Вісті Черкащини Можливість є, а чи є бажання: роль підприємців у розвитку сіл Тальнівської громади
Роль фермера у селі – ключова. Саме від фермера чи сільгосппідприємства залежить: буде село розвиватися чи занепадати. Інших роботодавців в селі – немає, інших великих платників податків – теж. Фермер – найбагатша та найвпливовіша людина на селі. Хто має можливість допомагати селу крім фермера чи сільгосппідприємства? Можливість є, а чи є бажання?
Фермери є різні. Хтось сумлінно працює і розвиває село. Хтось робить тільки те, що і так має робити: платить за паї, чистить та ремонтує дороги, якими і так їздить його техніка. А хтось не робить і цього: лише експлуатує село, людей та землю. Заробляє «шалені гроші» із земельних ділянок людей, а в розвиток села не вкладає ні копійки.
Минулий тиждень журналісти «Нового Дзвону» побували в селах нашої громади. Провели анкетування 958 мешканців та поспілкувалися із адміністраторами сіл. Зробили соціологічне опитування, у якому люди дали оцінку діяльності фермерів у їх селах.
За результатами дослідження, фермерів та сільгосппідприємства можна розділити на три категорії:
- Ті, ким незадоволені мешканці села (на те є різні причини, про які ми поговоримо далі);
- Ті, ким жителі задоволені (допомагають вони переважно своїм пайовикам або вирішують ті проблеми села, які самі ж і створюють);
- Ті, ким мешканці задоволені і хто робить для села те, що в його силах.
Отже, поговоримо детальніше про першу категорію. До неї можна зарахувати близько 20% фермерів та сільгоспідприємств.
Наприклад, у Вишнополі та Легедзиному, де основним підприємством є «Байс-Агро», яке належить Анатолію Кисілю: займається тваринництвом і обробляє землі на території сіл. Як кажуть люди, підприємство платить своїм пайовикам замалу суму за пай в порівнянні з іншими, затримує виплати та не робить нічого для розвитку села. Треба відзначити і зовнішній вигляд господарського двору підприємства, що знаходиться у Легедзиному та Вишнополі. Враження, що ти знаходишся у Чорнобильській зоні відчуження: зламана, заросла бур’янами та хащами техніка, розбита дорога з ямами, більш схожими на рови та окопи. Облуплені корівники та будівлі з гордим надписом «1967».
Інший приклад – охайне, акуратне підприємство ТОВ «Промінь-АА», що належить Анатолію Скіченку – візуально складає враження успішного бізнесу: велика територія, багато техніки та відеокамери. Однак, 60% опитаних мешканців сіл, де Анатолій Скіченко є головним орендарем земель (Білашки, Левада, Тальянки), незадоволені розміром оплати за оренду паю.
Найбільше наших журналістів здивував, встановлений навпроти підприємства Скіченка, пам’ятник тоталітарному вождю володимиру леніну. Що це? Ностальгія за радянським минулим? Можемо припустити, що пам’ятник цій особі – це приклад для наслідування самого Анатолія Скіченка, тому з очей він його далеко не прибирає.
У Майданецькому, один з ключових орендарів підприємство Людмили Кутової. До добротної триповерхової будівлі СТОВ «Колос» у Майданецькому веде ошатна алея: біля офісу висаджені туї, підстрижена трава, а на газоні біля входу стоїть елітне BMW X3. Чи настільки ж доглянуте і прибране село, як офіс пані Кутової – вирішувати його мешканцям, 75% яких під час опитування сказали, що саме фури її підприємства їздять через центр села і розбивають дороги, замість того, щоб їздити по об’їзній. Як наслідок – ями та рови майже по всій території села та на в’їздах. Саме ж село могло б виглядати набагато краще, якби фермери займалися його розвитком, а не тільки витрачали гроші на преміум автівки і ландшавтний дизайн біля свого офісу.
До другої категорії можна зарахувати більшість підприємств та сільгоспвиробників нашої громади.
Одним із таких є ПСП «Зеленьківське» Руслана Лисенка, яким задоволені 62% жителів села. Інша частина місцевих жителів, говорить про те, що підприємство не в змозі привести до ладу і прибрати старе кладовище, яке видно з вікна офісу Лисенка. Могли б відремонтувати сільський будинок культури і цього не зробили. Не можуть прибрати громадський туалет біля зупинки автобуса, що в центрі села. Проте, нова будівля офісу виглядає перлиною сучасної архітектури на фоні занедбаних корівників.
Наступний населений пункт із подібними проблемами – Гордашівка – живописне село на крутому березі Гірського Тікича. Красивий господарський комплекс «Тальне-Агрохім» (засновник Анатолій Підгірний) – ключового орендаря, розміщений на в’їзді в село. Тут і нові автомобілі, і техніка на території, кондиціонери на стіні будівлі контори. Більшість опитаних мешканців вдячні за те, що підприємство Олександра Гижка, який є його директором, вчасно платить за паї і допомагає селу. Було б цікаво запитати у батьків і дідів цих жителів, які будували у Гордашівці школу, дитячий садок, клуб, що зараз розвалюються – чи задоволені вони нинішнім станом села? А що вони думають про старе кладовище, де поховані їх рідні? Чи можуть вони дістатися та знайти потрібні їм могили серед чагарників та бур’янів, адже їх, чомусь, підприємство Гижка – найбільшого орендаря у селі, прибрати не може.
І таких підприємств, на жаль, більшість. Майже у кожному селі є подібні недобросовісні та недалекоглядні орендарі, які за стандартною схемою «посіяв, зібрав, продав» – дбають лише про власне збагачення.
Третя категорія – це сільгоспвиробники, які не тільки піклуються про свій достаток та забезпечення пайовиків, як це роблять більшість, а підтримують та розвивають населені пункти, де проживають і працюють. Щоправда таких лише близько 15%.
У Лоташевому підприємець Леонід Швець, засновник ПСП «Сяйво» і ПСП «Україна» зазвичай піклується про село та його жителів. Зі слів адміністраторки Лоташевого Євдокії Ковбасенко, він завжди відгукується на прохання допомогти. Саме з його ініціативи та фінансування була побудована у селі красива церква з чудово облагородженою територією, яка і є окрасою у населеному пункті. Також з його допомогою у селі облаштували ФАП. Окрім того, він виділяв кошти на ремонт аварійного містка у Лоташевому. Постійно займається волонтерством і допомогає військовим.
У Романівці жителі села вдячні Миколі Бевзенку – керівнику ТОВ «Благодатне». Саме він, як інформує адміністраторка села Надія Чубань, вирішує більшість проблем по благоустрою і не тільки. Зі слів романчан, він дуже активно допомагає військовослужбовцям. Нещодавно придбав і передав автомобіль для військових медиків на передову.
Керівник підприємства ПСП «Лідер» Олександр Мегей у Новомайданецькому – один із трьох представників-лідерів найефективніших підприємств Тальнівської громади по сплаті податків у місцевий бюджет. Як розповідають жителі села, Мегей облаштував у селі сучасний дитячий майданчик. Також постійно волонтерить. Крім того, планує розвивати своє підприємство, чим збільшуватиме кількість робочих місць.
У Лісовому основними фермерами є Віра Кіфу (ТОВ «Надія») та Михайло Глийовий (ФГ «Джерело Г»). Заїхавши у село, одразу стає зрозуміло, що про нього дбають. Попри велику територію, воно прибране та охайне. Церква та школа у хорошому стані, в чому теж є заслуга підприємців. За словами адміністраторки Ірини Тринкаль, обоє підприємців значно допомагають військовим. Це і допомога через різних волонтерів, і допомога адресно військовослужбовцям із села. Самі ж люди розповідають, що Михайло Глийовий робив дорогу у селі. Кажуть також, що обидва підприємства забезпечують школу та дитячий садочок крупами.
У Заліському та Кобриновому свідомим фермером можна назвати Олексія Бойка (СФГ «Агра»). Адміністратори обох сіл завжди на зв’язку із Олексієм Васильовичем, адже він допомагає вирішувати питання, які турбують місцевих жителів на рівні міської ради, де є депутатом. Бойко також надає свою продукцію місцевій школі та дитячим садочкам. За словами людей, він активний у житті сіл. Крім того, допомагає волонтерам, які готують передачі на фронт, допомагає військовим та переселенцям.
У Кривих Колінах підприємець Володимир Мовчан, засновник ТОВ «Урочище Журавське», напевне, найбільше опікується розвитком села та його жителів. Заїжджаючи в населений пункт, одразу стає помітно, що про стан дороги тут дбають. За словами місцевих жителів, саме Володимир Петрович зробив дорогу від Тального до села. Турбує Володимира Мовчана також і духовне життя села: у Кривих Колінах він побудував одну із найкращих та найгарніших церков ПЦУ. За кошти підприємця побудований Петропавлівський храм у Тальному, у Зеленькові церква Преображення Господнього, у Здобутку храм Димитрія Солунського. За його сприяння, у селі у чистоті тримають і старе, і нове кладовище. Опікується він також сферою освіти: Кривоколінська школа та дитячий садочок нині складуть конкуренцію багатьом міським навчальним закладам, а у побудований підприємцем будинок культури на концерти з’їжджаються жителі усієї громади. Також він піклується про благоустрій села: за власні кошти розчищає береги річки Гірський Тікич. А у важкий для країни час активно займається волонтерством та допомагає військовим.
Від редакції: Цей перелік підприємців та їх поділ не є вичерпним, оскільки при написанні матеріалу журналісти керувалися даними, отриманими від опитаних людей та їх коментарів. Однак, навіть із цієї вибірки стає зрозуміло, що в громаді є деякі підприємці та фермери, які забезпечують тільки власні потреби,прикриваючись допомогою лише пайовикам, яку вони і так зобов’язані надавати. Тих, хто дбає про місце, яке дає йому ресурси – одиниці. Ми можемо тільки уявити, якою б розвиненою та перспективною стала б наша громада, якби кожен із підприємців дбав про той населений пункт, у якому він працює. І така можливість, судячи із статків орендарів та їх підприємств, у них є. Залишилось знайти лише бажання…
Редакція газети «Новий Дзвін»
Читайте також: «Геть московського попа»: у Тальному протестуватимуть біля храму УПЦ МП
