Чи виметуть старе сміття з ''білого дому''?

Три роки тому районне керівництво на чолі з Василем Клименком, колишнім головою Тальнівської райдержадміністрації, та Валентиною Любомською, колишньою головою Тальнівської райради і теперішньою головою райдержадміністрації, обіцяли тальнівцям, що приведуть інвесторів, які побудують у місті потужний сміттєпереробний завод вартістю 110 мільйонів гривень. Про це у 2016 році писалось у районних газетах та на обласних сайтах. Місцеві керманичі їздили 7 квітня 2016 року переймати досвід у сусідню Вінницю, де функціонує подібне підприємство, але як завжди, вкотре прокатали дарма кошти, поїли, попили і приїхали назад у Тальне – продовжувати навішувати локшину на вуха місцевим жителям, обіцяючи інвестиції та нові робочі місця. Майже у кожному номері жовтої газетки «Рідна Земля» йшлося про те, як старанно Любомська і Клименко мають розвивати район, створювати робочі місця, вирішувати усі наболілі людям питання. Давали інтерв’ю на розворот, говорили як їх переймають проблеми тальнівців. Для прикладу, стаття «На Тальнівщині планують побудувати надсучасний сміттєпереробний завод із безпечним для довкілля виробництвом» («Рідна Земля» від 13 квітня 2016 року). У ній йдеться: «Керівники нашого району не стоять осторонь цієї проблеми (сміття). І задля її вирішення, детально вивчивши питання, прийшли до рішення про необхідність відкриття сміттєпереробного заводу на Тальнівщині».

Цитуємо: «Голова Тальнівської РДА Василь Клименко зазначив, що при належному фінансуванні та схваленні з боку громади, такий завод дозволив би вирішити цілий ряд проблем життя району, основною із яких є безпека довкілля та розбудова інфраструктури району». Але при надбажанні допомогти району економічно піднятись, яке має обов’язково бути у керуючих посадовців, отримуючих за це високі зарплати, наші ж Любомська і Клименко поклали великий болт на Тальнівський район. А на сторінках «Рідної землі» від 13 березня Любомська стверджувала: «Це будуть дуже потужні інвестиції в район», яких за три роки не видно і не відчутно.

Говорили, ледь не з кожної сторінки провладних газет, про нові робочі місця, підприємства, збільшення інвестицій, навіть місця визначали під забудову сміттєпереробного заводу. Спочатку «будували» у Тальному на цукрозаводських відстійниках, а потім ухвалили рішення «збудувати» поблизу міського сміттєзвалища, згодом у Глибочку. Довго і старанно роз’їжджали делегаціями переймати досвід у обласні центри, де такі підприємства з переробки вдало функціонують.

Що маємо на сьогодні – пусті обіцянки, якими впродовж 3 років годували жителів району. Обіцяли наповнити бюджет, навіть мали приймати на підприємство сміття із сусідніх районів, щоб завод був прибутковим.

У кільканадцятому інтерв’ю у «Рідній землі» Любомська обіцяла «вирішити проблеми з ремонтом вуличного покриття під’їзних доріг до сіл, забезпечити якісне водопостачання жителів села, завершити відновлення вуличного освітлення, забезпечити земельними ділянками учасників АТО та працівників соціальної сфери, молоді, покращити матеріально-технічне забезпечення закладів соціальної сфери села (дитсадки, школи, медичні заклади), вирішити проблеми по селах з утилізацією сміття».

Натомість бачимо, дефіцит у районному бюджеті понад 17 мільйонів гривень. У той час Любомська продовжує преміювати себе та не забуває отримувати надбавки за високі досягнення у праці, які сама ж собі приписує. Цікаво, які ж вона має досягнення, окрім фотосесій, щоразу нового вбрання та пустих балачок? Ці обіцянки щороку не забуває висвітлити на сторінках провладних газеток, які «не перекручують інформацію», не подають коментарів когось з жителів району, інших сторін, які б, ми певні, закинули Любомській кілька красномовних речень, а просто друкують те, що їм звеліли.

За три роки «старанної праці» на благо району, мали б зробити освітлення у кожному селі, але чомусь у Корсунці (крім центральної вулиці) люди досі мріють, аби бодай один ліхтарик загорівся чудом, щоб не бродити темними вулицями села. На це коштів не вистачило, бо хтось набив тисячами кишені блакитного піджака. Мали б ремонтувати дорожнє покриття, але свої обіцянки призабули: яма на ямі, і ямою поганяє. На районних дорогах є такі вибоїни, що власники автівок хапаються за голову. У мережі Фейсбук люди фотографують ями, жартома називають їх вазами, міні басейнами. Водії ж автобусів та місцеві, їдучи районними дорогами, часто вживають слівце з трьох літер, згадуючи при цьому теперішню Любомську та колишнього Клименка. Не так давно, ці двоє обіцяли вирішити проблеми з радіомовленням у віддалених селах району. Якось на потаських зборах старенький пенсіонер, якому у радість залишилось лише несправне радіо, що через пошкоджену лінію постійно шипіло, попросив Клименка і Любомську вирішити цю проблему. Вони пообіцяли та й через час забули, але коли прийшла нагода навідати ветеранів у Поташі та привітати їх зі святом, перекинули цю місію на інших, мовляв, їм соромно за невиконану обіцянку. А дідусь чекав більше року, а тоді, не діждавшись, помер. Справа, яка вартувала одного чи двох дзвінків високопосадовцям, і житель села міг би слухати свою улюблену хвилю. Але ж для них це дрібниці.

Наведемо інший приклад: сільські школи та садочки, яким чином вони тримаються на плаву, виживають? За рахунок сільського бюджету, підприємців, орендарів. А де ж обіцяне Любомською та Клименком забезпечення сільських районних закладів освіти? Натомість, що школи, що садочки футболять, бо коштів на їх утримання у районі немає. А де ж вони тут візьмуться? Підприємства, виробництва не будуються, ті, хто відважується відкрити щось своє, тут же потрапляє під величезні податки, утиски та неможливість розвиватись надалі. Дірявий бюджет, який опускає район на щаблі нижче від сусідніх Звенигородського та Уманського, які заклали чимало коштів на розвиток.

Ще одним пунктом обіцянок Любомської та Клименка було вирішити проблему з утилізацією сміття у селах. Насправді ж бачимо, що сміття так і залишилось не утилізованим. Якби не сільські орендарі, то сміття так би й не вивозилось, а смітники і звалища все більшали.

Допоки у районі керуватимуть «зірки Голлівуду», які вже гарненько нагрілись на держкоштах, доти сидітимемо у багнюці, яка щороку затягуватиме ще більше і більше у безгрошів’я, безперспективність та борги.

Нагадаємо, минулого року очільниця Тальнівської районної ради Валентина Любомська підозрювалась всеукраїнським рухом проти політичної корупції «Під контролем» в ухилянні від підрахунку збитків та повернення податків до районного бюджету після приватизації державного підприємства Тальнівського комбінату хлібопродуктів її однопартійцем. Сума податків з доходів підприємства після приватизації зменшилася на 31 %, реально сплачено до бюджету 0,84 %. Порушення: ст. 22 «Закону про запобігання корупції», ст. 364 КК України “Зловживання владою або службовим становищем». Відповідальність: карається виправними роботами, або арештом, або обмеженням волі, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Активісти руху оскаржили порушення в ГПУ та прокуратурі Черкаської області; ДФІ у Черкаській області (державна аудиторська служба у Черкаській області); територіальних органах ДФС у Черкаській області та керівних органах Радикальної партії Олега Ляшка (джерело).

Люди критикують Президента Петра Порошенка за те, що справи у них йдуть «кепсько», але доки на місцях у районі сидітимуть посіпаки, так і житимемо.

Леся МЕЛЬНИК

Нагадаємо : Зарплата голови райради Любомської більша від президентської

11.04.2019 20:18
Переглядів: 1731
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.