''Спасибі, діти, вам, що навідали стару''

Поряд з нами живе багато людей літнього віку, і ми не завжди знаємо, що сказати і як допомогти, особливо якщо ця людина інвалід чи нужденна. Редакція газети «Новий Дзвін» вирішила зробити для них щось приємне і придбати продуктові набори до Дня людей похилого віку. Тому у перших числах вересня ми оголосили благодійну акцію «Милосердя», просили усіх небайдужих людей долучатися до збору коштів на придбання продуктових пакетів для одиноких та знедолених пенсіонерів району. На превеликий жаль, не так багато людей відгукнулося на нашу ініціативу.

Першим перерахував гроші киянин Олег Кононцев, згодом передав колектив Павлівського Першого НВК, Ігор Новицький привіз пакунки з борошном «Перший млин», потім Тетяна Карачун, Ірина Козаренко, Володимир Мовчан допомогли коштами. Отець Михайло Василюк, настоятель Петропавлівського храму, крім грошей, передав олію та освячений «Кагор», а прихожани цього храму – подружжя Людмили та Василя Циби – принесли 15 баночок меду. Зібраних грошей вистачило лише, щоб придбати продуктові набори для одиноких людей з Тального. Сергій Шпичак, директор Тальнівського районного територіального центру соціального обслуговування, надав список, тих які найбільше потребують допомоги. У четвер 3 жовтня ми разом із соціальним працівником Тетяною Васильченко об’їхали домівки 15 стареньких бабусь та дідусів і вручили їм пакети з продуктами. До пакунка поклали цукор, гречку, рис, макарони, цукерки, олію, чай, борошно, томатну пасту, мед та рибні консерви і навіть свіжу булку з сиром. Ви б бачили їх обличчя: вони дякували Богові й усім, хто для них це зробив. А на очі наверталися сльози.

За кожною хвірточкою чи дверима хати, де живе одинока людина, постає трагедія людської долі. Одна старенька читала нам власні вірші, як крик душі про втрачену красу й здоров’я через помилку лікаря, інша на інвалідному візку зізналася, що читає «Новий Дзвін», просила знайти недороге житло у центрі міста, а ще одна благала якось через газету допомогти купити 5 складометрів дров, щоб не замерзнути взимку. Як боляче дивитися на колись доглянутий двір, що занедбується без хазяїна, а немічна, 92-річна господиня ледь дає собі раду та просить у Бога зустрічі з сином та чоловіком. Хіба ж вона у молодості знала, що чекає на неї у старості? Клубок до горла підступає, коли заходиш у подвір’я, у якому на перший погляд ніхто не живе, а в хаті – літній чоловік – інвалід, гостинно зустрічає, просить сісти на хвилинку. Ледь стримуєш сльози, коли старенька бабуся, що вже 2 місяці на лікарняному ліжку, плачучи промовляє: – Спасибі, діти, вам, що навідали стару. Нема кому мене провідувати, заходив якось раз сусід, та у нього ж роботи багацько, – виправдовується і додає: – Хай вам Господь дає здоров’я за таку милість.

На гроші, що залишилися, ми вирішили закупити гостинці: солодощі та фрукти підопічним будинку для престарілих, що у Тальному. У понеділок вранці 44 пакунки вручили за призначенням.

Не лише матеріальної допомоги потребує кожен із них, а доброго слова й мінімум уваги, і не тільки у перші дні жовтня, а завжди. Та не раз доводилося чути, як провізор аптеки гримає на старенького, що недочуває і кілька разів перепитує, затримуючи чергу. Або нетерплячий молодик грізно підганяє немічну бабцю, яка рахує копійки на касі у АТБ. Не забуваймо: старість невблаганна і колись вона постукає і у наше вікно. Дякуємо усім тим, хто долучився до благодійної акції, вам повернеться сторицею!

Ліна ЯЛОВСЬКА

11.10.2019 10:21
Переглядів: 1890
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.