Голова Тальнівської РДА Олександр Цимбал розповів про підсумки роботи за 2020-й рік

30 січня минулого року, за розпорядженням Президента України, Олександр Цимбал був призначений головою Тальнівської РДА. Відтоді минув майже рік. Ми вирішили поспілкуватися з посадовцем про те, що вдалося зробити за цей час.
– Рік був надзвичайно складний. Оскільки я раніше не був державним службовцем, а працював у виробничій галузі, мені доводилося вчитися, питати поради у фахівців. Дякуючи працівникам адміністрації, які розказували і пояснювали, ділилися зі мною своїм досвідом, я став державним службовцем. Я намагався працювати для громади та для району. Для мене було важливо зробити для людей щось відчутне. 2020-й рік ми розпочали у складних умовах: станом на січень у нас був 1 млн. 990 тис. грн. перехідного боргу: за теплопостачання та за другу половину заробітної плати бюджетних установ, яку не виплатили в грудні і яка перейшла на січень. На сесіях райради адміністрацію звинувачували: «А що це ви позики берете, кредити, як думаєте далі жити?». Нам постійно «забивали цього цвяха». Маючи такий борг, ми не могли транжирити кошти. І ми дійсно економили. Спрацювали рік і хотіли, чесно кажучи, вийти на нулі. Ми все для цього робили. З мене насміхалися, казали: «Не повинен голова адміністрації їздити до фермерів, просити гроші, це не його задача». Так, раніше, може, цього й не було. Але якби ми цього не робили, то не знаю, як би закінчили цей рік. Не уявляю, з якими боргами вийшли б. Я припускав: десь, може, до мільйона, не більше. Коли я очолив адміністрацію, подивився, хто скільки відсотків платить за оренду. Розумів, що в законі не прописано, що можна заставити платити більше. Тому зібрав нараду: фінансовий відділ, бухгалтерію, податкову. Ми попрацювали. Вирішили вмовляти людей. Іншого шляху не бачили. Проводили загальні засідання, на які запрошували керівників підприємств (по 5-6 чоловік). Вони відгукнулися, сплачували ПДФО. Ми рухалися у напрямку наповнення бюджету. Були й такі, що на співпрацю не йшли, ті, до кого не можна було додзвонитися, які оминали наші засідання комісії: це ТОВ «Корсунське» та ТОВ «Імпульс Плюс». Якби вони пішли нам назустріч, на кінець року ми б вийшли на нулі.
Давайте й інше згадаємо: цей високосний рік був надзвичайно важким для сільгоспвиробників, які недоотримали запланованих врожаїв та, більше того, понесли збитки. Але вони казали: «Хто допоможе, як не ми?». Також з колії нас вибила епідемія. Ніхто не міг цього передбачити. Ми недобрали багато платежів, по селах – 3,468 млн. грн. недоотримали, хоча дали приріст до минулого року 1 млн. 192 тис. грн. по планових показниках.
Я бачив, що є малокомплектні школи. Розумів, що їх треба закривати чи об’єднувати. І цього ми не могли зробити, бо потрібно було провести, згідно закону, громадські слухання. А як це зробити, коли навесні був суворий карантин – не можна було збирати людей? І як бути в таких умовах?
Якщо по цифрах, ми зараз передаємо в громаду 414 тис. грн. з позначкою мінус: за теплопостачання та пільгове перевезення. Разом з тим, ми повністю закрили зарплати. При тому, що в бюджет району не були закладені розрахункові (а це десь пів мільйона гривень). Нам потрібно було вишукати ці кошти. На сьогодні ми всі виплатили. Мабуть, це єдиний район в області, де це зробили оперативно. По-друге, сьогодні сільські школи ми забезпечили дровами та твердим вугіллям на увесь опалювальний сезон – до квітня місяця, хоч адміністрація діє тільки до нового року. Але зробили по-людськи. Так, за теплопостачання шкіл є борг 314 тисяч, але якщо брати до уваги минулий рік, то це було у 2,5 рази більше.
Ми не передаємо на громаду тільки 400 тисяч гривень боргу. У громаду пішов перехідний залишок із сільських рад, а це 4 млн. 847 тис. грн.. Якби сплатили ПДФО вищеназвані підприємства та дрібні, які недоплатили, то це ще десь до мільйона гривень, що надійде в громаду у січні-лютому. Отже, у міський бюджет надійде близько 6-ти мільйонів гривень. Мабуть, тільки недалека людина може цього не помітити і звинуватити адміністрацію, що погано спрацювала. Я розумію, що комусь ми не подобалися. Але ми намагалися з усіма працювати, знаходити спільну мову.
Працівники адміністрації упродовж року не отримували премій. До нового року ми виплатили заохочення (10% премії). Це зробили за рахунок економії (люди масово були на лікарняних) – коштів з державного бюджету, а не з районного. Цього я не приховував і не приховую. Не бачу в цьому ніякого порушення. Якби ми їх не використали, кошти треба було б повернути в державу. Сьогодні В.О. Любомська направила нам лист – хоче знати, які у нас зарплати. Ми дамо відповідь обов’язково. І тоді хай люди порівняють, подивляться.
– Олександре Євгенійовичу, чи вдалося налагодити діалог з районною радою та міською владою?
– Я ніколи не одягав корону. Мені не складно було піти в райраду чи міськраду. Я з усіма намагався спілкуватися. Чи вдавалося? Не можу сказати, що на всі 100%. З районною радою співпраці було дуже-дуже мало. Часто були звинувачення, мовляв, це не спрацювала адміністрація. Якщо районна рада бачила, що ми повинні якось не так, а інакше зробити, а їхній юрист знає, як треба, то підкажіть. Не хочете мені – підкажіть працівникам. Щодо премій, я завжди присікав ці витрати. Якщо районна рада отримує премії, а адміністрація – ні, то чи ми гірші? Ми знаходимось в цій будівлі, працюємо на користь нашої громади. І хтось може собі це дозволити, а хтось не може. Це неправильно. В цьому, мабуть, і полягала якась неспівпраця. З міською радою якихось глобальних непорозумінь не було. Більш-менш ми домовлялися. Якщо були якісь ситуації, ми їх вирішували.
– На чому зараз, на Вашу думку, потрібно сконцентрувати увагу, аби громада надалі могла розвиватися?
– Мабуть, найперше – на наповненні бюджету та контролем за його використанням. А далі – це повсякденні питання.
– Чим плануєте займатися, коли складете повноваження?
– На даний час хочу чесно й добросовісно закінчити роботу державної адміністрації Тальнівського району, щоб не було ніяких нарікань, передати все в громаду. Зараз працюємо у відкритому режимі: показуємо, розказуємо. Далі – хочу просто 2-3 тижні відпочити. Звичайно, хотів би працювати далі. Якщо за 19-й рік на ремонт доріг було використано близько 2-х мільйонів, то у 2020 році на ремонт використали близько 20-ти мільйонів. Як на мене, треба більше. Мені хочеться передати свій досвід, щоб він працював.
– Наостанок, що б хотіли побажати жителям громади у період різдвяних свят?
– Я хотів привітати жителів громади та побажати їм здоров’я, достатку, благополуччя в родинах, щоб мали роботу та були забезпеченими. Хочеться, щоб ми з гідністю пережили цей локдаун та дивилися в майбутнє з позитивом.

Марина КАМІНСЬКА

21.01.2021 09:00
Переглядів: 1664
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.