Чому юнак із Тального став офіцером пожежної частини

21-річний Артур Рожко мешканець Тального на Черкащині. Нещодавно він став офіцером пожежної частини. Хлопець навчався у місцевому економіко-математичному ліцеї, а потім в Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. Обрав цю професію через бажання допомагати людям і державі.
– Працюю у Звенигородському державному пожежно-рятувальному загоні. Дуже хотів розвиватися у цьому ділі і мене цілком задовольняє зайнятість. Я фахівець групи організацій реагування на надзвичайні ситуації. Тобто, контролюю особовий склад пожежних станцій, які виконують своє призначення і забезпечую нормальне функціонування пожежних частин, – розповідає офіцер пожежної служби.
Курсантські роки були неважкими, а досить приємними, веселими та дотепними, адже був дуже великий колектив пригадує юнак. Також запам’яталися хлопцеві наставники, які добре навчали, завжди допомагали, і зрозуміло пояснювали їхні дисципліни.
Спілкуючись із хлопцем, ми запитали у нього чи є у пожежників забобони? Якісь прикмети, яким вони вірять?
– Забобони вони скрізь є. Але я по своєму досвіду скажу, що не дуже їх дотримуюсь.
Хлопець розповів, аби стати кваліфікованим пожежником, слід бути дисциплінованим та уважним. Обов’язково потрібно знати матеріальну та інформативну бази пожежника. Але найголовніше – це працьовитість і цілеспрямованість і бажання досягти успіху незважаючи на перешкоди. Окрім робочої зайнятості, юнак займається спортом та саморозвитком. Будучи студентом, завжди брав активну участь у громадському житті інституту. Також займався пожежно-прикладним видом спорту. Та інше, зокрема, футбол, волейбол, баскетбол, тощо.
Траплялися, якісь веселі чи смішні історії з ваших робочих моментів?
– Ну так, як ми серйозна організація, то таких ситуацій мало. Практично не буває, тому що на нас покладається дуже важлива виконавча розділова структура.
Хлопець розповів, що знає дуже багато знайомих, які працюють в цій сфері і побачивши їхню зайнятість, йому дуже сподобалося. Тому самому захотілось бути в цій сфері. Аби відволіктись від робочих буднів, хлопець проводить час із друзями та займається спортом.
Що ви робите із колегами, коли немає пожеж, чи якихось екстрених ситуацій?
– Коли немає пожеж, в нас завжди є робота, так як дуже багато приходить вказівок, різних наказів і це все потрібно робити. Тобто, ми не сидимо без діла. За потреби ми виїжджаємо на всі надзвичайні ситуації, про які нам повідомляють люди. І в принципі ми займаємося всіма випадками. Навіть, якщо котик заліз на дерево і не може злізти чи потрібно допомогти винести людину похилого віку, тощо.
Розкажіть, про виклик, який вам запам’ятався найбільше.
– Це був виклик, коли на Лисянщині, впав безпілотний літальний апарат від агресора і ми виїжджали на детонацію, щоб знешкодити боєприпас.
Аріана НЕСТЕРЕНКО
Читайте також: Як чиновник Звенигородської військової адміністрації править службу у московській церкві



