Ваша думка - Вісті Черкащини

Ваша думка

Фото тематичне

За крадіжку, що є злочином проти власності, у дорослому віці настає адміністративна або ж кримінальна відповідальність. Але нерідко йдуть на це й діти, і тоді у батьків непросте завдання – і покарати, і зробити так, аби більше дитина так не робила і в дорослому віці не стикалася з Кримінальним кодексом. Ми запитали у наших респондентів «Чи доводилося вам бути свідком крадіжок? Якими були ваші дії? Що в таких випадках робили?»

–За першою професією я вчитель початкових класів. Тому часто доводилося бути свідком дрібних дитячих крадіжок. Діти завжди хочуть іграшку, картинку чи ще якусь дрібничку, якими володіють інші діти, головне – вчасно пояснити, що інша дитина буде дуже переживати через втрату цих «скарбів», запитати «Як би ти почувався, якби пропали твої іграшки?» Такі дії дітей треба присікати, аби не переросло у бажання цупити чуже й в дорослому віці. Ольга, с. Легедзине

–Жодного разу я не була свідком крадіжок, проте була жертвою, тому вважаю, якщо бачиш, що дитина бере чужі речі, треба відразу з’ясувати причину. Якщо треба, звернутися до психолога, аби то не стало бідою.

Колись одного разу в 90-х ми з чоловіком поїхали на вихідні в село до батьків, нашу міську квартиру пограбували. Забрали золото, гроші, шкіряні вироби та електротехніку. А вже в 2013, після смерті батьків, пограбували їх сільський будинок, де теж винесли всю електротехніку, новий посуд, одяг та інше. Тому довелось ставити сигналізацію. Міліція і поліція, як завжди, після заяв нікого і нічого не знайшли. Зараз я живу в Італії. Ще 15-20 років тому Італія була більш безпечнішою в цьому плані. Та з часів масових міграційних процесів останніх 20 років кількість крадіжок збільшилась, вже до того, як тут діяли ті чи інші свої мафіозні організації. Основний період квартирних крадіжок – це період масових літніх відпусток, коли міста і села пустіють і настає рай для шахраїв-домушників. Алла, с. Колодисте

– Було мені років 8 тоді. Прийшла я в магазин за хлібом. Чекаю своєї черги. Чогось в той день було багато людей. І біля прилавка стояли ящики з пивом в скляній тарі. І тут один чоловік з черги почав тихенько те пиво витягати і класти собі під куртку. Пляшок 3-4 точно вийняв. Побачив, що я дивлюсь на нього, показав пальцем «тихо». Я мала була, злякалась. Купила хліб і втекла додому. Більше я не була свідком крадіжок, на щастя, – Тетяна, м. Тальне

– Колись бачила, як в секонді дівчата крали одяг. Заходили в роздягалку і надягали на себе те, що хотіли забрати, а зверху свій одяг, щоб не побачив ніхто. А потім пусті вішаки назад вішали, – Світлана, м. Тальне

В мене колись вкрали телефон. Поверталась з подругою з дискотеки, якісь хлопці накинулись на мене і забрали з його карману. Добре, що хороша людина зупинилась своєю автівкою, не злякалась і допомогла мені, а то що б було зі мною незнаю, – Антоніна, м. Тальне

–Крадіжки? Насмішили. Скільки живу, в них варюся. В колгоспах крали, що могли: молоко, кукурудзу, кавуни, жом. Зараз у фермерів трохи бояться, бо можна отримати на горіхи, але все рівно крадуть. Влада краде, люди крадуть, монополісти нас щодня обдирають, і все це практично безкарно. У нас такий стиль життя. Продавці крадуть, покупці теж крадуть. Щодня. Щогодини. Петро, Катеринопільська ОТГ

–Колись в автобусі помітила, як у жінки, що стояла поруч, виймали злодії гаманця. Наробила репету, то ще й по печінці від них отримала. Тепер сім раз подумаю, перш ніж кричати. Ірина, Мокрокалигірська ОТГ

–Якось, працюючи в супермаркеті, я помітила, як начальство краде, а на персонал нестачі вішає. Розказала всім, здійняла бунт. Тепер я там не працюю. А керівництво те саме. Антоніна, Єрки

–Не раз помічав, що мене «обважують» в одному магазині. Але з’ясовувалось це вже вдома. Скажімо, в кульку 850 грам крупи, а я заплатив за кіло. Раз це все мені так набридло, що вкрав у них два кілограми бананів. Поки продавщиця щось шукала, взяв із прилавку, та й пішов. Довго відчував себе переможцем. Роман, Катеринопіль

–Скоріше жертвою, ніж свідком. Це був десь 91-й рік. Увечері спускалася в центр міста. Світла ніде тоді не було. Вулиці не освітлювалися. І напав чоловік. Я йшла в новенькій хутряній ондатровій шапці. Інстинктивно вхопила її руками, не дала зняти. Тільки шнурки крадій вирвав. Я закричала – він утік. Якби ні, то зняв би, мови нема. А найперший випадок був: знайшла роботу у 70-му році, після навчання. Їхала з дому з речами. Батьки дали гроші, я їх заховала. А поки приїхала на автостанцію в Черкаси, брати квиток – грошей нема. Поки їхала, в мене їх витягли. Колись на базарчику маленькому, де зараз «Гурман» у Тальному, торгували підприємства. Мені пообіцяли вивезти туфлі на базар. Поки достояла до машини, а в мене й копійки нема – вирізали. А крадіжку бачила в дитинстві: у сусідів доньчина подружка прийшла, як їх не було вдома, повиносила з хати найцінніше:  тканину на плаття, на пальто, що краще було у шафі. Я в класики гуляла на дорозі, бачила, як та виносила, як із сумками йшла до лісу. Але б хіба подумала, що краде? З іншими дітьми тоді шукали сліди цієї крадійки в лісі. Правоохоронці були там теж, із собаками. Галина, м. Тальне

–На базарі у Тальному бачила не раз. Тягли продукти, одяг, взуття. Крали все й не раз. Візьме людина, наче роздивитися, – та й поклала собі в торбу. Тетяна, м. Тальне

–Бачив, як у Херсоні вкрали бензопилку. Але ніхто нічого не встиг зробити. Олександр, с. Здобуток

22.01.2021 12:30
Переглядів: 1550
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.