Від першого кадру до улюбленої справи: історія фотографки з Тального

Фотографія – це не просто вміння натиснути кнопку на камері. Це здатність помічати красу в простих моментах, бачити особливість кожної людини та передавати емоції через кадр. Саме таким шляхом сьогодні йде 22-річна Вікторія Мельник з Тального, для якої звичайне захоплення поступово стало справою, у якій вона хоче розвиватися далі.

У вільний від роботи час вона любить проводити час із близькими людьми та просто відпочивати. Наразі дівчина вже завершила навчання у Київській академії перукарського мистецтва, де здобула спеціальність візажиста, гримера-стиліста. Хоча спочатку її професійний шлях був пов’язаний зі сферою краси, згодом дівчина зрозуміла, що найбільше хоче розвиватися саме у фотографії. Знання, отримані під час навчання, стали хорошою основою для роботи з образами, стилем та творчим баченням кадру.

«Любов до фотографії з’явилася в мене давно. Я постійно щось фотографувала: місто, природу, людей, різні моменти. Часто чула від друзів і знайомих, що в мене гарно виходить і що в моїх роботах є особлива атмосфера. Мабуть, саме ці слова й дали мені впевненість спробувати себе вже професійно», – розповідає наша співрозмовниця.

Перший крок у фотографії був хвилюючим, але водночас дуже важливим. Свою першу фотосесію дівчина провела для хорошої знайомої, тому почувалася значно спокійніше.

«Звісно, я хвилювалася, адже все було вперше. Але завдяки тому, що ми добре знали одна одну, зйомка пройшла легко й невимушено. Коли я побачила готові фотографії, зрозуміла, що для першого досвіду все вийшло досить добре. Це ще більше мотивувало мене продовжувати», – згадує фотографка.

Важливу роль у виборі цього шляху для неї відіграла підтримка людей, які бачили її талант.

«Коли тобі неодноразово кажуть, що в тебе є хист до чогось, це додає сміливості спробувати себе в цій професії. Так сталося і зі мною. Мені давно подобався цей напрямок, але саме підтримка близьких допомогла повірити у власні сили», – говорить вона.

Остаточно зрозуміла, що фотографія для неї – це більше, ніж просто хобі, Вікторія тоді, коли придбала власну камеру та почала проводити перші зйомки.

«Саме в цей момент я відчула, що це вже не просто захоплення, а справа, якою мені хочеться займатися й надалі», – ділиться дівчина.

У своїй роботі дівчина не виділяє один конкретний жанр, адже кожна фотосесія для неї особлива. «Найбільше мені подобаються творчі, небанальні ідеї, де можна експериментувати й створювати щось цікаве. Кожна людина, кожна історія – це щось унікальне, і саме це мені подобається у фотографії», – каже вона.

Для фотографки дуже важливо, щоб людина перед камерою почувалася комфортно та могла залишатися собою.

«Я хочу, щоб під час зйомки людина не соромилася, могла сказати про свої ідеї чи побажання. Коли є відкрите спілкування і взаєморозуміння, працювати набагато легше, а результат виходить саме таким, як ми задумували», – пояснює Вікторія.

Щоб допомогти клієнтам подолати хвилювання, дівчина створює легку й дружню атмосферу. «Я намагаюся більше спілкуватися з людиною, жартувати, підтримувати її. Коли людина відчуває, що її ніхто не оцінює і не потрібно хвилюватися через кожен рух, вона поступово розслабляється. Тоді й виходять найкращі кадри», – ділиться вона.

Одним із найяскравіших моментів у її творчому шляху стала випадкова зустріч у Києві. Коли Вікторія тільки починала фотографувати, вона приїхала до столиці з камерою та вирішила використати вільний час для практики.

«Я поїхала на ВДНГ і вирішила запропонувати перехожим кілька безкоштовних кадрів, щоб набратися досвіду. Саме там я випадково зустріла українську модель і блогера, за яким давно стежила. Я наважилася підійти й запропонувала зробити кілька фотографій – і вони погодилися. Це був дуже несподіваний і приємний момент, який запам’ятався мені надовго», – згадує Вікторія.

Зараз дівчина продовжує розвиватися самостійно. Вона переглядає навчальні матеріали, стежить за творчістю українських фотографів, які її надихають, вчиться на їхньому досвіді та застосовує нові знання на практиці. У майбутньому дівчина планує пройти навчання у фотографа, творчість якого давно їй подобається.

Попри те, що свого часу вона навчалася у сфері краси, сьогодні дівчина впевнена – фотографія стала саме тією справою, яка їй найближча. Тим, хто лише мріє спробувати себе у творчій сфері, Вікторія радить не боятися та не порівнювати себе з іншими.

«У кожного свій темп розвитку. Важливо поступово знаходити власний стиль і не боятися пробувати щось нове. Найбільше допомагає саме практика: після кожної зйомки починаєш краще розуміти, що вдалося, а що хочеться покращити. Зараз є багато навчальних матеріалів у відкритому доступі, тому можливостей для розвитку справді багато», – зазначає вона.

У майбутньому Вікторія мріє продовжувати розвиватися як фотограф, створювати нові творчі проєкти та працювати з цікавими людьми. А ще має просту, але дуже важливу мрію – щоб якнайшвидше закінчилася війна.

«Хочу, щоб усі могли жити спокійно, будувати плани, розвиватися у своїй справі й просто радіти життю», – говорить Вікторія.

Фотографія – це мистецтво зберігати миті, які з часом стають найдорожчими спогадами. Саме через свою роботу наша героїня прагне показувати красу людей, їхні емоції та особливі моменти, які хочеться переживати знову і знову. Попереду ще багато творчих ідей, нових зустрічей та можливостей для розвитку, але головне бажання не зупинятися, вдосконалювати свої навички та продовжувати займатися справою, яка приносить щире задоволення.

Аріана НЕСТЕРЕНКО

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!