Де росте калина, там тримається тил: як у селі на Тальнівщині моляться й дбають про захисників

Коли над Павлівкою Першою западає вечірня тиша чи спалахує погідний світанок, село живе своїм особливим невпинним ритмом. Тут людська згуртованість стає гарячою молитвою за воїнів на «нулі», за безвісти зниклих і полонених, а кожна закрита банка чи з любов’ю спакований реторт-пакет на волонтерській кухні – материнським благословенням для наших захисників.

Спільна молитва й пам’ять

Минулого тижня і центрі села зібралася громада. Привід – не свято й не ярмарок, а спільний сердечний біль і непохитна віра. Місцеві жителі провели акцію «Дзвін надії» на підтримку Захисників і Захисниць, які перебувають у ворожому полоні або вважаються безвісти зниклими.

Зібралися, аби нагадати: у Павлівці пам’ятають, люблять і чекають усіх. Власною присутністю, спільною молитвою та єдиним прагненням односельці дали відчути кожній родині, що цей важкий тягар несуть разом з ними, аж поки всі воїни не повернуться до рідних домівок.

Подяка від 118-ї бригади й три дні біля печей

Тим часом у селі без угаву кипіла інша робота. Волонтерський колектив «Павлівські бджілки» отримав щиру відзнаку від бійців 118-ї окремої бригади територіальної оборони. Для жінок і чоловіків, які не шкодують власних сил, теплі слова з фронту – найцінніша нагорода. То знак, що годин біля гарячої плити чи духовки й зібрані пакунки зі смачною їжею дарують солдатам домашнє тепло та  тримають їхній дух на передньому краї.   

Окрилені цією увагою, «бджілки» праці не збавляють. Три дні поспіль у них кипіла робота: турботливі господині наварили смачної кабачкової ікри й законсервували духмяні огірочки, а невтомні автоклавники Володимир Дунаєнко й Людмила Шлапак «запечатали» цю домашню поживу в реторт-пакетах.

Селянська толока й спільна турбота

Справжня сила волонтерів здавна трималася на гуртовій допомозі. Оці три дні праці вкотре довели, скільки небайдужих сердець живе поруч. Хтось підтримав осередок копійчиною, інші принесли власні запаси й свіжу городину.

Грошову допомогу надали Світлана Коноваленко, Людмила Дідик, а також подружжя Віктора та Надії Білих із сусідньої Корсунки. Продуктами щедро поділилися родини Івана та Наталії Слободяник, Івана й Любові Корчевних.     

Завдяки такій турботі та спільній толоці наші воїни отримають ще більше домашнього тепла. А волонтери обіцяють і надалі бути непорушним тилом для них, щодня молячись, аби Всевишній беріг усіх захисників і захисниць і якнайшвидше повернув до рідних осель.

Наталія ГОЛОВЕЦЬКА  

Читайте також: Україна повертає воду на поля: навіщо держава відроджує меліорацію

Читайте нас також в Telegram!