Вісті Черкащини На Тальнівщині земельна комісія виявила фермерів, які користувались ділянками з порушеннями
Серед більш ніж 40 питань, які розглядались на останній передноворічній сесії Тальнівської міської ради на Черкащині 21 грудня, найгострішими в обговоренні були земельні.
На засідання прийшли керівники двох сільськогосподарських підприємств: Олександр Мегей, керівник приватного сільськогосподарського підприємства «Лідер» в Новомайданецькому та Віра Кіфу, керівниця ТОВ «Надія» в Лісовому.
Новомайданецький сільгоспвиробник підготував цілу промову для присутніх, вийшовши до трибуни, розказував, який він «великий» господарник, як підтримує розвиток тваринництва на Тальнівщині, що, крім нього, ніхто корів не розводить, про співпрацю з міжнародними підприємствами, їхні інвестиції, як допомагає жителям села: взимку прогортає сніг, зі своєї свердловини безкоштовно дає воду жителям села та багато іншого. А йому чомусь не продовжують договір оренди.
Дослухавши «зворушливу» промову Мегея, депутат Тальнівської міської ради, уродженець села Новомайданецьке Сергій Рейнюк взяв слово, аби пролити світло на «доброго господарника».
– Щороку сільська рада писала листи Мегею, аби той передав свердловину, як всі інші господарники це зробили, а він не передавав. Чого? Тому що вона єдина в селі і Мегей з неї використовує воду, в першу чергу, для свого бізнесу: для корів і для поливу полів. А те, що він зараз розказує, ніби він дає безкоштовно воду, то в нього іншого шляху немає. Свердловина, про яку він так гарно розповідає, йому не належить. Він не може надавати послуги водопостачання, бо у нього немає відповідного дозволу, ліцензії. Олександре Васильовичу, Ви забули, як присилали екскаватора, щоб розкопати труби і відключити воду пайовикам, які не захотіли з вами продовжувати договір оренди землі? А тепер кажете, що Ви даєте безкоштовну воду? – запитує Сергій Юрійович. – За 20 років господарювання цього пана, село зруйнували. Всі жителі знають, що за ці роки Мегеєм був знищений не тільки фруктовий садок, який зараз відновлюється завдяки Каперизу, а й багатоквартирний будинок у центрі села. Скарги досі надходять у міську раду, бо там розвелися пацюки, змії, які лізуть місцевим жителям у домоволодіння. Також банний комплекс, гуртожиток, який Олександр Васильович розвалив особисто, бо там жили люди, які не уклали з ним договір ореди на землю, і він їх звідти вигнав, забив двері навхрест дошками і зробив з них бомжів. А тепер він розказує за інвестиції? За 20 років він тільки зараз купив косилку для скошування трави. Розказуєте, що Ви горнете сніг? Чому ж інших підприємців не згадали, які теж це роблять. Краще розкажіть, чому Ви платили лише 1,5 % за державну землю, за яку тепер боретесь? Чому інші платять значно більше? Люди живуть в тому селі, все бачать і знають.
На критику Рейнюка Олександр Мегей шукав виправдання, на запитання відповідав запитаннями та почав викрикувати якісь незрозумілі звинувачування.
Юрій Свідерський, заступник міського голови, згадав, як був депутатом Майданецької сільської ради і всі просили Олександра Васильовича підняти оренду за землю з 1,5% хоча б до 4-х, в той час, як інші вже платили від 4,5 до 20% річних. Мегей категорично не погоджувався, незважаючи на те, що законодавчо було встановлено орендну плату не нижче ніж 3%. Господарський двір він теж не хотів належно оформляти, щоб не сплачувати податки.
Багато років Олександр Мегей використовував 197 га землі, сплачуючи лише 1,5% до сільського бюджету, та тепер він готовий орендувати землю під 12% і за кілька днів до сесії підписав відповідну додаткову угоду, змінивши умови договору, дійсного до березня 2022 року. Цікаво, що змінилося у поглядах та свідомості новомайданецького фермера, який раптово захотів щось зробити для села і погоджується на будь-які умови? Чому ж про це не думав раніше?
Спеціалісти земельного відділу пояснюють, що технічна документація ПСП «Лідер» не відповідає Державному земельному кадастру. У 2017 році Мегей зміг відсудити 197 га земель у донецького олігарха. Проте не потурбувався, щоб узаконити вид використання земель «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». Знаючи те, що використовує землю з порушеннями, продовжував безтурботно працювати далі. Крім того, Олександр Васильович стверджує, що він неодноразово звертався до сільської ради, райради, райдержадміністрації, хотів змінити умови договору під 12% оренди, однак прекрасно знав, що на той час в них не було таких повноважень, бо ці землі перейшли у відання облдержгеокадастру. Однак Мегей не спішив дружити із законом. Чому? Нехай це питання залишиться на розсуд читача. Але, як видно з поведінки і слів Олександра Васильовича, він переконаний, що у всіх на думці лише те, як Мегея залишити без землі. Він на сесії не чув ані спеціалістів земельного відділу, ані депутатів, ані жителів громади.
У висновку, рішенням депутатів Мегею відмовлено у внесенні змін до договору оренди в частині продовження дії договору на земельні ділянки загальною площею 167 га, в зв’язку з необхідністю приведення у відповідність виду використання землі «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва».
Зі своїми запереченнями прийшла Віра Кіфу, керівниця ТОВ «Надія» в Лісовому. Оскільки земельну ділянку – 32 га, яку, можливо, вона використовує, збираються розділити між 19 атовцями та інвалідами війни Тальнівщини. Прийшла не сама, заручилася підтримкою свого адвоката Михайла Ткаченка, який всіма силами намагався довести, що немає законних підстав наділяти цю землю, бо вона належить до історико-культурної спадщини.
– Дані земельні ділянки знаходились на праві оренди ТОВ «Надія» до 2017 року. В цьому ж році в нас були суди з Держгеокадастром, в результаті яких ми програли, але суддя зазначив, що саме ці кадастрові номери ще тоді не мали права давати ТОВ «Надія» в оренду, бо це заборонено законом, це історико-культурна спадщина, – сказав Ткаченко.
Спеціаліст відділу земельних ресурсів Оксана Крижанівська пояснила, що ці земельні ділянки колись дійсно рахувалися історико-культурними. Проте Черкаським обласним управлінням Держгеокадастру ці землі були передані громаді по акту прийому-передачі як землі сільськогосподарського призначення. Дані ділянки були зареєстровані у комунальну власність, на них не було укладено оренди, не було ніякого обтяження та заборон, щоб відмовити атовцям. Через це було прийняте колегіально таке рішення.
Микола Гурбич, голова земельної комісії Тальнівської міської ради наголосив: «Немає різниці, чи ці атовці з Лісового, чи з інших сіл громади, ми об’єдналися, тому добре, що цю землю може отримати атовець з Тальнівщини. Якщо виявиться, що ці землі все-таки історико-культурної спадщини, то зрозуміло, що їм тоді доведеться відмовити і далі ці землі підуть на аукціон. Ми ще перед виборами казали, що будемо захищати наших людей, що ми й робимо. За цей рік роботи ми забезпечили земельними ділянками 115 учасників АТО, більше 65 осіб – учасники бойових дій Афганістану, більше 60 – чорнобильців. Зараз немає підстав відмовляти атовцям, які чекають землі».
Ймовірно, Віра Олексіївна понад 4 роки незаконно користувалася державною землею, і чи сплачувала вона без договору орендну плату, чи просто відшкодовувала іншим способом, невідомо. Це ще будуть з’ясовувати спеціалісти земельного відділу.
Наразі депутатським корпусом було прийняте рішення задовольнити всі 19 клопотань від учасників бойових дій.
Далі буде…
Марта ДОВЖУК
