У центрі Тального знову відбулася акція на підтримку військовополонених та зниклих безвісти
Сьогодні у самому серці Тального знову зібралися ті, чиї серця щодня стискає невідомість — родини військовополонених та зниклих безвісти. Вони принесли із собою не лише світлини своїх рідних, а й надію — що про них не забудуть, що їх почують.
Акцію організували самі родини зниклих безвісти та військовополонених, аби вкотре нагадати: кожен боєць — не просто статистика, а чиясь дитина, батько, брат чи чоловік. Учасники тримали в руках фотографії, українські прапори та плакати з гаслами підтримки. У повітрі — тиша, змішана з болем і вірою.
Підтримку учасникам акції висловлювали й водії, які проїжджали повз, — кожен сигнал клаксона лунав як символ солідарності, як голос громади, що не залишається осторонь.
На заході були присутні представники місцевої влади, мешканці громади та, найголовніше — родини тих, хто досі не повернувся з війни. Їхні очі — це глибина втрати й надії водночас. Вони не мовчать, бо мовчання — це забуття. А вони хочуть, щоб їхніх рідних не лише пам’ятали, а й боролися за їх повернення.
Це не перша і, ймовірно, не остання така акція. Вона — ще одне нагадування, що ніхто не забутий і не повинен бути забутим. Родини звертаються до суспільства та світу: говоріть про наших полонених і зниклих. Бо поки про них пам’ятають — вони живі.
Пресслужба Тальнівської МТГ