Як любов до авантюр та трохи везіння привели до успіху

24-річний чемпіон України та срібний призер Чемпіонату Європи з фітнесу Роман Гайшук народився у селі Колодисте на Тальнівщині, де й закінчив одинадцятирічку. Він з дитинства показував хороші спортивні результати і міг би стати чудовим вчителем фізкультури та повернутися у рідне село, якби не кілька «якби».

По-перше: якби у нього був не такий настирливий характер та любов до авантюр. Ще навчаючись у школі, Роман став срібним призером області з армреслінгу (рукоборства).

-Це окрема історія, як я потрапив на змагання,- згадує Роман, – адже у нас у селі й столу для занять з армреслінгу не було. Та це не завадило мені перемогти дорослих чоловіків у змаганні з цього виду спорту під час проведення районних спортивних ігор «Найспортивніше село». Згодом я побачив у соцмережі, що у Черкасах відбудеться змагання з рукоборства і вирішив поїхати. В обласному центрі до цього був лише один раз. «Куди ти їдеш? Що ти собі придумав?» – казала мама. Та я не зважав. Змагатися довелося з досвідченими суперниками у категорії «Юніори» (до 20 років) і завоювати 2 срібні нагороди – на обидві руки. Бали мені познімали тільки за те, що я не знав правил: неправильно виставив плече, поставив руку. Це була перша авантюра в моєму житті.

По-друге, якби у його житті не зустрічалися такі хороші вчителі та тренери, які бачили потенціал хлопця і допомагали його розвинути. Вчитель фізкультури Колодистенської школи Мирон Костянтинович Пелехатий найперший, хто привив Романові любов до спорту, залучав здібного учня до різного рівня спортивних змагань: теніс, волейбол, шашки, футбол, військові єдиноборства. Саме з цього виду спорту Роман Гайшук у складі збірної виборював честь області на Чемпіонаті України у Житомирі. Хлопці привезли срібні нагороди. Ще тоді юнак відчув смак солдатської каші, а з нею – і смак перемоги.

Потім було навчання на факультеті фізичної культури Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Не маючи вузької спеціальності та будучи універсальним спортсменом, Роман пробував себе скрізь: кюдо, бокс, важка й легка атлетика. Аж поки одного разу на пару з гімнастики не прийшов викладач Костянтин Мотуз і не запропонував потренуватися в нього.

-Гімнастика й акробатика – видовищні, мені подобалися, хоча я їх бачив зі сторони, не вникав і не займався, – розповідає Роман. – Почав із розтягування, вправ на координацію.

Хлопцеві легко давалися стрибкові елементи, тому до занять з акробатики додалися ще й тренування з аеробіки. Юрій Швайко, майстер спорту з аеробної гімнастики, став його наступним тренером, який дав багато знань та навичок починаючому спортсмену. Той дуже швидко вивчив базові елементи, стійки на руках, баланси і згодом представляв університет на спартакіаді зі спортивної аеробіки у Сумах. Там зайняв 2 місце. З того часу прийшла популярність на факультеті. Вчитися стало легше, Роман у вільний від навчання та тренування час почав працювати. Влаштувався у танцювальну студію «Оріон», займався з групою діток наймолодшої вікової категорії (від 3-ох років).

-Досвіду роботи з такими маленькими дітьми я не мав, тому спершу не погоджувався. Не був упевнений, що зможу. Та вирішив спробувати. Це була ще одна авантюра у моєму житті, – зізнається Рома.

І знову «якби». Якби Роман зі школи не був перфекціоністом, не звик робити усе на совість, то навряд чи посипалися б запрошення студенту працювати з дітьми у танцстудіях міста: «Зебра», «Rio-dance», «Крок вперед». В останній він працює й сьогодні. Має багато позитивних відгуків від батьків.

Паралельно він закінчив курси суддівства, займався чирлідингом у групі підтримки «Черкаських мавп».

І нарешті – найважливіше «якби». У Романа – чудове тіло. Якби не генетика та постійні тренування, то мабуть його б не запросив у тренажерний зал перед чемпіонатом області з фітнесу титулований боді-білдер Денис Миколенко. Тренер розписав програму харчування, тренування і Роман почав інтенсивно займатися. Та вже через кілька тижнів виступив з довільною програмою на чемпіонаті області з фітнесу. В області конкурентів у Романа не було, він просто заявив про себе. А далі – Чемпіонат України та Чемпіонат Європи.

-Місяць тому я навіть думати не міг про цей вид спорту, а тут уже їду на чемпіонат Європи в Іспанію, – згадує Роман поїздку у Санту-Сусанну. -Організм на межі: солі не вживаєш, води також. Один невірний інгредієнт може усе зіпсувати. Рис, несолене куряче м’ясо, салат без солі. Та ще переживання. Коли я почув, як ведучий говорить у мікрофон, що 4-е місце в поляка. Це означає, що я потрапив у трійку призерів. Для мене вже було надзвичайним досягненням. Тут оголошують, що хорват на 3-ому місці. О супер! Я навіть не очікував. У мене – срібло! Із Федерації отримав позитивні відгуки та привітання.

За 2 тижні у Братиславі відбудеться чемпіонат світу з фітнесу. Роман представлятиме Україну. Побажаємо перемоги нашому землякові.

Ліна ЯЛОВСЬКА

27.11.2019 08:27
Переглядів: 1255
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.