Тальнівські студентки Тетянки розповіли про те, як святкують День ангела

Загальновідомо, що свята великомучениця Тетяна, в честь якої назване свято, яке ми відзначаємо 25 січня, була християнкою, мала непохитну віру, допомагала нужденним, хворим та немічним. Напередодні Дня Тетяни ми за доброю традицією поспілкувалися з представницями прекрасної статі, які мають таке чудове ім’я. Не могли оминути й іншого свята – Дня студента. Тож усі наші співрозмовниці – студентки. Перейдемо до знайомства!

20-річна Тетяна Сомик з Тального навчається на 4 курсі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Ґжицького. Таня для себе обрала біолого-технологічний факультет, спеціальність «Водні біоресурси та аквакультура». Дівчина закінчує бакалаврат. Проживає у Львові. Розповідає, що навчатись їй дуже подобається, з таким дипломом може працювати гідробіологом, іхтіологом, іхтіопатологом. Далі планує вступати на магістратуру.
– У Львові роботу знайти не важко. Це велике місто і тут багато варіантів, де себе можна реалізувати. Проживаю у гуртожитку. Тут маю друзів-студентів, які також із Черкаської області, – розповідає студентка. У вільний час Тетяна з колежанками часто відвідує театри, балет, оперу, кінотеатри, прогулюється історичними та культурними пам’ятками міста. Люблять ходити у музеї.
Так склалося, що Тетяна проживає у гуртожитку разом із подругою, яка родом з Корсунь-Шевченківського. Дівчата потоваришували відразу. День студента святкують також разом. Мають добру традицію писати у цей день собі листи-настанови з побажаннями на рік.
– Кожного року пишемо з подругою листи собі на рік, потім їх відкриваємо. Це робимо з першого курсу. У листі описуємо, якими ми себе бачимо через рік, де мріємо побувати, яких людей бажаємо бачити біля себе, яких успіхів хочемо досягти у майбутньому. Коли читаю листи, які писала з перших років навчання, бачу, що багато чого змінилось, щось збулось, деякі цілі досягнуті. В цілому, на День студента йдемо в кіно з подругами, купуємо улюблені смаколики, гуляємо, – зізнається Тетяна.
На батьківщину, у Тальне, дівчина приїжджає щомісяця. Влітку на канікулах проводить час з рідними. Має чудове хобі – грає на гітарі та малює портрети.
–Батьки подарували гітару на день народження. Я навчилась грати на ній самостійно. Дивилась відеоуроки, тренувалась. Люблю пограти для себе улюблені композиції, ця справа мені до душі. У вільний час малюю портрети випадкових людей. Буває, бачу в інтернеті якесь цікаве неординарне обличчя, тоді змальовую, виходить досить непогано. Пробувала малювати подругу у русі, але власного портрету ще не малювала, – ділиться дівчина.
Тетяна Сомик обожнює навчатись, не уявляє своє життя без ковзанів та ковзанки, тому у вільний час з друзями охоче йде кататись. Мріє побувати в горах та знайти гарну роботу, яка б була до душі.

Ще одна представниця цього чарівного імені – Тетяна Бурлака з Тального. Вона артистична, з великою енергетикою і емоційністю. Ці риси дозволяють їй бути завжди в центрі уваги і душею будь-якої компанії. Вона весела, рішуча, легка в спілкуванні. 23-річна дівчина в минулому році закінчила навчання в Черкаському університеті за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа». Але зараз продовжує вчитись у сфері краси, бо за фахом поки не планує працювати: «Хочу освоїти цю справу, щоб дарувати людям красу та гарний настрій. Я відчуваю себе краще в професії, яка не вимагає суворого дотримання правил розпорядку, схиляюсь до творчості і креативності», – каже Таня.
Зараз Тетяна Бурлака живе в Черкасах. У вільний час спілкується з друзями, любить слухати музику, читати книги сучасних авторів та подорожувати світом. Неодноразово була закордоном на відпочинку та на роботі. На запитання, як святкує свій День ангела та чому її так назвали, відповідає: «Ще в дитинстві на Тетяни збирались дома усією родиною за святковим столом, мама і тато дарували мені подарунки. Зараз вже цей день святкую з друзями, паралельно з Днем студента. Це ім’я мені дісталось, бо тато завжди мріяв так назвати свою донечку. Ще сестрі моїй старшій хотів дати це ім’я, але щось не вийшло в нього, назвали Інною. Але він, все-таки, здійснив свою мрію – і це милозвучне ім’я дісталось мені. Називають мене по-різному: Таня, Тетяна, Танечка, Тетянка, і це прекрасно, – каже дівчина і додає привітання для всіх своїх тезок та студентів. – Всім Тетянам бажаю, щоб ангел-охоронець завжди оберігав і допомагав у всіх справах, щоб вас завжди супроводжували удача, процвітання і успіх. А студентам хочу побажати великих успіхів і твердих знань, впевненої мрії, цілеспрямованості і сміливих ідей».

18-річна Тетяна Камінська зі Здобутка, що на Тальнівщині, закінчила свого часу Тальнівську ЗОШ І – ІІІ ступенів №2. Зараз вона – студентка 2-го курсу ННІ економіки і права Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького. Дівчина здобуває освіту за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування». Ще у школі Тані добре давалася математика, точні науки, тому й обрала те, що ближче. В університеті складати іспити їй вдається добре.
– Ця спеціальність – нова, ми будемо другими, хто отримає такий диплом. Тому у групі нас небагато: окрім мене, ще 4-ро одногрупників. Загалом навчання мені подобається. Це цікаво. У гуртожитку у нас завжди весело, – розповідає студентка.
Цікавимося, чи знає, чому назвали її саме Танею: «Знаю, так тато захотів. Сказав: «Буде Таня – і все», – відповідає та додає: «Іменини ми завжди святкуємо, мене вітають удома. До нас також приходять рідні, вітають з Днем Тетяни. Мені приємно».

Студентка Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Таня Грабевник нещодавно проходила практику у рідній школі – Тальнівському НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 – гімназія». Свого часу дівчина закінчувала саме цю школу: мала гарні успіхи в навчанні – лише кілька балів їй не вистачило до золотої медалі. Пройшло 4 роки, і вона повернулася у рідну школу – набувати професійних навичок практичного психолога.
З 5-го класу вона знала, ким хоче бути і впевнено йшла до своєї мети. Зізнається, що хотіла допомагати людям, тому й обрала професію психолога. Батьки та брат всіляко підтримували Таню на шляху до мрії. І коли перед донькою стояв вибір: бюджет на еколога, чи платна форма навчання на психолога, вони погодилися на контракт. Через деякий час Таню перевели на бюджет, потім вона почала отримувати стипендію. А тепер і підвищену стипендію, бо навчається на одні «п’ятірки», зізнається: «У мене немає жодної «четвірки» за 4 роки. Планую вступати на магістратуру. Зараз готуюся до ЗНО з англійської мови, а перехідний іспит із психології здам без проблем».
Свою першу практику вона також проходила в Тальному – у дитячому садку. А в цьому році хотіла спробувати себе у пожежній службі або в поліції. Оскільки в нашому місті ці служби не мають відповідної ставки, Таня пішла в школу. Каже, що не пошкодувала жодного разу: спілкування з дітьми відкрило багато можливостей реалізувати свої здібності.
– Дякую директорці школи Ользі Степанівні Голоті. Вона підтримала мене, дала можливість працювати на повну. Я відчула задоволення від роботи з дітьми. Напевне, шукатиму місце психолога у черкаських школах, – каже Таня.
Окрім психології, Таня захоплюється фотографією. Має професійну камеру, що дозволяє насолоджуватися моментами фотографування. А ще дівчина багато читає, любить художню літературу, класику. Улюблені автори – Джейн Остін, Шарлотта Бронте, Емма Бронте.
Повертатися в рідне місто Таня Грабевник поки що не планує, бо не бачить перспективи. А щоб почати власну практику та відкрити кабінет, треба заробити стартовий капітал.
Хтозна, може психологинею з червоним дипломом зацікавляться тальнівські чиновники та запропонують місце роботи? Їм, напевне ж, відомо, що тальнівцям не вистачає професіонала, який би міг допомогти розібратися з особистими проблемами, кваліфіковано проконсультувати, а кому необхідно – й реабілітацію підібрати.

Анна ДРАГУН, Катерина КІХТЕНКО, Ліна ЯЛОВСЬКА, Ольга ОСІЯНЕНКО