Бджоли гинуть. Трутні непогано прилаштувалися

Останню сесію Тальнівської районної ради, що відбулася 30 квітня, як це не парадоксально для нашої газети, можна назвати поетичною. На поезію аж проривало від самого початку.

Частіше всього згадувався колись популярний Маяковський з його віршованими рядками про засідання, на якому вирішували купівлю склянки чорнила губернським кооперативом. Цей вірш був написаний в 1922 році. Зараз, звісно, чорнила вже мало, зараз подавай комп’ютер з принтером, що трохи дорожче склянки чорнил. Але суть залишається незмінною.

Здається, від безконечних засідань перестали помічати межу здорового глузду і вже переконані, що так і треба – побільше папірців і поменше практичних справ. Як говорив усе той же поет, «юридично – куди хочеш піти можна, але фактично – зрушити нема ніякої можливості». На цей раз до порядку денного включалася основна заковика – треба переоформити машину, якою свого часу користувався сільський медичний заклад в Майданецькому і, либонь, надалі має використовувати для сільського медобслуговування. Тобто де-факто оформляли папірець, що на технічному стані спецавтомобіля та його функціональному використанні ніяк не позначався. Такі нюанси не так давно легко втрясали в робочому порядку.

Але тепер розводити дебати впродовж одного дня виглядає якось несолідно. Нині вимагається все прогнати через депутатські комісії, а потім наступного дня ще потерендіти на сесії. При цьому чим більше громіздких посилань на інстанції і розлогих пояснень, тим легше загубити сенс: а що ми вирішуємо?

Отож слухали й слухали, один пропускав мимо вух, інший навпаки – вуха наставив і з трудом вникав у словесний частокіл, а депутат В. Бондарчук і запитує по суті, хто ж користуватиметься машиною. В. Карпук пояснював довго й марудно, посилався на вище стоячі, що лише напустило бюрократичного туману. Тоді депутат С. Тульчинський з свого боку наполягає на точній відповіді. А точна відповідь, це «так» або «ні». Проте від лаконічності й стислості бюрократія відвикла. Тому знову всі слухають довгі пояснення та чому і з якого приводу мають збиратися ще раз.

Врешті, рішення ухвалюється. А це ж лише чиста формальність. Ну а що, подумалося, варто чекати, коли дійсно треба буде поворушити сірою речовиною?

І тут же отримали відповідь: а нічого путнього! Адже невдовзі зайшла мова про пасіки. В районі цієї весни спостерігається досі не бачена моровиця бджіл. Не перезимували й загинули три тисячі бджолосімей! Звісно, деякі вулики пропадають кожної зими, але щоб у такій кількості? Найбільше в області. Збитки доведеться підраховувати не лише зниженням продуктивності пасік. Треба ще додати загальновідому істину, що бджола – це основна комаха, що запилює цілий довгий ряд культурних рослин. Мало бджіл – це набагато менший урожай, малий урожай – це також дуже значні збитки.

Що ж відбувається? На думку депутата І. Новицького, причиною моровиці стало неграмотне використання на кустарному рівні хімічних препаратів сумнівної якості чи й невідомого походження. Його колега не виключає впливу якоїсь комашиної інфекції. Так, але ця інфекція з усіх районів облюбувала лише Тальнівський…

То що робити? Хто дасть відповідь, звідки локальне лихо та як з ним боротися? Спеціалісти пасічництва перевелися, в сільгоспуправлінні чи інших районних службах їх уже немає. Ніякісінької відповіді, не кажучи вже про насправді потрібну програму і про реальні зусилля. Втрачено шанс показати, що районна влада дійсно на щось та здатна, окрім бюрократії. Один обурився, інша, не проявляючи найменшого наміру взятися за практичну справу, бігом увімкнула гімн й проворно закрила сесію, нічого не запропонувавши, а тим більше – не ухваливши.

А бджоли на пасіках гинуть.

А трутні в канцеляріях пишуть та засідають по два дні.

Валентин ГОРДЄЄВ

06.05.2020 17:20
Переглядів: 2545
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.