Одна з наймолодших професорок України народилася на Тальнівщині

Наша розмова з нею відбулася перед самою війною 22 лютого – у дзеркальну дату. Видалася життєствердною та позитивною. Жінка розповіла про себе, про свої досягнення – у грудні минулого року вона отримала звання професора філософії; поділилася секретами щастя. А далі була війна і стаття про одну з наймолодших професорок України, нашу землячку Ларису Сергіївну Тарасюк, пролежала в шухляді.

Ось нарешті вирішили дати їй друге життя і надрукувати на шпальтах видання.

– Всього, чого я досягла, я досягла своєю працею, розумом, у мене не було ні знайомств, ні грошей, ні впливових покровителів. Все, що я напрацьовувала раніше, те зараз працює на мене, – каже Лариса Сергіївна. – Це велика робота, повірте: було і недоїдання та недосипання, і сльози, але я йшла за своїм внутрішніми відчуттями, нікого не слухала.

Свою кмітливу та здібну дівчинку батьки бачили інженером-будівельником, тому після закінчення з відзнакою Майданецької середньої школи відправили у Кривий Ріг – у технічний університет на факультет промислово-цивільного будівництва. Навчаючись у вузі, Лариса почала займатися самоосвітою, мріяла про філософію, психологію, бо знала, що будівельником працювати не буде, не до душі вона їй. Потім здобула другу освіту – педагогічну та паралельно вступила до аспірантури. Почала викладати етику та естетику. У 2011 році захистила кандидатську дисертацію, а через 6 років – докторську. Зараз викладає у Таврійському національному університеті ім. В. І. Вернадського в Києві, крім того, має багато своїх проєктів. Читає лекції у приватному інституті підприємництва і психології, проводить тренінги в контексті тих тем, з яких захищала наукові роботи – креативність та творчість, а також цілісність.

– Те, чим я займаюся – це не академічна філософія, це мудрість. Робота з людьми, яка користується попитом, допомагає. Я обожнюю свою роботу, це моє внутрішнє призвання, – зізнається професорка.

Попри те, що жінка має наукові звання, понад сто власних публікацій і книг, її наукові статті друкують у міжнародних виданнях та монографіях, вона продовжує навчатися та не втрачає відчуття учня, бо як казав Аристотель «Пізнавай себе, реалізуй себе, і тоді не буде гордощів, ти будеш дарувати людям те, що ти можеш». Лариса Сергіївна з радістю ділилася своїми планами та мріями, розповідала, що працює над новою монографією і почувається наповненою та щасливою.

А через день була війна…І ці відчуття зникли, а на їх зміну прийшли інші – втрати, суцільного болю, відчуття, що все зупинилося.

Допомогла повернутися до життя та ж мудрість, адже філософія є наукою про зцілення душі. Почали з’являтися ідеї, написала наступну статтю « Культура як криза і як терапія в умовах війни». Отож, життя продовжується.

Ліна ЯЛОВСЬКА

Читайте також: У бібліотеках Тальнівщини списують літературу російських авторів та видавництв

Читайте нас також в Telegram!

13.05.2022 10:11
Переглядів: 1531
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.