Викладачка англійської з Тального захопилася фотографією: тепер не знає, чому віддати перевагу

12 липня у світі відзначають Всесвітній день фотографа. З цієї нагоди хочемо розповісти про талановиту художницю з Тального Марину Сліпушенко. Так, саме художницю, адже побачивши роботи Марини, розумієш це не просто фотографії, у яких кольори і світло досконалі, у них видно емоції, порух душі, які вправно «схоплені» об’єктивом.
За освітою Марина перекладач англійської та турецької мов, навчалася у Київському міжнародному університеті. Оскільки навчання було комплексне, то Марина себе спробувала і в туризмі, і як перекладач, і у викладацькій діяльності. До декрету Марина Сергіївна вела групи самоокупності у Тальнівській музичній школі – викладала англійську мову.
Захоплення фотографією прийшло несподівано. Марина розповідає, що її тато багато часу проводив за кордоном, до речі, вони сім’єю деякий час навіть жили у Бельгії, це, мабуть, і спонукало вивчати іноземні мови. Одного разу тато привіз з-за кордону фотоапарат і він потрапив Марині до рук. Почала фотографувати квіточки, метелики, пташечки – природу. З часом спробувала робити фото друзів, рідних, зробила сторінку у соцмережах і почали з’являтися перші замовлення. Зізнається, що отримувала щоразу насолоду від самого процесу, від спілкування з людьми. Аби якомога більше людей змогло зробити професійну зйомку, організовувала безкоштовні фотосесії раз на місяць – робила розіграші. «Я знайомилася таким чином з новими людьми: це було так неочікувано та хвилююче, я отримувала справжнє задоволення, – згадує Марина Сліпушенко той період, коли активно займалася професійними фотосесіями. З народженням донечки заняття фотографією здобуло іншого формату. На фотосесії, а, тим паче, на різного роду розіграші часу практично не залишається, тому Марина фотографує свою маленьку донечку: від народження і до сьогодні, 6 місяців робить чудові тематичні фото, щоразу нові й незабутні. Каже, що фотографувати малюків не зовсім просто і потребує значної практики, певного підходу та навиків, але це того варте, бо фото виходять зворушливі і милі. «На жаль, у нас фотосесії новонароджених, ще не такі популярні, як на заході, де прийнято у перші 2 тижні робити зйомку малюка у милих вбраннях і симпатичному реквізиті. У нас це тільки з’являється, бо люди з цього приводу трохи забобонні. Щоправда, кілька таких фотосесій замовляли в Тальному, та клієнти не дозволяють виставляти фото в мережу. Це саме той напрямок, у якому мені б хотілося розвиватися в подальшому», – ділиться планами фотографиня.

Робити постановочні фото вона не любить, бо вони виходять нещирі, наче пусті, не несуть емоцію.
– Весілля, наше класичне, не люблю фотографувати: де незадоволені обличчя, бо туфель намуляв, чи квітка відпала, або бантик відірвався. Люблю , коли все гармонійно і молодята насолоджуються своїм днем, а не роблять «показуху». Фотосесії «Love story» люблю, коли люди не просто витягнули один одного, а вони мають почуття і просто кайфують від цього моменту. Та найбільше звичайно люблю фотографувати дитячі дні народження. Діти, вони такі щирі, нікого нікуди не треба ставати: вони як сумні – то сумні, як веселі – то веселі. Також обожнюю фотографувати власних діток: Ваню та Машу. Випуски в садочках, шкільні, бо там також діти, – розповідає Марина.
Кожен її клієнт унікальний та незабутній по-своєму. Та одна фотосесія справила на фотографиню неймовірне враження. «Подзвонив хлопець і попросив запросити його дівчину, з якою вони посварилися, на романтичну фотосесію в замку Шувалова. Дівчина має розкішне кучеряве волосся, і треба було підіграти хлопцю та сказати, що саме таку фотомодель я шукаю для зйомок. Дівчина, з підозрою, проте прийшла на запрошення. Я її пофотографувала біля замку, а в середині вони зустрілися. Біля каміна в замку при свічках хлопець її освідчився. Я знімала їх тремтячими руками, бо не знала, як вона відреагує. І звичайно хвилювалася за хлопця. А через кілька днів я дізналася, що моя фотосесія їх помирила і вони знову зустрічаються. Я щаслива, що так вийшло», – згадує Марина.
Має жінка також досвід у виготовленні портфоліо. Дівчинка-підліток, якій вона робила альбом професійних фотографій, нині працює моделлю в Китаї.
Сама майстриня у пошуках свого фотографа. Гарні фотографії, на її думку, можна зробити будь-де. Головне: ракурс та модель, щира й відкрита, тоді фото виходять спонтанні та з душею.

Ліна ЯЛОВСЬКА