Вісті Черкащини «Серце віддавали дітям»: ветерани педагогічної праці Тальнівщини зустрілись у професійне свято
Напередодні Дня вчителя ветерани педагогічної праці Тальнівщини провели зустріч. Це вже друге їхнє зібрання цього року. На зустрічі ветеранів педагогічної праці були присутні: заслужені працівники освіти України – Іван Куян і Тетяна Чмига, заслужена вчителька України – Любов Нерубайська, голова Ради ветеранів Тальнівщини – Віктор Крошка, голова Ради ветеранів педагогічної праці – Володимир Синьогуб і члени Ради: Людмила Нестругіна, Людмила Іванова, Катерина Безугла, Тетяна Кмітевич, Галина Лагодзя.
Місцевий підприємець Володимир Мовчан передав подарунки кожному ветерану педагогічної праці до свята: книгу «Заячий костел» Василя Шкляра та борошно.
На початку заходу згадали освітян, які захищають нашу священну землю від ворога: Сергія Голуба, директора Кобринівського НВК, Вадима Костенка, керівника гуртка ТБДЮ, Олександра Гончарова, учителя Зеленьківської гімназії. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять Віктора Тьопенка, учителя фізкультури Заліської школи, та рідних з учительських родин, у яких війна забрала дорогих їм людей. Похоронила свого сина-воїна колишній директор кривоколінської школи Неля Кімлик, свого чоловіка – Лариса Кукурудза, свого 20-літнього внука – колишній директор кобринівської школи Леонід Кліщ. Поклали квіти до пам’ятника загиблим воїнам – Валентина Оксамитна, Неля Кімлик, Анатолій Ковтун.
– Ми зібралися сьогодні, щоб полікувати наші освітянські душі спілкуванням одним з одним, бо ще Гіппократ стверджував, що спілкування – найкращі ліки для душі, – розпочала ведуча свята Ніна Іванівна Романченко.
Продовжили його вихованці Будинку дітей та юнацтва, які привітали шанованих вчителів віршами, які викликали приємні емоції та усмішки на вустах. Людмила Нестругіна представила кожного присутнього на святі. Найповажніший гість – 95-річний Олег Сошинський – людина-легенда, вічний аматор сцени, сценарист, співак, читець, ведучий. Має понад 20 нагород, а 15 – з них – в музеях Умані, заслужений працівник культури України. Він читав поезії, співав пісні, розповідав гумор. Всі присутні дякують йому за бадьорість духу та оптимізм. Нікого не залишила байдужим пісня «Посіяла мати літа свої, літечка житом» у виконанні колишньої учительки математики Катерини Безуглої та прочитання власної поезії колишнім директором Тальнівського НВК Володимиром Нерубайським. Ніна Романченко та Віктор Крошка артистично виконали дуетом пісню «Душі криниця». Звучало багато привітань, мудрих слів, бо «учитель – це єдина професія від Бога, всі інші – від учителя» – наголосила на цьому у вітальному слові учителька з Гордашівки – Тамара Гаюн і вручила символічні горнятка організаторам дійства – В.М. Синьогубу та Л.М.Нестругіні. Людмила Іванова роздала всім вітальні листівки.
Світлана Лобова, колишня завметодкабінетом, подякувала всім ветеранам педагогічної праці за спільну титанічну працю, за відповідальність, за те, що були, є, і залишаться у її житті.
–Це були золоті роки мого життя. Хочу побажати, щоб у ваших серцях не було болю, тривог, переживань, панували радість і гармонія, спокій і любов, щоб всі рідні повернулися з війни та чужих країв. Хочу подякувати кожному за підтримку мого сина військовослужбовця Назара, якому разом зібрали кошти на автомобіль та РЕБ. Вони дійсно продовжують життя воїнам, – з хвилюванням та сльозами на очах сказала Світлана Василівна.
Багато присутніх виступили з вітальним словом. Кожному є щось сказати, чимось поділитися, комусь подякувати. Адже вони – вчителі, ветерани праці. Це вони віддавали час, турботу, увагу. Це вони розсипалися на тисячі зірочок, щоб у кожному Серці запалити Світло! Це вони поспішали до дітей, раділи кожній зустрічі з ними, передавали з частинкою серця знання. Мабуть, велике воно, учительське серце, коли на стiлькох вистачає його. Вони зробили значний внесок у розвиток освіти Тальнівщини. Неодноразово говорив святі слова Володимир Синьогуб. Згадав вчителів, які померли, напередодні свята разом з колегами відвідав їх могили. Велика прикрість, що не всі доглянуті, особливо могила колишнього директора кривоколінської школи Івана Яковича Гуліка. Це треба виправити.
На святі були присутні освітянки, які уже тривалий час плетуть маскувальні сітки та готують передачі на фронт – Віра Коберник, Ліана Нех, Ірина Соць, Надія Гарбаренко, Наталія Калинчук, Галина Сивак. Їм передали зібрані у скриньку кошти – 7 тисяч гривень та подарували хризантеми у горщиках. Квітами привітали всіх ювілярів. На свято завітала колишня директорка Кобриновогребельської школи Валентина Оксамитна із запашним короваєм, який розрізали колишній директор Майданецької школи Анатолій Ковальов та колишній директор Шаулиської школи Віталій Карпук і роздали присутнім. Закінчилося святкування піснею «Вчителько моя», яку розпочав Володимир Довгань. Його спів підхопила вся ошатна зала.
–Хіба є краща пісня про вчительку? Які прекрасні слова: «Вчителько моя, зоре світова»! Воістину правдиві слова, що святиться на світі пісня, хліб і вчителя ім`я, – на завершення свята додала Людмила Нестругіна.
Марія БІРЧЕНКО
