашні школярі обирають професії юристів, економістів, менеджерів, модельєрів. Та лише одиниці з тих, хто закінчить той чи інший навчальний заклад, можуть влаштуватися за фахом. Інших можете побачити в Києві, Одесі чи інших великих містах за прилавками магазинів, на будовах, а то й просто на ринку. Між тим на Черкащині, зокрема й в Звенигородському районі катастрофічно не вистачає працівників робітничих професій – операторів котелень, трактористів, водіїв. В багатьох випадках вдень з вогнем не знайти не те що каліфікованих фахівців, а й працівників без професійної підготовки, скажімо, на підсобні роботи. Так, ПП «АМТ-ГРУП» ось уже тривалий час не може набрати мулярів, штукатурів та підсобників для будівництва тваринницького комплексу в Моринцях. Як от і ПП «Будкап і К» – знімальників-укладальників заготовок та готової продукції на цегельному заводі.

Важка фізична робота, – скажете? Не без того. Але ж і на леку бажаючих не так просто знайти. Наприклад, тривалий час залишається відкритою вакансія монтера колії на одному з сільських полустанків ПАТ «Укрзалізниця» з зарплатою понад 5 тисяч гривень.

Як розповідають в Звенигородській районній філії Черкаського обласного центру зайнятості, причин кадрового голоду декілька. Хоч щорічно на обліку, як безробітні, тут щорічно перебувають понад 2000 осіб, яким пропонують активну допомогу в пошуку роботи зокрема й шляхом навчання, стажування, участі в громадських та інших видах робіт тимчасового характеру, проблема цим не вирішується. Частина сьогоднішніх безробітних, маючи відповідну освіту, психологічно не готові йти на іншу, некваліфіковану роботу. Люди, яких скоротили в державних установах чи в освітніх закладах, все ще сподіваються знайти роботу за фахом. Тим часом, якщо заходить мова про вакансії для спеціалістів з вищою освітою, то найчастіше шукають кваліфікованих бухгалтерів зі стажем роботи чи медсестер і лікарів. На юристів, економістів, менеджерів та представників деяких інших спеціальностей попиту немає.

В більшості випадків не влаштовує людей оплата праці та непристижність професії. Як от і в центрі поштового зв’язку, де вже більше п’яти років не вистачає операторів та листонош.

Здається дивним, що бракує у місті й працівників торгівельної сфери, пекарів, кондитерів. Адже щороку їх десятками й сотнями випускають довколишні заклади профтехосвіти. Проте дошки оголошень та автобусні зупинки буквально рясніють оголошеннями типу «Потрібен продавець». Й більшості випадків продавців шукає споживча кооперація. Але на заваді – значно нижча, аніж у приватних закладах торгівлі, заробітна плата. Загнана ж існуючими реаліями в глухий кут споживча кооперація не в змозі підвищити її чи платити «в конверті», як це ще нерідко практикують підприємці. При цьому потенційні кандидати в продавці чи кондитери в ряді випадків не хочуть «світитися» і пропонують влаштувати їх нелегально, аби не втратити субсидію чи допомогу по безробіттю.

Ось тут і виникає дисбаланс між попитом і пропозицією: або немає кваліфікованих працівників для роботодавця, або їх не влаштовують існуючі умови праці та її оплата.

В даній ситуації крайніми все ж залишаються центри зайнятості населення. Тож в надії, що вона все ж зміниться на краще, фахівці Звенигородської районної філії центру зайнятості, окрім професійного та неформального професійного навчання, роблять ставку на профорієнтаційну роботу.

– Я переконаний, що обговорювати перспективи вибору професії варто ще зі шкільної парти. Практика засвідчує, що в ряді випадків значна частина випускників шкіл не мають визначених професійних планів, – розповідає директор філії Леонід Микитенко. – Основна причина цього – відсутність належної інформації, а також незнання своїх особистих можливостей. Тож і виходить нерідко так, що в разі «вдалого» вибору професії, котра користується попитом на ринку праці, може виникнути проблема подальшого працевлаштування, оскільки роботодавців цікавить перш за все високий рівень кваліфікації того чи іншого претендента та досвід його роботи за професією. З цією метою ми практикуємо профорієнтаційні заходи як серед випускників та старшокласників, які проходять тестування на професійну спрямованість, так і учнів молодших класів. От і наприкінці минулого місяця такий захід «Моя майбутня професія» провели у літньому у дитячому таборі «Звенигора», де відпочивають діти Звенигородського та Шполянського районів. І, судячи з відгуків, немарно.

Та все ж останнє слово тут – за державою, оскільки подібна ситуація не тільки на Звенигородщині, а й по всій Україні.

Сергій САМБОРСЬКИЙ

15.08.2018 15:32
Переглядів: 1156
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.