Ваша думка

До кінця цього року планують скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення та запустити ринок землі. Громадська спілка «Всеукраїнська Аграрна Рада» звернулася з петицією до Президента України Володимира Зеленського щодо недопущення іноземців до володіння сільськогосподарською землею в Україні, її текст розміщений на сайті change.org. Цікаво, якої думки про продаж землі іноземцям фермери та пересічні жителі Тальнівщини? Отже, наше запитання:

Як Ви ставитеся до продажу землі іноземцям?

-Негативно. Не можна продавати поля іноземцям, бо росіяни матимуть рівні права на купівлю української землі, як і громадяни інших країн. Їх «щупальців» і так у нас море, росіяни пустили багато коріння. І підставними шляхами вони будуть купувати нашу землю одними з найперших. А загалом, земля продається по всьому світу. Можна ж придбати на Мальдівах? Василь Гресько, член Асоціації фермерів, СФГ «Тікич», с. Гордашівка

-Росіяни – іноземці?-за цим пунктом, думаю, далі не потрібно пояснювати, з ким ми воюємо і хто на нас як впливає. 2) Не рівні умови у українців та іноземців у доступі до позикового капіталу. Іноземні бізнесмени кредит можуть отримати і під 1-2%, які кредити в Україні, всі знають, тому цей ринок буде нерівним. 3) У Польщі була найуспішніша земельна реформа: вони з самого початку іноземців не допускали, створили умови для внутрішнього інвестора в першу чергу.4). Європа, наприклад, має великі квоти і бар’єри для товарів готової продукції з України, натомість – імпортує сировину. Як думаєте, якщо вони куплять землю, це змінить їх політику, чи їм і надалі потрібна дешевша сировина для своїх переробних заводів і для їхніх громадян робота. 5). Якщо іноземець купить землю, прибуток від неї він забере до себе в країну. Натомість, більшість фермерів прибутки лишають в Україні6). Країна, яка воює, продає землю іноземцям – це вже питання національного інтересу і оборони. 7). Відкривати ринок для іноземців, в той час, коли судова і правоохоронна система не працюють – це означає приректи господарства, які вже десятками років працюють і розвиваються, і будують інфраструктуру, і утримують колективи. Вони не зможуть боротись з іноземцями в судах за землю, яка в них ще в оренді, але власником став багатий іноземець, наприклад, пенсійний фонд Америки чи фонд Сороса, які зараз хочуть мільйонами гектарів скупляти все. Ігор Новицький, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Тальнівського району.

-Категорично проти продажу землі і іноземцям, і громадянам України. Дане питання ще не настільки підготовлене, щоб бути реалізованим. По-перше, економічний стан сільськогосподарського бізнесу не настільки потужний, по-друге, держава не може допомогти й надати кредити. І тому, хочемо ми того чи ні, іноземці, навіть підставними шляхами, скуплять землю. А земля – це територія. Скуплять територію – і ми станемо рабами. Анатолій Ковальов, член Асоціації фермерів, СФГ «Агро», с. Лащова

-Вважаю, що взагалі нікому нічого не треба продавати. Це наша земля, і ми повинні інвестувати в неї, розвивати. Тоді будемо мати толк. Гроші грошима, а земля – це головне. Богдан, 31 рік, с-ще Здобуток

-Категорично проти. Це все віддай, і залишимося ні з чим. Нікуди не годиться. Продамо, а через кілька років будемо зуби на полицю складати? Валентин, 65 років, м. Тальне

-Негативно, тому що, на мою думку, краще було б дати можливість нашим людям обробляти свою землю самостійно. Якби ми з чоловіком на сьогоднішній день мали змогу, то обробляли б самі. Або ж зі знайомими. Наприклад, в того трактор є, в іншого – машина, та й працювали б на своїй землі. Це, разом з тим, нелегко, бо треба й зерно хороше купити, і добрива, і паливо. От ми минулого року отримували зерно на паї. З одного паю – по 800 кг пшениці і ячменю, 700 кг кукурудзи і 100 кг соняшника. Цього року дають вже по 700 кг пшениці і ячменю. А якщо береш грошима, то сума така, як і минулого року. Чому? Крутять, як хочуть. А якщо прийдуть іноземці, чужі? Думаю, поки що не тільки іноземцям, а й своїм землі продавати не можна. Галина, 57 років, с-ще Здобуток

-Я проти продажу землі. Боюся цього. Боюся, що дітям нічого не залишиться. Пам’ятаю, як було з майновими паями. Віддали за копійки. Тому як опікся на молоці, то й на воду будеш дмухати. З іншого ж боку, якщо й продати землю іноземцю, то тільки за умови, що він сплачуватиме податки з придбаної землі до бюджету України, що розвиватиме село, створить робочі місця, що буде обробляти землю якісно, а не сіяти щороку тільки соняшник та сою, бо вигідно, не виснажуватиме землі. Буває, людям потрібно терміново дістати гроші, бо треба вчити дітей, чи на лікування, то могли б продати, до того ж за хороші гроші, а не за безцінь. Проте як продамо землю, чи не стане Україна колонією, чи не повернеться кріпосне право? Галина, 67 років, м. Тальне