«Моя Україна! Люблю її! Крапка!»

Саме такими сильними патріотичними нотами був пройнятий увесь захід, який відбувся днями у Кривоколінському центрі культури і дозвілля. Над його підготовкою працювали вчителі Кривоколінського НВК Надія Півторак, Валентина Закусило, Олена Реньгач, Олена Колесник та Валентина Харламова, інші працівники школи.

Деякі номери діти придумали й вивчили самостійно. Це лише розпалювало нашу цікавість і хотілося якомога швидше все побачити.

До зали ми потрапили за кількадесят хвилин до початку концерту. Діти у вишиванках метушилися, слухали порад вчителів, які хвилювалися за своїх учнів:

-Звісно, я переживаю, – поділилася з нами вчителька 3 класу Тетяна Дробина, – але ми гарно готувалися, тому переконана, що й на сцені не розгубляться.

За кулісами останню репетицію проводили учасники народного аматорського колективу «Яблуневий цвіт». А тим часом зала повнилася людьми. На свято прийшли і вчителі, і батьки діток, бабусі та дідусі, і односельці, гості.

Захід розпочали ведучі, учні Кривоколінського НВК Ілля Довжук, Яся Осокіна, Олександр Каразія та Людмила Білоус. І мову повели про Батьківщину, про те, що любов до неї не можлива без любові до матері і батька, отчого дому. Це любов до рідної землі, де зростаєш, де твоє коріння. Ми – українці, і любов цю закладено у кожного з нас генетично. Земля – наша годувальниця, тому й праця хлібороба шанувалася з давніх-давен. А осінь – час, коли селянин, який працює на землі, підводить підсумки своєї роботи. Тому на сцені з’явилася у жовтобагряному вбранні дівчинка-осінь (Світлана Поправка) з віршем. У виконанні «Яблуневого цвіту» прозвучали композиції «Немає, немає милішого краю», «Жита, жита…» та «Хліборобська дума», які не залишили байдужим жодного присутнього у залі.

Згадали також і про страшні події далекого 1932-1933 років, про події Помаранчевої революції 2004-го та Революцію гідності 2013 року. Учні 5 класу декламували вірші. А яким ніжним, неповторним був танець у виконанні Каті Реньгач. Задушевну пісню про село виконав Віктор Баранов. Приємно, що зал підтримував цього дня кожного, хто виступав на сцені, щоразу вибухаючи оплесками. Долоньок не шкодували навіть найменші – учні початкових класів та малеча, яка прийшла на свято разом з батьками. Слова вдячності лунали на адресу спонсорів, людей, які допомагають селу, яким http://viche.ck.ua/upl/061220191541409245448.JPGнебайдужа доля рідних Кривих Колін: Володимиру Мовчану, Ігорю Новицькому та Юрію Півтораку.

На знак поваги та щирої вдячності учні школи подарували їм кілька творчих номерів. Зокрема, сценку «Фермер» (у виконанні семикласників). А з яким захватом сприйняв зал гумореску від Людмили Білоус про те, як до баби з дідом завітали журналісти з видання «Підйом на селі», аби привітати з ювілеєм подружнього життя! Жартівливих пісень заспівав хор «Яблуневий цвіт» («А у мене кума», «Бузина»). До речі, додав хорошого настрою усім і Дмитро Руденко, який присвятив свого вірша усім мамам, бабусям та тим, хто вміє пекти пиріжки. Якою дивовижною була інсценізація казки «Без труда нема плода». Її підготували третьокласники. А учні 2-го класу показали казочку про Колобка, тільки на новий лад, бо ж запрошував казковий герой до столу орачів та комбайнерів, які трудилися у полі, щоб колос пшеничний виріс та дозрів, Колобок кликав і всіх звірят, аби ті скуштували смачного свіжоспеченого хліба. Бадьорий, запальний український танок дівчаток-семикласниць так і припрошував притупувати в такт. Трійко першокласниць, які сиділи в першому ряду, навіть взялися за руки та закружляли перед сценою. Тішив серце і флешмоб з синьо-жовтими стрічечками від учнів початкових класів. А їх у школі чималенько, бо на сцені ніде голці було впасти. Цікаво, що діти у Кривих Колінах відкриті, завжди усміхаються, легко йдуть на контакт. А все тому, що зростають у гарній, великій сільській родині, де завжди затишно і почуваєшся, ніби вдома. Тому і приходять односельці до центру дозвілля і духовності щоразу, як тільки організовується яке свято чи концерт. Приходять, щоб відпочити душею, щоб хоч на годину-півтори забути про домашні проблеми та клопоти.

Як гучно та переконливо пролунали з уст ведучих слова: «Україна моя! Люблю її! Крапка!».

До сліз пройняла кожного, пробрала до кісток остання композиція заходу – пісня «Країна моя». І в душі ожило почуття гордості за свою країну, адже на сцену піднялися старші діти зі стрічками у патріотичній синьо-жовтій палітрі, за ними майоріли кілька державних стягів, на передньому плані зі стрічками танцювали найменші учасники заходу. Вийшли усі, хто брав участь у патріотичному святі. Наостанок до зали звернулася в.о. сільського голови Алла Півторак та подякувала організаторам та учасникам заходу за чудовий захід.

-Гарне свято, – сказала по завершенні Тетяна Півторак, не приховуючи сліз радості. Жінка майже весь вік пропрацювала у школі. – Як тільки запрошують, я завжди йду. Такі заходи для мене – хвилюючі, сповнені переживань.

Ольга ОСІЯНЕНКО

06.12.2019 15:42
Переглядів: 850
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.