Від конкурсів до спільних мрій: як у селі на Тальнівщині відзначили День молоді

День молоді в Соколівочці на Тальнівщині минув без гучних дискотек, але в теплій і дружній атмосфері. Дівчата й хлопці зібралися разом, аби поговорити про найважливіше: чого бракує місцевим мешканцям і гостям села, яким вони бачать власний осередок культури та які зміни спроможні втілити вкупі з громадою.

Про свято розповіли завідувачка місцевого будинку культури Олена Орел і бібліотекарка Валерія Хлівнюк. Жінки вже давно працюють пліч-о-пліч, вкладаючи душу в кожну подію, щоб дозвілля дітлахів, молоді й дорослих людей залишало лише приємні спогади й дарувало натхнення.

Зустріч розпочали зі слів вдячності військовим

У День молоді до клубу завітали юнаки та дівчата, аби відпочити, поспілкуватися й поділитися своїми мріями. Розпочали подію зі слів глибокої вдячності українським Захисникам і Захисницям, завдяки яким молодь має змогу навчатися, бачитися з друзями й жити далі. Хвилиною мовчання присутні згадали всіх полеглих Героїв, які віддали життя за мирні світанки.

Оповита цим світлим сумом розмова м’яко перейшла до того, що хвилює молодих людей найбільше. «Нам хотілося, щоб молодь не була лише глядачами свята, а відчула, що її думку в селі готові слухати», – каже Олена Орел.

Молодь говорила про ставок, пляж і розвиток села

Культпрацівниці розповіли, що юнаки й дівчата поділилися чималою кількістю конкретних ідей. Серед головних прохань – очищення та впорядкування місцевого ставка, облаштування затишного пляжу зі свіжим піском, а також створення нових можливостей для дозвілля. Молодь навіть жартувала, що хотіла б бачити двері клубу відчиненими цілодобово. «Це прагнення просте й природне: бачити рідну Соколівочку сучасною, живильною та привабливою для свого покоління», – поділилася Валерія Хлівнюк.

Водночас жінки зауважили, що самотужки втілити такі задуми в життя важко. Водойма потребує розчищення від намулу, а для облаштування берега необхідні техніка, пісок і небайдужі руки всієї громади. «Ми можемо організувати свято, цікаві конкурси чи тепло провести час, але для масштабних змін потрібна підтримка старости й усієї громади», – підсумувала завідувачка будинку культури.

Конкурси, вікторина й живе спілкування без гаджетів

Після серйозних розмов молодь із радістю долучилася до рухливих конкурсів і тематичної вікторини. У клубі панувала невимушена атмосфера: лунали сміх, жарти й теплі слова підтримки, а головне – відбулося щиросердне спілкування, якого так бракує серед щоденної метушні. Найдушевнішою миттю вечора стало його завершення. Усі разом смажили картоплю, розмовляли про все на світі й насолоджувалися чудовим товариством. «Після ігор та вікторини ніхто й не думав розходитися. Молоді просто хотілося ще побути поруч і поговорити», – з усмішкою згадує бібліотекарка.

У Соколівочці працюють не лише для свят

Організаторки зауважили, що День молоді – лише одна з багатьох подій, якими живе місцевий осередок культури. До прикладу, до ювілею Конституції України тут улаштували пізнавальну зустріч для малечі «Ми діти вільної країни». Хлопчики й дівчатка пригадували історію Основного Закону, згадували державні символи й завзято відповідали на запитання тематичної вікторини.

Надзвичайно зворушливим моментом стало плетіння браслетів із польових квітів як символу краси, мирного життя й любові до рідного краю. Наприкінці зустрічі всі разом заспівали «Ой у лузі червона калина».

«Ми проводимо заходи пліч-о-пліч із Оленою і щоразу переконуємося: навіть невеликий сільський клуб здатен стати затишним куточком, куди молодь і діти приходять не з обов’язку, а за покликом серця», – додала Валерія Хлівнюк.

Благодійний ярмарок до Дня села зібрав понад 11 тисяч гривень

Цього літа в клубі відбувся благодійний концерт-ярмарок «Село єднає серця», присвячений 256-й річниці від дня заснування Соколівочки. Програма свята об’єднала патріотичні пісні та поезію. Своїми виступами глядачів тішили фольклорний колектив «Берегиня», жіночий вокальний гурт «Барви» з Романівки, а також аматорський гурт «Зелен-гай» і танцювальний ансамбль «Дивоцвіт» із Зеленькова. Особливо зворушили присутніх номери Антоніни Ларіної, яка знайшла прихисток у Соколівочці, тікаючи від війни, а також чуттєвий дует Юлії Шахрай та її онучки Мілани. 

Спільними зусиллями на ярмарку вдалося зібрати 11 104 гривні. Частину коштів – 5 000 гривень – спрямували на матеріали для маскувальних сіток, які тальнівські майстрині щодня плетуть для фронту безпосередньо в будинку культури. Решту, 6 104 гривні, передали Людмилі Перцевій в Онопріївку, де готують домашні смаколики для українських захисників. 

Післяслово

Завершуючи розповідь про життя осередку культури, Олена Орел і Валерія Хлівнюк зауважили, що прагнуть використати кожну нагоду, аби діти й молодь мали власне затишне місце для зустрічей, творчих задумів та добрих спільних справ.

Свято в Соколівочці наочно довело: юнацтво щиро прагне бачити рідний куточок доглянутим, сучасним і сповненим життя. А ще ця зустріч подарувала впевненість у тому, що навіть маленький сільський клуб здатен згуртувати людей, дати поштовх світлим ідеям та зміцнити віру в майбутнє свого села.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!