Жителі села на Тальнівщині нарікають на дорогу воду та погані дороги

У середу, 6 жовтня, Тальнівський міський голова Василь Сідько, згідно графіка, проводив особистий прийом громадян у селі Глибочок, що на Тальнівщині. У визначений час біля кабінету адміністраторки Людмили Білозір зібрались жителі села. Кожен, хто прийшов, мав свої питання, а у розв’язанні складних ситуацій селяни шукали допомоги та роз’яснень від міського голови.
Людмила Куталовська, жителька села, найпершою поставила питання стосовно лічильника на воду, який необхідно встановити всім без винятку жителям Тальнівської громади.
– Я ніяк не можу сама поставити лічильник, бо пенсія в мене мала, навіть на необхідні ліки не вистачає, – каже жінка. – Я живу сама. Була б собі ціна за одну людину, наприклад, 100 грн., то я б платила кожен місяць однаково і не треба було б того лічильника.
Василь Петрович відповів, що, по-перше, з березня 2022 року без лічильника постачати воду споживачам «Водоканал» не матиме права, а, по-друге, навіщо платити за воду ті ж самі 100 грн., якщо людина споживає, наприклад, на 20 грн., або бере більше і недоплачує?
– Лічильник споживач може купити і встановити сам, він коштує близько 400 грн., але, крім цього, треба сплатити 200 грн. за технічні умови. Пломбування працівники КП «Водоканал» роблять безкоштовно. Ми самі зацікавлені в тому, щоб кожен поставив лічильник, тому ідемо назустріч: якщо ви не можете одразу віддати таку суму, то у вас є можливість оплатити частинами. Тобто, працівники «Водоканалу» купують вам лічильник, встановлюють його, а гроші можете віддавати рівними частинами протягом кількох місяців – ця сума буде приходити вам у квитанції.
Людмила Іванівна погодилась, що так їй буде набагато простіше.
Любов Сорока, жителька Глибочка, запитала в міського голови, чому після реорганізації КП «Джерело», яке раніше забезпечувало водою їхнє село, та приєднання до КП «Водоканал» зросла ціна на водопостачання. Василь Петрович пояснив: «Комунальне підприємство, яке постачає воду, тепер одне в громаді, тож тариф має бути для всіх однаковий. Не може бути так, що в одному селі – один тариф, в іншому – другий, а в місті – третій. Такий тариф був у Тальному раніше, тож і для сільської місцевості такий встановили. Поки що збільшувати його не планується».
Окрім питань щодо водопостачання, з яким звертались й інші селяни, Юрій Нерубайський запитав про земельну ділянку, яку раніше використовував для ведення городництва, а зараз йому відмовляють в оренді. В цій ситуації міський голова побачив багато суперечливих нюансів, тому, аби розібратись в ситуації, запросив чоловіка на особистий прийом на наступний день.

До голови громади на прийом прийшли й інші жителі села. Так, Людмила Моргун вела мову про радіо­телефонні стовпи, які, за словами жінки, нікому не потрібні, тільки заважають і скоро можуть впасти.
– В мене в дворі і через город стоять три дерев’яні стовпи. Так склалось, що на дроти впала верба, стовпи зігнулись. Аби вони не гнулись далі і потім не впали, можна відрізати ці дроти. Я могла зробити це сама – найняти людей, щоб вони прибрали їх, але не знаю, чи можна, чи діючі вони і чи не накладуть на мене після цього штраф. Підкажіть, що робити в такому випадку і як вирішити цю ситуацію, – питає жінка.
Телефоном мера повідомили, що стовпи ці не діючі, але не списані. Єдине, що пообіцяв – посприяти у вирішенні ситуації.
82-річний Іван Павлович Ткачук порушив питання доріг. Каже: «На вулиці Соборній, де я живу, скоро не можна буде пройти. Та головне, що треба зробити, – це водовідведення».
– Немає де взяти грейдера, який зробив би ці роботи. Не буду обіцяти золотих гір, але приїде спеціаліст, подивиться, – відповів Сідько.
Питанням доріг також переймається Віталій Дробина, директор Глибочківського НВК, але це не єдине, з чим він звернувся до міського голови.
– Є в нашому селі куточок під назвою «Шуляківка», там на мостику люди постійно скидають сміття, нікого не бояться, не соромляться і ніхто не прибирає. Також велика проблема з бур’янами: одні господарі прибирають і обкошують біля своїх домівок, а інші – не хочуть цього робити, – каже Віталій Михайлович.
За словами Василя Сідька, адміністратори мають повноваження скласти протокол на недобросовісних жителів села, тому наголосив Людмилі Іванівні на тому, щоб нікого не милувала, а говорила про проблеми, зверталась з ними в міську раду і проводила роз’яснювальні бесіди з односельцями.
Жителька Глибочка Галина Олійник звернулась до міського голови за допомогою. Вона – одинока мати, крім того, доглядає хвору лежачу маму. Жінка просить надати їй матеріальну допомогу на дрова.
– Сільська рада мені завжди допомагала, бо з соцзахисту в мене ніякої допомоги немає, – розповідає жінка.
– Найперше вам треба написати звернення в міську раду. Як ми можемо дізнатись про вашу проблему, якщо ви не звертаєтесь? – пояснює Василь Петрович. – У нас є програма «Турбота». Якщо є потреба на ліки чи інша допомога, адміністратор збирає довідки, їх розглядають і можемо виділити від 2 до 5 тисяч. Якщо хтось більше потребує, можна до депутата звернутися і там через сесію можемо й більше виділити, якщо людям потрібно.

Катерина КІХТЕНКО