Через амбіції посадовців на Тальнівщині буде лише одна громада. Шанси створити інші блокувались усіма способами - Вісті Черкащини

Через амбіції посадовців на Тальнівщині буде лише одна громада. Шанси створити інші блокувались усіма способами

Процес добровільного об’єднання територіальних громад розпочався із 2014 року. До Тального виявили бажання приєднатися лише найближчі села: Соколівочка, Степне, Червоне, Гордашівка та Здобуток. Інші, що знаходяться подалі від міста, мали шанси об’єднатися між собою, аби не віддавати свої бюджети у Тальне – центр майбутньої громади. Мова піде про перспективну громаду (Павлівка Перша, Лоташеве, Криві Коліна, Корсунка), яка б мала право на існування, якби ідею її створення не зарубали вельмишановні посадовці та очільниця району Валентина Любомська. Адже створення декількох громад на Тальнівщині не входило у її політичні плати. Мета була іншою – зігнати всі села в єдину на район об’єднану територіальну громаду з центром у Тальному. Тоді ж усі районні фінансові надходження припливуть до міського бюджету і зійдуться в руках однієї узурпованої влади.
На прохання читачів «Нового Дзвону» та сільського населення Тальнівщини, ми взялися вияснити, чому ж ідея створити громаду між селами (Павлівка Перша, Лоташеве, Криві Коліна, Корсунка) пішла у небуття. Тепер жителі цих сіл не на жарти забили на сполох, бідкаються, що можуть лишитися без доріг, грошей, медицини, освіти та транспортного сполучення. Адже бюджети їхніх населених пунктів приєднаються до Тальнівського: «І навіть за грішми на лампочку, яка перегоріла на стовпі у віддаленому селі, потрібно буде їхати в Тальне, кланятися. Не факт, що й отримаємо, адже таких сіл у районі більше 30».
Для того, аби розібратися у ситуації, ми поспілкувалися з колишньою сільською головою Кривих Колін Ольгою Дяченко. Вона повідомила, що у лютому 2016 року на сесії Кривоколінської сільради ініціювали вивчення питання щодо добровільного об’єднання сіл Павлівка Перша, Криві Коліна, Чеснопіль, Добрянка, Лоташеве, Піщана, Корсунка, Довгеньке. Були проведені зустрічі із сільськими головами, вивчали перспективний план майбутньої громади на районному та обласному рівнях:
– Збирались особисто із головами сіл. Усі вони говорили, що хочуть, аби у їхніх селах у разі об’єднання збереглися медичні та освітні заклади. З цим би проблем не виникло, адже ми мали підписати меморандум про те, що, у разі об’єднання у громаду, зобов’язуємося зберегти та фінансувати школи, ФАПи, вирішити проблему із транспортним сполученням, наданням адмінпослуг, ремонтом доріг та облаштуванням благоустрою. Центр громади міг бути не обов’язково у Кривих Колінах. Це могло б бути будь-яке інше село громади. Сільська голова Павлівки Першої Наталія Слободяник була «за» утворення нової громади. Ірина Хижняк, сільська голова Корсунки, та Сергій Поліщук, Лоташівський голова – проти. Вони ще тоді заявляли, що їм громада не потрібна, бо їхні села самодостатні, – розповідає Дяченко.
Згодом після зборів, сільські голови Корсунки та Лоташевого мали провести збори села і дати свої остаточні відповіді. Вочевидь, на відповідь «ні» все-таки вплинула боязнь сільських чиновників втратити посаду і зарплату. Сільські голови навіть не спромоглися людям розповісти про те, що об’єднані територіальні громади мали б право вільно розпоряджатися своїми фінансовими та матеріальними ресурсами, змогли б розраховувати на великі дотації із державного бюджету. Зрештою, у них з’явилися б більші можливості для залучення інвестицій у село. Адже за прорахунками, бюджет майбутньої громади б складав більше 14 мільйонів гривень. При об’єднанні абсолютно вся інфраструктура, включаючи школи, дитячі садочки, ФАПи, заклади культури, залишилась би в тому вигляді, що є і зараз, а за рахунок додаткових коштів могла б розбудовуватись, фінансуватись та вдосконалюватись.
Ми запитали думку депутата Тальнівської райради Ігоря Новицького. Він також займався вивченням питання об’єднання цих сіл у громаду.
– Разом із заступником начальника фінансового управління Тальнівської РДА, бухгалтерами, консультуючись із обласними спеціалістами, які займаються створенням територіальних громад, ми обрахували, що при об’єднанні сіл Павлівка Перша, Корсунка, Довгеньке, Лоташеве, Піщана, Криві Коліна, Чеснопіль і Добрянка бюджет громади складатиме понад 14 млн. гривень. При таких доходах і витратах, як сьогодні, ще залишилося б кошти на розвиток громади. За ці кошти можна було б латати дороги, купувати все необхідне для шкіл, садочків. До речі, тоді під час робочої зустрічі бухгалтери сільських рад та сільські голови погоджувалися із усіма розрахунками і аргументами. Держава виділяла новим ОТГ суму в межах 5-15 млн. гривень на створення інфраструктури громади, – говорить Ігор Валерійович. – Отже, об’єднавшись, села не втратили б абсолютно нічого. Навпаки, мали б можливість розпоряджатись податками і зборами самостійно, а не «посилати» їх в район. Так само ПДФО повністю не перераховувалося б у район. 60% цього податку і 100% податку на прибуток залишалися б у селі! Ми прорахували, що додаткові кошти можна було б вкласти у ремонт доріг між цими селами, збудувати пожежну частину, ЦНАП, придбати нове медичне обладнання у амбулаторію, яка б обслуговувала усі ці села. У громаді б працював державний реєстратор, наприклад, щоб зареєструвати спадщину, не треба було б їхати в район. У Кривих Колінах побудований «будинок шерифа» для дільничного інспектора, який би працював у громаді. Для зручності селян курсував би автобус 4 рази на добу. Зараз маршрут «Криві Коліна-Умань» їздить також через Павлівку Першу, діють 50% знижки на пільговий проїзд. У 2016 році ми говорили про будівництво потужного борошномельного заводу у Кривих Колінах, яке б дало додаткові надходження до бюджету громади та робочі місця для її жителів, – розповідає Новицький.
У 2016 році сільські голови Корсунки та Лоташевого заявляли, що їхні села самодостатні, адже їм вистачає на фінансування ФАПів, шкіл, садочків та бібліотек. Через те, об’єднуватись у громаду з найближчими селами вони не бажають. Тепер, після приєднання усіх сіл району до однієї Тальнівської ОГТ, жителям найвіддаленіших сіл таки доведеться їздити вирішувати справи у центр громади – Тальне. За словами Ірини Хижняк, сільської голови Корсунки, та Сергія Поліщука, сільського голови Лоташевого, об’єднатися у Тальнівську ОТГ – це зручно і перспективно. Але, вочевидь, вони не врахували того, що не усі люди мають власні автівки, аби у разі потреби діставатись міста. Жителі цих сіл не уявляли, що сільські бюджети мають перейти до Тальнівської громади. І розпоряджатися коштами будуть у Тальному, а не у Лоташевому чи Корсунці.
У 2016 році у районі велася мова про ще одну ОТГ – Тальянківську, у яку б входили Вишнопіль, Легедзине, Тальянки, Білашки, Левада. Ідея створення громади теж далі обговорення не пішла. Подумайте, кому було вигідно, щоб на Тальнівщині діяла лише одна громада, а не кілька? Адже кілька громад – це поділ бюджету, землі, податків та надходжень. Під час обговорення та прорахунків бюджетів громад, які б могли утворитися на Тальнівщині, жоден депутат облради від Тальнівського району, який представляв інтереси сіл у області (Анатолій Підгорний, Володимир Копійченко, Анатолій Скіченко) не брав участі у вивченні цих питань. Вочевидь, народних обранців не цікавило питання розвитку сіл та їх жителів, які за них віддавали свої голоси. Не пріоритетним це питання було і для голови Тальнівської райради Валентини Любомської, вона тільки роз’їжджала сусідніми районами переймати досвід створення перспективних громад, а на Тальнівщині усіма способами блокувала ідеї їх створення. Все для того, аби узурпувати владу під своїм керівництвом. Це чітко бачимо сьогодні! Любомська йде на місцеві вибори кандидаткою на посаду голови Тальнівської ОТГ (самовисуваниця). Жодна партія не прийняла посадовицю у свої лави, аби не заплямувати свою репутацію. Проте це не спинило чиновницю, адже жага керувати однією об’єднаною громадою та тисячами гектарами землі, мільйонними бюджетами та податками, взяла гору. Це пояснює, чому села Тальнівщини втратили шанс мати перспективні громади і розпоряджатися своїми бюджетами на місцях. Можемо тільки позаздрити успішним громадам-сусідам – Єрківській ОТГ, Мокрокалигірській ОТГ, Водяницькій ОТГ, Паланській ОТГ та іншим, які самі собі господарі!
Для порівняння, бюджет Мокрокалигірської ОТГ сьогодні складає 32 мільйони гривень. У громаду входять 6 сіл, які до об’єднання мали усі разом лише 6 мільйонів. Голова громади Вікторія Пипа розповідає, що в ОТГ розвинена інфраструктура, ремонтуються та будуються школи, садочки. У закладах освіти класи оснащені усім необхідним. Має відкриватися пожежна частина. У громаді побудували офіс офіцера громади, відкрили ЦПМСД (первинна меддопомога), повністю зберегли усі ФАПи, побудували нову амбулаторію. У ОТГ функціонує цілодобово пункт невідкладної допомоги.
Бюджет Єрківської ОТГ складає 47 мільйонів гривень. У громаду входять 3 села, які до об’єднання мали загалом 4,5 мільйони бюджету.
У громаді відкрили новий поліцейський відділок, ЦНАП. Відремонтували амбулаторію, школу, садочки, закупили усе необхідне обладнання для навчання та лікування.
– Діти, що навчаються у садочках та школі, харчуються безкоштовно. У музичній та спортивній школі заняття проводяться теж безкоштовно. Також маємо стоматологічний кабінет у якому можна отримати безоплатні послуги. Придбали новенькі шкільні автобуси, автомобіль для вивезення твердих побутових відходів. У громаді ремонтуються дороги, є освітлення у всіх населених пунктах. Також у нас створений територіальний центр, який також обслуговує громадян безкоштовно, – розповідає Леонід Польовий, голова Єрківської ОТГ.
Тепер жителі сіл Тальнівського району, втративши можливість о’бєднатись у громади між собою, змушені будуть діставатись із найвіддаленіших сіл району у Тальне, аби вирішувати свої справи. 80-річні бабці із Лоташевого, чи, допустимо, із Лісового муситимуть винаймати машину, аби доїхати у центр громади і вирішити свої питання із документами. Кому за це дякувати? Найперше голові Тальнівської райради Валентині Любомській, депутатам облради Підгорному, Копійченку, Скіченку, які мають непогані позашляховики і можливості їздити у будь-яку точку області. Подякуймо любим правлінцям і за те, що, не запитавши думки жителів Тальнівщини, ці горе-чиновники не працювали над тим, аби Тальнівський район залишився як район. Та ще й приєднали його не до Уманського (як було б вигідніше жителям Тальнівщини), а причепили до Звенигородського. Запитаєте, чому до Звенигородського? Мабуть, тому, що Любомській так вигідно. Час покаже, чому і як, але буде вже пізно…
Тальнівські чиновники потурбувались лиш про власні земельні інтереси, начхавши на людей, які залишились біля розбитого корита. А тепер Любомська, не червоніючи, «суне» на місцеві вибори, аби добити Тальнівщину до кінця.
Чому ми пишемо про посадовицю Любомську? Тому, що усі проблеми у районі тягнуться від початку її каденції. Саме вона, перебуваючи на такій відповідальній посаді, «палець об палець не вдарила», аби вивести Тальнівщину на рівень, а не втопити її у боргах.

Марина КАМІНСЬКА

09.10.2020 09:00
Переглядів: 2098
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.