Ваша думка

Під час карантину, погодьтеся, кожен, хто з дня в день знаходиться у 4-х стінах власного будинку, не контактуючи з перехожими, не здійснюючи поїздок до рідних, поступово починає втрачати відчуття часу – плутається в днях та датах. Приводу для радості тут навряд чи знайдеш. Але є й інший вихід – урізноманітнити таке «карантинне» перебування вдома, знайти собі заняття, присвятити час дітям, витратити його на те, на що раніше завжди так бракувало часу. Отже, ми поцікавилися у респондентів, чим же займаються під час карантину вони, та попрохали поділитися ідеями, як гарно провести час вдома. Відповіді публікуємо:

–Під час карантину ми з донечкою, окрім уроків, займаємося випічкою, пробуємо в’язати, робити щось нове. Їй подобається. Придумали особливий режим дня і правила написали нашої сім’ї. Чоловік підтримав ідеї. Раз на тиждень він готує нам страви, а ми постійно щось печемо у духовці. Влаштовуємо романтичні вечори. Карантин нас зблизив ще більше. Тетяна, Тальне

–Перекваліфікувався в няньку, бавлю дітей, поки жінка на роботі. Граємося, іграшки їм швидко надоїдають. Тоді придумуємо свої – ганяємо, хто швидше, ховаємося, малюємо, хата стає з ніг на голову. Жінка приходить – я видихаю. Сергій, Тальне.

–Коли прибігаю з роботи додому, то не знаю, за що хапатися. Роботи вдома ще ніхто не відміняв. Діти просяться надвір, відпускаю раненько, поки ще нікого не видно надворі. Добре, що своя хата. На свято нікуди не ходили, напекли пасок. Хлопці в Інтернеті побачили смішні малюнки на крашанках, то розмальовували весь вечір. А так – то одне й те саме. Швидше б цей карантин закінчився. Олена, Тальне

–Ми часто готуємо щось на мангалі: картоплю, м’ясо. Все біля свого будинку. Дитині подарували котика, грається з ним. Разом граємо в лото, знайшли на горищі. Чоловік має час, щоб справити щось удома. Не скажу, що карантин дістав, але між люди хочеться, особливо поїхати до батьків. Марія, Тальне

-Я нарешті знайшла можливість перебрати всі свої речі. За довгі роки шафи та обійстя обросли непотребом. Сортувати не було часу, постійно кудись поспішаєш. А тепер я вмикаю улюблену музику й відбираю: що в сміття, що в подарунки (одяг з якого я та мої домочадці виросли), а що прямо в грубу. Ввечері заслужено дивлюсь улюблені фільми і п’ю каву з шоколадом. Діти вдень, поки тепло, грають на подвір’ї у м’яча або бадмінтон. Чоловік майструє вже другий тиждень євробудку для нашого Рябка, оскільки стара вже своє віджила. Така, вам скажу, будка виходить, що Рябко здивується – з порогом, вікном, утепленням. Олена, Катеринопіль

-Якщо чесно, моє життя через карантин майже ніяк не змінилось. Я офіційно не працюю. Домогосподарка. Але це тільки теоретично. На практиці о 5-ій встаю й за північ лягаю. Хата, діти, город, корова, двоє поросят, кури, каченята. Словом – спокій тільки сниться. Раїса, Катеринопільський р-н

-Загалом роблю те ж, що й завжди. В селі роботи повсякчас вистачає, ходиш на роботу чи ні, а городи, ремонти ніхто не відміняв. От тільки, зважаючи на карантин, поставив собі за мету виділяти кілька годин на добу для занять англійською. Дивлюсь відеоуроки разом із школярами, інколи переглядаю фільми англійською. Навіть книгу купив з якимись оповіданнями, але ще не читав. Усе збираюсь. Думаю, людина постійно мусить іти вперед, розвиватись. Коли ніщо не цікавить – життя закінчене. Валентин, Єрки, Катеринопільський р-н

-Моїй меншій донечці 5 років і їй дуже сумно і нудно вдома, їй не вистачає занять в садочку. Тому майже кожного вечора ми висаджуємо всі її іграшки, вона сідає разом з ними і ми проводимо заняття. Граємо в школу, де мама –вчитель, а вона й іграшки – учні. Донечка дуже захоплюється. Така гра їй подобається. Вивчаємо букви, вчимося читати, писати, вирізаємо, ліпимо. Все, як у школі. До того ж вона просить, щоб мама одягала сукню і була як справжній вчитель. І ще просить, щоб було побільше уроків. Це чудово, бо в такій ігровій формі ми вже багато чого вивчили. А залом, в нас нічого не змінилося, з’явилось більше часу для дітей. Бережіть один одного! Людмила, Тальне

-Чим я займаюся на карантині? Я працюю дистанційно, тобто певний час знаходжуся за комп’ютером, плюс синові уроки. Він у мене 6-класник. Це не зовсім просто: згадати, те що вчила з алгебри, іноземної, фізики і допомогти зрозуміти нову тему. А ще ніхто не відміняв щоденне приготування їжі, миття посуду, город. Та й про дівчаток, моїх близняток (дошкільного віку) треба потурбуватися, вони теж хочуть уваги. Тобто, з цим карантином у моє життя не прийшло багато вільного часу, можна сказати – навпаки. Для себе я знаходжу вранці трохи часу: люблю подивитися серіали, коли всі сплять. Також пробую підтягнути хвости з хатньої роботи. Цікаво урізноманітнювати розмови із чоловіком темою диференціації статевого й нестатевого покоління папороті (ботаніка 6 класу). Це заслуга карантину. Сто відсотків. Анастасія, м. Тальне

–Ми з чоловіком та сином почали бігати у лісі на стадіоні, катаємось на самокатах, велосипедах, вивчаємо нашу місцевість. З період карантину, побували біля місцевих джерел питної води, що у лісопарку. Навідались до ікони Матері Божої, яка витесана на скелі. Вдома читаємо багато книг пізнавальних, вчимо з чого складається людина та її внутрішні органи. Готуємо їсти, граємось іграшками, малюємо. Знайшовся час прибрати на городі, допомогти рідним навести лад у садку. Галина, Тальне