Продавчиня із села на Тальнівщині стала обличчям модного глянцю - Вісті Черкащини

Продавчиня із села на Тальнівщині стала обличчям модного глянцю

У березні цього року журнал мод «Marie Claire Ukraine» вперше вийшов українською. Знаково: весняний випуск – рідною мовою. А також він особливий тим, що на друкованій обкладинці – наша землячка, Віка Кудінова з Майданецького. На фото дівчина сидить на печі, застеленій теплим ліжником, у старій хаті-мазанці. У журналі ще є 13 фото сільської красуні – мінливої «Царівни», яка пробуджує і землю, і почуття. Автор фото – Стефан Лісовський, стиль від головної редакторки – Надії Шаповал, яка, власне, і відкрила свою героїню – просту дівчину із села на Черкащині.
А було це так. Одного літнього вечора, коли Віка з чоловіком йшли по худобу, зустріли серед поля незнайомців з фотоапаратом, вони розпитували про трипільські поселення. Зрозуміло, що люди немісцеві, як виявилося, зі столиці. Вони попросили Віку одягнути намисто та дозволити зробити кілька кадрів. Дівчина зізнається, що зніяковіла від такої пропозиції. Але чоловік настояв, мовляв, нехай фотографують та не затримують, бо вже й сонце заходить. Так фото Віки потрапило в столицю. Через декілька місяців вона знову зустрілася з Надією і та запропонувала їй стати обличчям глянцю – весняного випуску «Marie Claire Ukraine». Віка погодилася. «Вона для мене є неопосередкованим символом української жінки», – написала Надія Шаповал у передмові до випуску.


Про те, як відбувалися зйомки, чи не відчуває заздрісних поглядів односельців та чи не планує продовжувати кар’єру моделі, ми розпитали Віку в суботу, навідавши її на робочому місці. Вона продає промислові товари в сільському магазині. Каже, що робота їй до душі, власники магазину теж хороші люди. Час від часу в магазин, що саме відновив роботу після ремонту та ревізії, заходять люди – з усіма привітна, заводить розмову, як і заведено в селі.
В проміжках між покупцями, яких, на диво, було чимало, Віка розповіла про зйомки, на які їздила в кінці грудня:
– Відпрацювавши зміну в магазині, сіла на вечірній автобус і за декілька годин дісталася столиці. Мене зустріли, поселили в готелі. Прийшли ввечері дівчатка, зробили маску, покрили прозорим лаком нігті. Запитали розмір взуття – от і вся підготовка. Наступного дня раненько виїхали на місце фотосесії. Це була сторічна хата-мазанка на краю села по трасі Київ-Харків, за 200 км від Києва. У тій хаті була дуже велика піч, на якій можна було стояти у повен зріст, глиняна підлога, дерев’яна біла колона посеред кімнати і білий сволок на стелі. Надія Шаповал, редакторка, дуже хвилювалася за мене, аби я не злякалася камер. Але я приїхала, з усіма привіталася, і відразу налаштувалася на позитив.

Гриму не було взагалі – лише на губи нанесли блиск та зробили зачіску, – показує фото. – За весь день ми створили більше 50 луків. Змінювалися наряди – брендовий одяг від українських дизайнерів з архівних колекцій. Адже на меті було показати історію української моди. Мене просили передати на камеру різні емоції: суму, радості, очікування, закоханості. Здається, все вдалося. Помічник фотографа не повірив, що я вперше перед камерами. «Ви точно вперше на зйомках?» – перепитав здивовано. Найважче мені було ходити на каблуках. У тих «лабутенах» мені важко було навіть рівновагу тримати, – каже, ніяковіючи. – Я звикла, щоб зручно було. На каблуках я практично не ходжу, – розповідає Віка, показує очима на зручні кросівки.
– Які образи найбільше сподобалися? – запитую.
– Вони називаються луки. Мені до вподоби ось ці, – розгортає журнал і показує фото, де вона у білому пальті-сукні сидить на тюках соломи, а на іншому – виглядає, здається, когось найріднішого з вікна веранди. – Також неймовірний і цей – в жупані. Та найбільше сподобався, звичайно, у весільному вінку – короні, – гортає глянцеві сторінки. – Виготовила його з воску одна майстриня з Кіровоградщини. Той вінок повністю відтворює традиції весільного головного убору минулого сторіччя саме центральної України, – розповідає Віка. – Привозили на зйомку і парку лебедів з одного приватного розплідника.


Про те, що поїде до Києва зніматися для журналу мод, Віка нікому не зізнавалася. Тим паче, в Київ вона їздить часто, адже в «Охматдиті» час від часу лікується її 13-річний син Андрій. Чоловіка поставила перед фактом, – каже гордовито. Він лише просив, щоб не було оголеного тіла. Поки журнал не вийшов, ніхто й не знав, що Віка пробувала себе в ролі моделі. Тепер власники магазину бояться, що можуть втратити відповідальну продавчиню. Місцеві ж зустріли новину по-різному. Деякі кажуть: «Нащо тобі той Київ, у тебе є хороша робота в селі!». Віці й справді озвучили пропозицію стати моделлю.
Хтозна, який вибір зробить ця 32-річна жінка з модельною зовнішністю, що вміє доїти корову, порати худобу та обробляти землю?

Ліна ЯЛОВСЬКА

03.04.2021 09:00
Переглядів: 6563
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.