Вісті Черкащини 
На Звенигородщині впорядкували братські могили часів Другої світової: фашисти навіть дітей розстрілювали
Жахіття нинішньої війни дещо відсторонили на другий план звірства Другої світової. Але вони не стали менш трагічними та болючими. Про це добре знають на Звенигородщині, а тому бережуть та вшановують пам’ять полеглих і закатованих німецько-фашистськими загарбниками.
Тож 5 травня спільними зусиллями працівників Звенигородського відділу культури, молоді, спорту та туризму й місцевих музейників було організовано толоку на комплексі братських могил в лісовому урочищі Діброва.
«Готуючись до поминальних днів, розчищено від підліску прилеглу територію, вимито надмогильні плити, винесено опале листя, працівниками лісового господарства розчищено територію від сухостою та трави», – інформують у Звенигородському краєзнавчому музеї.
Нагадаємо, як раніше повідомлялось на сайті Звенигородської РДА (від 29.09.2021 року) в урочищі Діброва є меморіальний комплекс «Братські могили». Це місця поховання жертв масових розстрілів в’язнів гетто, партизанів, військовополонених, підпільників.
Серед них були жителі не лише міста Звенигородка, а й Звенигородщини, Шполянщини, Лисянщини, Калинопільщини, які під час окупації були підпорядковані Звенигородському гебітскомісаріату. За роки окупації німецькими військами міста Звенигородка, від 29 липня 1941 року до 28 січня 1944 року, окупаційна влада терористичними діями постійно знищувала мирне населення. За неповними даними в братських могилах урочища Діброва може покоїтись близько 3000 осіб.
У першій братській могилі в липні 1942 року було поховано 2000 звенигородчан – в’язнів гетто. В другій могилі лежать останки близько 200 осіб мирного населення, розстріляного в середині 1943 року. В третій могилі спочивають розстріляні військовополонені, в’язні місцевої тюрми з навколишніх сіл та навіть сусідніх районів. Поміж них відомі імена лише 66 осіб, увічнені на кам’яних плитах. В четвертій могилі – лише діти, захоронення 1942-1943 років. Починаючи з весни 1942 року фашисти почали знищувати малолітніх дітей, які заважали матерям працювати. Їх вивозили і розстрілювали тут в урочищі.
«На Звенигородщині ще є місця масових розстрілів – в урочищі Лаптева Левада, в долині річки Погибної на східній околиці міста, у Хмільківському лісі, в урочищі Губська Дача, – там братська могила в’язнів Неморозького концтабору, хутір Павлопіль, який було повністю спалено восени 1943 року, а жителів розстріляно. Списки жертв закатованих уточнюються і донині», – наголошують у Звенигородці.
Наш народ добре запам’ятав, що таке фашизм, а тому маємо докласти максимум зусиль, щоб не повторилась ця жахлива історія на нашій землі.
Дякуємо всім, хто впорядковував могили! Вічна пам’ять безневинно вбитим!
Марина КАМІНСЬКА
