Як працював вишкільний табір «Гордашівка-2021» на Тальнівщині цього року

«…ми навчаємо їх командного духу та відповідальності за всіх, а не лише за себе»

Вже 9-й рік поспіль у Гордашівці базується вишкільний табір з однойменною назвою. Постійними організаторами його є «Тальнівська районна спілка ветеранів та учасників АТО» та Всеукраїнська громадська організація «Сокіл». Цього року табір тривав шість днів, з 20 по 25 липня, у ньому відпочивали та набиралися досвіду 35 дітей від 12 до 16 років, здебільшого із Черкащини, а також з Києва та з Одеси.
Що ж відбувалося в таборі, чим займалися діти та чи взагалі їм було цікаво там перебувати, ми вирішили побачити на власні очі. Вночі пройшла сильна гроза, тож рухаємося болотяними доріжками, і тут гумові чоботи не завадили б. Паралельно уявляємо, як пережили цю бурхливу дощову ніч, до того ж, першу, діти у палатках.
Крокуючи дорогою вверх, милуємося місцевими краєвидами. Крізь спів пташок та шум вітру чуємо гомін дітей та запах диму від вогнища. І зразу розуміємо, що нам сюди. Сьогодні у них святкове відкриття.
– Табір, збір на плацу! Табір, струнко! На прапор глянь! – звучить дзвінко голос одного із кураторів. Діти миттю вишикувались за командою. Прапор підняли, всі гуртом гучно заспівали Гімн України.


Дітей приїхали вітати із відкриттям табору та побажати їм приємного відпочинку Павло Козаченко, староста цього округу, Василь Данилюк, голова «Тальнівської районної спілки ветеранів та учасників АТО» та Олег Сноз, голова «Спілки ветеранів Афганістану».
– З давніх-давен захист Батьківщини був, є і буде святим обов’язком кожного громадянина. Ми бачимо, що Схід України палає в полум’ї війни, де гинуть сини і доньки України. Тому відкриття табору військово-патріотичного виховання є недаремним, адже у ваших руках буде залишатися захист нашої Батьківщини. Ви тут ознайомитеся з військовими азами тактичної підготовки. Вас будуть навчати досвідчені інструктори. Бажаю вам приємно відпочити, набратися сил і здоров’я, – сказав Павло Олександрович та вручив дітям солодкі гостинці.
Натомість Василь Данилюк зауважив:
– Наша Спілка уже не перший рік організовує цей табір. Хлопці і дівчата, навчайтесь воювати і захищати нашу державу. Будьте патріотичні і не забувайте, що ваші батьки, брати воюють за нас всіх на Сході. Слава Україні!
– Героям слава! – дружно відповіли діти.


– У цьому таборі ви отримаєте гарт, враження та досвід на все життя, – взяв слово Олег Сноз. – Ви будете дуже довго пам’ятати, як проводили тут час. Ви навчитеся тому, що не могли навчитися вдома. Тут ви більше здружитесь, зрозумієте людські цінності, за які наші захисники боронять нашу країну.
Також ми поспілкувалися із Петром Шандибою. Він, як волонтер, співорганізатор табору, має свої завдання: до початку його роботи підготувати територію, потім подбати, щоб кожного дня тут була свіжа вода та багато іншого. До того ж, чоловік проживає неподалік, тому завжди в курсі справ, що і як тут відбувається.
Так, діти тут і навчаються, і відпочивають. Наприклад, ми спостерігали, як вони уміло розбирають та збирають зброю, а також самі готують собі їжу. До того ж, діти й нас пригостили смачнючим ароматним чаєм із трав.
У таборі – 10 дівчат та 25 хлопців. Тут приємна та дружна атмосфера. Як зазначає Юлія Алексійчук, комендант, «сучасні діти зараз – кожен сам за себе, тож ми навчаємо їх командного духу та відповідальності за всіх, а не лише за себе».


Дітям тут дуже подобається. Їх навіть не злякали та не засмутили погодні умови. 16-річний Олег Жашкевич розповідає, що вночі під час зливи протікала палатка і воду довелося вичерпувати. Проте хлопець стверджує, що такі непередбачувані ситуації тільки зацікавлюють. Взагалі, Олександр навчається у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна. Він молодший віце-сержант, має відзнаку за відмінне навчання та нормативну дисципліну.
– Я сюди приїздив три роки тому, мені дуже сподобалося. Тож вирішив приїхати ще раз. Тут зустрівся з тими, з ким познайомився ще тоді, – каже хлопець.
Також з нами діляться своїми враженнями дівчата з табору. 14-річна Даша з Тального розповідає:
– Приїхала сюди вперше. Мене запросила подруга. Взагалі, я дуже люблю все військове. Очікую завести тут нові знайомства. Якщо сподобається, то обов’язково приїду наступного разу. Коли була злива, то батьки хотіли забрати мене додому, але я відмовилася, бо тут дуже цікаво.
Натомість її подруга Маргарита каже:
– У таборі я вже третій раз. Мені дуже подобається. Сюди вирішила прийти, бо у мене тато військовий. Навчилася розкладати і складати автомат, повзати правильно, надавати медичну допомогу і знайшла багато друзів.


Як зауважує комендант табору, сюди приходять багато дітей, батьки яких – військові. Також є діти, які після табору йдуть навчатися до військових закладів, бо тут вони зрозуміли, ким хочуть стати.
– Ми проводимо табори не за радянськими нормами. Зранку – підйом, потім зарядка, тоді підготовка до шикування, підняття прапора, сніданок і потім чергуються лекції та практичні заняття. Є у нас тир, плац, варта біля вогнища, на яку збираємося ввечері. Є пошта для дітей. Вони протягом дня пишуть повідомлення один одному і кидають у скриньку, а ввечері читаємо всі побажання, – розповідає Юлія Алексійчук.
Цікаво, що у кожного в таборі є позивні, які вони отримують з часом і, звичайно, вони щось означають. Наприклад, Петро Шандиба каже, що не знає імен дітей, а тільки їхні позивні. Ми теж почули декілька: «Часник» (бо їв на спір часник), «Марго» (бо Маргарита), «Пахлава» (бо з Одеси).
Хочеться залишитися тут і відчути на собі цей запал дітей. Справді здається, що така зміна атмосфери (не дім, а польові умови), патріотичне виховання і згуртованість дітей може змінити їх на краще.

Ольга МОСКАЛЕНКО

01.08.2021 11:10
Переглядів: 424
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.