Тальнівщина: як у літературній вітальні поети, композитори та краєзнавці зізнавалися в любові до міста

19 серпня, у День міста, в конференц-залі Центру культурних послуг гостинно відчинила двері літературна вітальня «Ой Тальне моє  над Тальянкою простелилося вишиванкою». Її учасники говорили про рідне місто мовою поезії та музики, згадували митців, яких уже немає поруч, і слухали твори, народжені любов’ю до Тального.

Місто живе у слові й пісні

Літературна вітальня, організована Тальнівською центральною бібліотекою, зібрала творчих людей громади, друзів бібліотеки, шанувальників Тальнівського

літературно-музичного об’єднання «Передзвони» й членів жіночого клубу «Розрада». Ведуча зустрічі – провідна спеціалістка закладу Ніна Діякевич –  наголосила, що за столами зібралися люди, якими по праву пишається місто: «Це творчі особистості: краєзнавці, поети, композитори, співаки, які у своїй творчості оспівують незалежну Україну, рідний край і своє Тальне».

На початку зустрічі прозвучали слова вдячності захисникам і захисницям України, завдяки мужності яких громада має можливість жити, працювати й творити. Назва літературної вітальні перегукувалася з відомими рядками Катрусі Кособлик про Тальне. Вони давно стали піснею і ще раз нагадали присутнім про образ міста над Тальянкою, його луки, гаї, верболози й калину.

Особливим гостем зустрічі став видатний земляк Анатолій Радзіховський – відомий український хірург, художник і поет. Академік Української академії наук, лауреат Державної премії та заслужений діяч у галузі науки і техніки, він також має звання заслуженого художника України. Як уродженець Тального та його почесний громадянин, Анатолій Павлович дивовижно поєднує у своєму житті професійну, наукову, мистецьку й літературну діяльність.

«Наймальовничіше та найпрекрасніше місце на всьому світі»

Особливе місце на зустрічі посіли твори тальнівських авторів. У них місто постає не лише як географічна точка на карті, а як простір дитинства, родинної пам’яті, натхнення й людських почуттів.

Про масштаб літературного життя Тальнівщини свідчать колективні збірки «Уклін святині отчого порогу», «Ой Тальне моє над Тальянкою», «Тальнівщина, звеличена в піснях», альманах «Зажинок» та однойменні періодичні випуски літературно-музичного об’єднання «Передзвони». До слова запросили його керівника Володимира Нерубайського. Після виступу народне аматорське вокальне тріо «Дожниця» виконало пісню «Тальнівські пагорби», створену автором у тандемі з композитором Леонтієм Смолявським.

Звучали й рядки про місто Анатолія Довганя – почесного громадянина Тального, відомого музиканта, композитора, співака й багаторічного керівника народного аматорського вокального ансамблю «Джерела». Талановитий маестро залишив по собі понад 150 власних пісень, а також музику до гімну Тального, який і прозвучав під час зустрічі.

Пам’ять продовжується у творчості

Святкова зустріч мала й задумливу ноту. Учасники згадували тальнівських митців, які відійшли у вічність, але залишили по собі поезію, музику, книги та світлі спогади. Серед них – Ігор Добріян, Леонід Подуфалов, Микола Вовк, Анатолій Довгань, Вадим Мицик, Леонід Мельник, Валентин Гордєєв, Валентин Седень, Сергій Тихолоз й інші представники творчого середовища Тальнівщини. «Вони залишили часточку серця у своїх талановитих творах, які, сподіваємось, завжди будуть цікавими нашим сучасникам, – зазначила Ніна Діякевич. – Якраз тому під час заходу і звучать їхні вірші та пісні».

Окремо згадали Миколу Вовка – заслуженого працівника культури України, композитора, збирача фольклору, хормейстера, засновника й багаторічного керівника народного аматорського хору «Передзвони». У творчому доробку митця – п’ять збірок власних пісень, а організаторський талант допоміг розвинути чимало вокальних колективів Тальнівщини. На знак шани прозвучала пісня «Рідне місто моє» на слова Івана Нерубайського та музику Миколи Вовка.

Теплі слова звучали й на адресу Валентина Гордєєва – журналіста, письменника, краєзнавця, видавця й почесного громадянина Тального. Багато років свого життя він присвятив дослідженню історії рідного краю, зокрема Тальнівського палацово-паркового комплексу Шувалових.

Голоси сучасних тальнівських авторів

Поряд із пам’яттю про спочилих майстрів на зустрічі звучали голоси авторів, які творять нині. Своїми спогадами й творчістю поділився Олег Сошинський – заслужений працівник культури України, краєзнавець, кінорежисер, поет і композитор, автор історичних праць про Тальне й збірки «Мелодії життя». У свої 96 років цей поважний митець особисто завітав на зустріч, а його поетичні рядки про рідне місто стали ще одним щирим зізнанням у любові до Тального.

Через відеопривітання до присутніх звернулася поетеса Тамара Горбаченко, для якої містечко стало колискою дитинства. Її вірші неодноразово публікувалися у місцевій пресі та поетичних збірках, а до власних поезій вона сама пише музику.

Свою поетичну присвяту презентувала Людмила Іванова, її вірші вели слухачів затишними стежками спогадів, відкривали красу довколишньої природи й ділилися глибокими особистими переживаннями.

Особливу ліричність у зустріч привнесла співачка Лідія Горбенко. За словами ведучої, вона є авторкою і слів, і музики до своїх пісень. Творчим виступом підтримала піднесену атмосферу й Тамара Гаюн.

Місто залишається в серці

Фінальним акордом зустрічі стали щирі побажання миру, розквіту й добробуту рідному краю. Ніна Діякевич підсумувала цей теплий захід, наголосивши: талановиті люди своєю творчістю, думками та піснями створюють особливу душу нашої громади.

Упродовж двох годин Тальне поставало в найрізноманітніших образах:  дитячих спогадах, піснях про Гірський Тікич і місцеві пагорби, у поетичних рядках, історичних дослідженнях і в голосах людей,  які народилися тут або назавжди вплели свій життєвий шлях у його історію.

«Ця святкова подія стала своєрідною мандрівкою крізь мистецьку історію нашого краю. У ній гармонійно поєдналися живі голоси сучасників, світла пам’ять про минулі покоління майстрів та нові рядки, які ще тільки чекають на свого читача й слухача», – підсумувала Ніна Діякевич.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!